Четверта група – такі показники, що характеризують рівень оптимізації складу.

Третя група містить такі показники, що характеризують рівень збереження вантажів і фінансові показники роботи.

1. Число випадків незбереженості вантажів, що виникають із вини працівників складу.

2. Собівартість зберігання вантажів, грн/од.

3. Частка витрат на складування на 1м² площі складу (нетто або брутто), на 1м³.

4. Використання ПТЗ (підйомно-транспортних засобів).

5. Втрати від зберігання.

1. Рівень оснащеності складів вантажно-розвантажувальними засобами, визначається співвідношенням сумарної вантажопідйомності всіх засобів механізації до вантажообігу складу за розрахунковий період.

2. Рівень оснащеності складу допоміжними засобами (піддони, тара). Відношення обсягу перевезень за допомогою допоміжних засобів до загального обсягу вантажообігу.

3. Показник використання вантажно-розвантажувальних засобів.

З метою оптимізації застосовуються різні економіко-математичні методи - теорія масового обслуговування (ТМО) для визначення максимальної кількості ПТЗ із метою мінімізації простоїв зовнішнього транспорту і мінімізації загальних витрат. ТМО можна застосовувати для оптимізації складської площі, числа зайнятих працівників, для вибору парку підйомно-транспортних засобів, його завантаження і структури. Впровадження автоматичної системи адресування вантажів, автоматизованих контейнерних майданчиків, повністю автоматизованих складів. Впровадження АСУ, що мають підсистеми складського і транспортного господарства.

Економічним критерієм при оцінці варіантів систем складування може бути показник загальних витрат (у гривнях на 1 т товару), розрахований як сума одноразових і поточних витрат

ЗВ= ПВ + Е*К, (2.6)

де, ПВ - поточні витрати, грн/т;

К - одноразові витрати (капітальні вкладення), грн/т;

Е - коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

Поточні витрати (витрати виробництва і обігу на 1 т товару) обчислюються за формулою

ПВ =В/nQ, (2.7)

де, В - витрати, пов'язані з амортизацією, експлуатацією і ремонтом устаткування складу, грн.;

n - оборотність товару (365 днів: t_З); тут t_З - середня тривалість строку зберігання товару на складі, тобто товарний запас у днях;

Q - вага товару, розміщеного на устаткуванні складу, т.

Одноразові витрати на 1 т товару визначаються в такий спосіб:

К =КВ/nQ,(2,8)

де, КВ - вартість устаткування, розміщеного на даному складі.

При альтернативному виборі системи складування на основі застосовуваного при цьому устаткування оптимальним є варіант із максимальним значенням показника ефективності використання складського об’єму при мінімальних витратах. Здійснюючи вибір систем складування на практиці, необхідно пам'ятати, що в одному складському приміщенні можливе сполучення різних варіантів залежно від вантажу, що переробляється.

Розглянувши всі техніко – економічні показники використання складського приміщення можна виділити деякі з них, які на мою думку буде більш доцільно використати в даній роботі.

Розглянемо детальніше деякі з показників.

Розмір вантажообігу складу

Вантажообіг складу (В_с) визначається кількістю перероблених (тонн, кубометрів, метрів тощо) товарів по надходженню і відпуску за формулою

В_с = Т_о-с: В_т, (2.9)

де Т_о-с — оптово-складський товарообіг складу, тис. грн;

В_т — середня вартість 1 т вантажів, тис. грн.

Оптово-складський товарообіг — це важливий показник, що характеризує роботу складу за певний період часу (місяць, квартал, рік). Він показує суму реалізованих товарів зі складу в грошовому виразі як в загальному обсязі, так і за окремими товарними групами.

Пропускна спроможність складу

Пропускна спроможність складу (П_с) показує, яка кількість товарів перероблена на складі за одиницю часу, і розраховується за формулою

П_с = М_с × О_з, (2.10)

де М_с — місткість складу, тис. грн. або т;

О_з — оборотність запасу товарів, разів.

