Психологія виховання

Мотивація

- є висловленням (вказівкою) людина на те, що, на її думку, спонукає до діяльності.

- може не збігатися з реальним мотивом з двох причин:

1. людині, особливо підростаючій особистості, важко усвідомити реальний мотив;

2. деякі люди свідомо маскують реальний мотив

говорять про нереальний мотив,

аби краще виглядати перед

оточуючими

Мотиви навчання

Усвідомлені Неусвідомлені Пов’язані із Пов’язані з результатами

навчальною діяльністю навчання

Ведучі Другорядні із змістом із процесом широкі вузькі

навчання навчання соціальні особисті

Прийом мотивації навчання

- Гуманізація відносин у колективі

- Задоволення активних потреб дитини

- Застосування групових форм роботи (парних, колективних)

- Ігрові ситуації

- Розвиток інтелектуальних почуттів

- Стимулювання самооцінки

- Створення „ситуації успіху”

- Захоплення викладання

- Новизна навчального матеріалу

- Зв’язок знань з життям, практична значимість матеріалу

- Історизм у розкритті питання

- Використання нетрадиційних методів, форм

- Проблемне, евристичне навчання

- Показ досягнень учнів

- Змагальність

- Довіра до дитини, право на помилку

- Само та взаємооцінювання

- Варіативність, вибір завдань учнями

Як мотивувати?

1. Опиратись на допитливість.
2. Використовувати ефекти допитливості.
3. Створювати ситуацію пошуку.
4. Вимагати увагу і зосередженості.
5. Підштовхувати до пошуку пояснень
6. Розвивати здібності.
7. Робити зауваження неуважним.
8. Забезпечувати зворотній зв’язок.
9. Хвалити.
10. Використовувати „ефект виклику”.

Тема № 2: Основи психології виховання.

Завдання психології виховання. Управління вихованням / зовнішнє, внутрішнє /. Психологічний аналіз окремих методів виховання / навіювання, заохочення, покарання, переконання /.

Критерії та показники моральної вихованості дитини. Врахування вікових та індивідуальних особливостей у виховному процесі, вікова динаміка розвитку властивостей особистості.

Роль спілкування і діалога у вихованні дітей.

Ключові поняття: виховання, заохочення, покарання, навіювання, переконання, моральна вихованість, вікові та індивідуальні особливості, динаміка розвитку властивостей, зовнішнє та внутрішнє управління вихованням.

Орієнтовна тематика самостійної роботи:

- Дати характеристику методам виховання та показати їх роль у виховному процесі. / ПФ.Е.54.ПР.212 /.

- Критерії і показники моральної вихованості дитини. / ПФ.С.48.ПР.О.157 /.

- Роль спілкування і діалога у вихованні дітей / метод активного слухання дитини, метод " Я – повідомлення ", метод " Ти – повідомлення " /. / ПФ.С.48.ПР.Р.155 /.

Головні завдання психології виховання - вивчення психологічних механізмів формування особистості, які є необхідною умовою перетворення виховних вимог суспільства у внутрішні регулятори поведінки і діяльності підростаючої особистості.

S S

Діяльність

Спілкування

Взаємини

Мета В: формування людини як неповторної особистості, творця самої себе і своїх обставин.

Теорії виховання:

1. Персонадістичні.

2. Академічні.

3. Соціальні.

4. Спірптуалістичні.

5. Соціокогнітивні.

6. Психокогнітивні.

7. Технологічні.

Підходи до розв'язання проблеми виховання в Україні:

· Антропологічні - пропагує ідеї народної педагогіки;

· Гуманістичні:

- ідея вільного вибору;

- людина - мета, а не засіб виховання;

- пристосування системи виховання до дитини.

1.Ідея громадянськості як провідного чинника національного В.

2. Ідеологія виховання повинна мати позитивний зміст.

3. Єдність процесу навчання і виховання.

4. Увійти в світ кожної дитини (цінності, інтереси, потреби), допомогти зорієнтуватись в моральних цінностях.

5. Педагогізувати цінності молодіжної субкультури.

6. Включити у різні види діяльності.

7. Розуміти значення групи чи колективу в розвитку особистості.

8. Цінності - системоутворюючий фактор побудови процесу В

Системний підхід до процесу В:

1. Суб'єкт (дошкільник, дитина, учень, студент).

2. Зміст (плани, програми, предмет, дисципліна).

3. Суспільство (інші, світ, оточення, універсум).

4. Психолого - педагогічна взаємодія (_ð,ð, ЗМІ).

Моральні знання Методи формування свідомості

Моральні переконання Методи організації діяльності

Моральні звички Методи стимулювання

- переконування

- наслідування

- навіювання

- зараження

- рефлексія

Критерії моральної вихованості:

	Життєва (громадянська) позиція О.
Ставлення до	суспільства	праці	людей	самого себе
	Моральні якості
Знання	Поведінка	Емоції, почуття	Потреби, мотиви
Глибина, осмислення, знання норм і правил моралі	Ступінь розвитку моральних умінь, навичок та звичок поведінки	Рівень розвитку моральних почуттів (провини, сорому, тощо)	Спрямованість, зміст і структура мотивів

Вчинок - соціальне оцінюваний акт поведінки, що побуджується усвідомленими мотивами. Засіб самовиявлення, самотворення і самоствердження людини в суспільстві.

Етапи розвитку моральної свідомості:

• до моральний - дитина виконує встановлені правила, виходячи із егоїстичних уявлень;

• конвенціональна мораль - орієнтація на зовнішні норми поведінки;

• автономна мораль - орієнтація на внутрішню автономну систему принципів.

Дата добавления: 2017-01-14