В першу групу входять ті, що характеризують інтенсивність роботи складу.

1. Вантажообіг складу. Характеризує трудомісткість роботи і визначається числом тонн вантажів різних найменувань, що пройшли через склад за певний проміжок часу (доба, місяць, рік).

2. Питомий вантажообіг складу. Характеризує кількість вантажу, що припадає на 1 м² загальної площі складу.

3. Коефіцієнт нерівномірності завантаження складу - відношення вантажообігу в найбільш напруженому місяці до середньомісячного обороту складу.

4. Усереднена наявність запасів на складі - відображає зв'язаність оборотних коштів і стан складу

Н_усер=(Н_поч+Н_кін)/2; (2.1)

Н_усер= _,(2.2)

де Н_поч , Н_кін - величина запасів на початок та кінець місяця, од.;

Н_факт – фактичний залишок запасів на кінець місяця, од;

n – кількість місяців у періоді.

5. Тривалість обороту складу (строк зберігання) - розрахункова величина, що показує, через який період часу наявність на складі буде вичерпано. Виражається в днях або частин року.

6. Оборотність складу - зворотний до тривалості обороту показник – показує, наскільки часто повністю обновляється вміст складу.

7. Готовність до поставки. Існує 3 підходи в її визначенні:

а) по числу виконаних замовлень (відношення виконаних замовлень до загального числа);

б) у кількісному вираженні (по обсягу поставок, відношення виконаного обсягу поставок до загального обсягу);

в) у вартісному вираженні (відношення вартості виконаних замовлень до загальної вартості).

8. Помилки в поставках - відношення неправильних поставок до загального числа поставок. Неправильні поставки: дефекти у виробах, невірна продукція, неповна поставка, запізнення, передчасна поставка.

До другої групи відносяться ті показники, що характеризують ефективність використання площі складу.

1. Місткість складу - характеризує кількість вантажу, що може одноразово вмістити склад.

2. Коефіцієнт корисного використання площі K_S - дорівнює відношенню корисної площі, зайнятої під складування S_к, (під технологічне устаткування) до загальної площі складу (S_зc.). Площу складу ділять на корисну площу (зайнята безпосередньо матеріально-технічними ресурсами), оперативну (зайняту прийомними площами, площами для сортування і комплектації), а також проходи і проїзди. Конструктивна площа - зайнята перегородками, колонами, тамбурами. Службова площа - зайнята конторами і під побутові приміщення. Сума всіх видів площ - загальна площа складу S_зc (площа брутто). Коефіцієнт корисного використання площі - відношення корисної площі до площі брутто

. (2.3)

3. Коефіцієнт корисного використання об’єму K_V

, (2.4)

де V_зc - загальний складський об’єм, м³;

V_вн - складський об’єм, що займається устаткуванням, на якому зберігається вантаж, м³;

h_зс - висота складського приміщення, м;

h_зб - висота складського приміщення, що використовується для зберігання вантажу, м.

4. Витрати на утримання 1м² складу

S=Sрез*S₁+P_k*365*S₂ ® min, (2.5)

де Sрез - резервна площа, м² ;

S_{1 –} витрати на утримання резервної площі, грн/м²;

Pk - імовірність відмови,

S₂ - втрати від відмови в прийманні вантажу, грн.

Дата добавления: 2017-02-01