Місткість складу показує, яку максимальну кількість товарів можна одночасно зберігати на складі (в тис. грн або т). Пропускна спроможність складу перебуває у прямій залежності від величини коефіцієнта швидкості обороту товарів. Під коефіцієнтом швидкості обороту розуміють відношення річного (квартального, місячного) обороту товарів до середнього залишку його на складі за цей самий період. Чим більший коефіцієнт швидкості обороту, тим краще працює склад, т. є. з меншими товарними запасами склад забезпечує безперебійне постачання своїх покупців.

Загальна площа складу (П_заг) визначається параметрами внутрішніх складських приміщень у квадратних метрах.

Раціональне використання загальної площі складу

Раціональне використання загальної площі складу характеризується коефіцієнтом використання загальної площі (К_п.з.), тобто відношенням корисної площі до загальної площі складу:

К_п.з = П_к.п.: П_заг, (2.11)

де П_к.п — корисна площа складу, м²;

П_заг — загальна площа складу, м².

Коефіцієнт використання корисної площі складу (К_к.п)розраховується за формулою

К_к.п = П_з: П_к, (2.12)

де П_з — площа, зайнята під зберігання товарів, м²;

П_к — корисна площа складу, м².

Коефіцієнт використання площі залежить від типу складу і механізації вантажно-розвантажувальних робіт, він коливається від 0,25 до 0,6. Для підвищення ефективності використання складських площ зменшують ширину проходів між стелажами, застосовують сучасніше і менш габаритне підйомно-транспортне обладнання. Отже, чим вищий коефіцієнт використання площі, тим нижча вартість зберігання товарів.

Коефіцієнт використання об'єму складу (К_о.с.) визначається за формулою

К_о.с. = О_з.т. : О_к, (2.13)

де О_з.т — об'єм складу, зайнятий під зберігання товарів, м,

О_к — корисний об'єм складу, м3.

Собівартість переробки 1 т вантажу в грн (C_п) визначається за формулою:

C_п = С_заг: В_с, (2.14)

де С_заг — загальна сума експлуатаційних витрат за рік, грн.

Розмір експлуатаційних витрат за рік (С_заг) визначається за формулою

С_заг = З+Е+М+А_м+А_с, (2.15)

де 3 — річна зарплата робітників, які обслуговують обладнання, й адміністративно-технічного персоналу;

Е — річні витрати на електроенергію;

М — річні витрати на мастильні та інші допоміжні матеріали;

А_м — річні відрахування на амортизацію і ремонт обладнання;

А_с — річні відрахування на амортизацію і ремонт складських будівель і споруд.

Собівартість переробки однієї тонни вантажів визначається при ручній і механізованій переробці вантажів і використовується для розрахунку економічного ефекту від упровадження засобів механізації. Основними напрямами зниження собівартості переробки складських вантажів є механізація складських операцій, підвищення продуктивності механізмів і ефективніше їх використання.

Продуктивність праці працівників складу (П_п) визначається кількістю переробленого за зміну вантажу чи обсягом оптово-складського товарообігу, який припахає на одного працівника і розраховується за формулою

П_п = В_заг: К_з, (2.16)

де П_п — продуктивність праці, т/людино-зміна;

В_заг — загальна кількість переробленого вантажу за певний період (рік, квартал, місяць);

К_з — кількість людино-змін, витрачених на переробку вантажів.

Рівень механізації складських робіт (P_м) визначається за формулою:

P_м = (О_м.р.: О_заг.)×100, (2.17)

де P_м — рівень механізації, %;

О_м.р. — обсяг механізованих робіт, т;

О_заг. — загальний обсяг робіт, виконуваних на складі, т.

Загальний обсяг робіт включає як механізовані роботи, так і ті, що виконуються вручну.

Підвищення рівня механізації вантажно-розвантажувальних і складських робіт досягається за рахунок удосконалення технологічних процесів і впровадження сучасного підйомно-транспортного обладнання, що сприяє зростанню продуктивності праці, економії робочої сили і зниженню собівартості переробки вантажів.

Застосування перерахованих техніко-економічних показників дозволяє судити про раціональність використовування складського господарства і дає можливість виявляти резерви підвищення якості і ефективності роботи складів.

это все показатели, по которым ты будешь оценивать склад?

