Організація та порядок проведення вправ із управління вогнем

Для навчання командирів підрозділів управлінню вогнем, а особового складу – ведення вогню у складі підрозділів розробляються наступні вправи:

- управління вогнем бойової машини в обороні;

- управління вогнем бойової машини у наступі;

- управління вогнем відділення в обороні;

- управління вогнем відділення у наступі;

- управління вогнем взводу, роти в обороні;

- управління вогнем взводу, роти у наступі.

Тематика вправ із управління вогнем планується у з'єднаннях, військових частинах на навчальний період (у вищих військових навчальних закладах – на навчальний рік) під керівництвом органів бойової підготовки з'єднань, військових частин. При цьому повинні враховуватися озброєння підрозділів, бойова техніка, рівень підготовки особового складу, наявність та можливості навчальної матеріально-технічної бази, а також місцеві умови дислокації військової частини (підрозділу).

Вправи з управління вогнем відпрацьовуються:

- із екіпажем бойових машин з управління вогнем у наступі та в обороні на вогневому містечку з використанням бойових машин, установлених на рамах качання, і тренажерах вогневої підготовки;

- із механізованими відділеннями та взводами на директрисі бойових машин, військовому стрільбищі та на ділянках навчального тактичного поля. При управлінні вогнем у наступі мішенева обстановка створюється на глибину: для відділення - до 1,5 км; для взводу - до 2 км, для роти – до 3 км.

Тренування можуть проводитися на комплексних тренажерах.

Вправи з управління вогнем підрозділів виконуються по цілях (мішеням), розташованих на дійсних дальностях стрільби. Допускається їх виконання по мішенях, що виставляються на скорочених дальностях, розміри яких зменшуються пропорційно дальності. Мішенева обстановка повинна відображати елементи бойового порядку противника та характерні епізоди того або іншого виду бою. По кількості та складу цілей мішенева обстановка може відображати не весь бойовий порядок противника, якій наступає, або противника, що обороняється, а тільки його частину, при цьому групові цілі можуть позначатися одиночними мішенями.

Кількість, характер та порядок показу цілей повинні забезпечувати відпрацьовування наступних питань:

- розвідка цілей та цілевказання;

- оцінка важливості цілей та визначення черговості їх ураження;

- вибір виду зброї, вогневого засобу, боєприпасів та способу стрільби;

- зосередження, розподіл та перенос вогню (у кожній вправі повинно бути не менше двох завдань на зосередження, перенос та розподіл вогню);

- спостереження за результатами стрільби;

- ведення вогню з використанням усього комплексу озброєння бойових машин та штатної зброї підрозділів.

Імітація ведення вогню цілей та їх освітлення під час стрільби вночі здійснюється так само, як і при виконанні вправ стрільб.

При виконанні вправ із витратою боєприпасів вогонь із кулеметів, установлених на бойових машинах, та стрілецької зброї по наземним та повітряних цілях ведеться короткими чергами або поодинокими пострілами, набоями із трасуючими кулями.

Вогонь із гармат при виконанні вправ на вогневому містечку імітується стрільбою зі спареного кулемета, а з гранатометів із використанням пристосувань навчальної стрільби (ПУС).

Тип і кількість боєприпасів, необхідних для виконання вправи з управління вогнем, визначаються керівником заняття так само, як і на тактичні навчання з бойовою стрільбою, при цьому додаткова витрата боєприпасів на метеорологічні умови не передбачається. Замість штатних боєприпасів використовуються їх замінники, стрільба ведеться поодинокими пострілами з автоматичної зброї, чергами, скороченою кількістю боєприпасів.

Для проведення заняття з управління вогнем керівником розробляється план проведення вправи текстуально або на карті (схемі), у якому вказується: тема, мета, час і місце проведення, підрозділи, що залучаються, норми витрати моторесурсів, розрахунок боєприпасів, а також коротка тактична обстановка, схема мішеневої обстановки, навчальні питання з управління вогнем, дії підрозділу, кількість боєприпасів на кожну ціль та на вправу у цілому, дальність та черговість показу цілей, їх номера, порядок і час показу.

Вправа з управління вогнем підрозділу проводиться у наступному порядку.

Керівник вводить особовий склад у тактичну обстановку, усно або по радіо віддає бойовий наказ.

Командир, який навчається, відповідно до отриманого завдання ставить завдання підлеглим, після чого доповідає про готовність керівнику.

Керівник подає команду на початок виконання вправи та у відповідності до розробленого плану починає показ цілей.

Ті, хто навчається, виявляють цілі та доповідають своєму командиру. Командир оцінює характер та важливість цілей, приймає рішення на їх ураження і відає відповідні команди тим, хто навчається, стежить за правильністю їх дій.

При необхідності керівник зупиняє стрільбу (просування підрозділу) та по черзі заслуховує доповіді командирів про виявлення цілей та рішення на їх ураження. У разі неправильних дій керівник вимагає знову поставити завдання або подати команди для ведення вогню.

Ті, хто навчається, за командою або самостійно вирішують вогневі завдання стрільбою, позначаючи ведення вогню вогневими засобами або ведення вогню у складі підрозділу.

Після стрільби керівник наказує розрядити зброю, здати невитрачені боєприпаси та проводить розбір. Розбір виконання вправи проводиться з усіма тими, хто навчається, та окремо з командирами підрозділів.

У розборі виконання вправи необхідно вказати по кожному вогневому завданню:

- наскільки швидко та повно були розвідані показані цілі, правильно оцінена їх важливість та визначені вид зброї, тип боєприпасів, способи та черговість ураження;

- яка точність підготовки вихідних даних;

- чи правильно та досить чітко здійснювались цілевказання та ставились бойові завдання;

- час рішення вогневих завдань та результати стрільби.

Дата добавления: 2017-01-14