Управління вогнем при відбитті атаки перед переднім краєм

Управління вогнем при відбитті розвідки противника

При відбитті розвідки противника, щоб приховати від противника підготовлену систему вогню, вогонь відкривають тільки чергові вогневі засоби.

Після відбиття розвідки противника командири уточнюють втрати вогневих засобів в підрозділах і вживають заходів до відновлення системи вогню; ставлять завдання щодо зміни вогневих позицій і поповнення боєприпасів.

Наступу головних сил противника передує, як правило, вогнева підготовка.

Досвід війни показав, що після проведеної противником вогневої підготовки і нанесення ударів авіації рельєф місцевості та його типові форми майже не міняються, а місцеві предмети (населені пункти, промислові, сільськогосподарські та інші об'єкти, дорожня мережа, рослинний покрив) переважно змінюються, що може утруднити маневр силами і засобами, умови маскування і ведення вогню в бойових порядках тих, що обороняються.

Після нанесення ударів авіації і вогневої підготовки противника організована система вогню може бути порушена, а частина особового складу і вогневих засобів буде виведена з ладу і не зможе брати участь у відбитті атак перед переднім краєм. Командири підрозділів за цих умов не завжди зуміють своєчасно і точно визначити боєздатність свого підрозділу і засобів посилення. Це ускладнює вибір вогневих засобів, які можуть у даний момент найефективніше виконати поставлене завдання, і змусить командира вибирати для поразки атакуючого противника не той вид зброї, який планувався при організації оборони, а той, який у даний момент здатний виконати завдання по ураженню небезпечної цілі.

Найважливішим обов'язком командира в цей період є своєчасний перерозподіл вогневих завдань тим засобам, які залишилися боєздатними.

Із початком вогневої підготовки командир батальйону веде спостереження за діями противника, вогнем артилерії і танків знищує танки, бронетранспортери і піхоту, що висуваються або виготовилися для атаки. Одночасно він вживає заходів для відновлення зв'язку і системи вогню, в першу чергу, протитанкового.

Під час відбиття атаки противника вогневі засоби ведуть вогонь, самостійно вибираючи найбільш небезпечні цілі у своїх секторах обстрілу. Командири підрозділів у цей час ведуть спостереження за полем бою, особливо на флангах, із завданням встановити, які цілі противника не уражалися; по цих цілях вони переносять вогонь, у першу чергу засобів, що знаходяться у їхньому розпорядженні.

У цей вирішальний момент відбиття атаки ефективність системи вогню ґрунтується на самостійних і рішучих діях всіх вогневих засобів, на стійкості і сміливості командирів, навідників, кулеметників і всього особового складу.

Дата добавления: 2017-01-14