2.4. Висновки до другого розділу

Отже, Підприємство «ПАПС» за формою власності є товариством з обмеженою відповідальністю. Підприємство діє згідно з положеннями Статуту, а також діючого законодавства України. Підприємство є юридичною особою; воно володіє, користується та розпоряджається майном, що йому належить, має самостійний баланс, поточні та інші рахунки, круглу печатку, штампи, бланки з найменуванням підприємства, власний товарний знак, емблему.

ТОВ «ПАПС» створюється з метою здійснення діяльності у сфері обслуговування, торгівлі і реалізації (оптової та роздрібної) продуктів харчування.

Основним предметом діяльності товариства є:

· оптово та роздрібна торгівля продуктами харчування(сирна продукція);

Підприємство має свій рухомий склад,який обладнаний холодильними установками задля збереження товарної продукції в належній температурі, а саме:

· 5 автомобілів VOLKSWAGEN T4 TRANSPORTER (2001 рік випуску);

· 5 автомобілів MERCEDES BENZ SPRINTER 320 cdi (2008 рік випуску);

Під організаційною структурою управління розуміється упорядкована сукупність ланок управління та зв'язків між ними. У ній виділяють такі поняття, як елементи (ланки), зв'язки та рівні. Елементами організаційної структури є служби, групи та працівники, що виконують різні функції. У свою чергу, між підрозділами існують певні зв'язки, серед яких виділяють горизонтальні, вертикальні, лінійні і функціональні зв'язки.

Як видно з Рис.2.1. підприємство має організаційну структуру, яка характеризується горизонтальним та вертикальним поділом праці, має лінійні зв’язки.

Організаційна структура ТОВ «ПАПС» доцільна для даного підприємства, працівники якого виконують приблизно однакові дії (надають однотипні послуги, обслуговують один сегмент ринку). Перевагою цієї структури є можливість швидко приймати рішення, реагувати на зміни у зовнішньому оточенні і забезпечувати неформальний підхід до мотивації і контролю діяльності співробітників.

Складовою частиною товарозабезпечення є утворення товарних запасів в оптових і роздрібних торгових підприємствах. Без товарних запасів не можна обійтися, тому що цикли виготовлення та споживання товарів, як правило, не збігаються, а в ряді випадків між ними є значний розрив у часі.

Найчастіше терміни руху товарів бувають тривалими, не виключаються перебої і в їх постачання. Тому торгові підприємства змушені створювати запаси продукції шляхом розміщення і зберігання на складі.

Отже, з вище вказаної інформації, що підприємство має належні документи для фінансової діяльності, а також має належний рухомий склад та складське обладнання для ефективної діяльності.

Для оцінки ефективності використовування складів застосовується система техніко-економічних показників. Одним з найважливіших показників, що характеризують роботу складу, є оптово-складський товарообіг, який відображає не тільки загальний об'єм реалізації товарів з складу, але і продаж їх по окремих товарних групах. Другим важливим показником є вантажообіг складу, який виражається кількістю перероблених тонн вантажу по відпустці товарів. Може бути виражений і в інших одиницях (кубічних метрах і т.д.). Цей показник служить початковим показником для розрахунку собівартості переробки 1 т вантажу, для визначення продуктивності праці складських працівників.

Більш детальні показники були наведені вище в даному розділі і саме і показники будуть застосовані в третьому розділі даної роботи по оптимізації товарного запасу на складі.

Оптимізація — процес надання будь-чому найвигідніших характеристик, співвідношень (наприклад, оптимізація виробничих процесів і виробництва).

Задача оптимізації сформульована, якщо задані критерії:

· Критерій оптимальності (економічний);

· Параметри, що варіюються (величина вхідних потоків);

· Математична модель процесу;

· Обмеження, пов’язані з економічними та конструктивними умовами;

При вирішення даного питання, а саме «оптимізації товарного запасу на складі» слід виокремити від поняття «оптимізації» - поняття «раціоналізація»:

Раціоналізація – організація будь-якої діяльності доцільнішими способами, ніж існуючі, поліпшення, вдосконалення чогось, а саме пошук найбільш оптимального способу вирішення даного питання.

Отже, з вище сказаного можна зрозуміти, що вибране підприємство є цікавим для обрання даної теми, так як можна виділити певні недоліки в складському приміщення, які, на мою думку, можна покращити застосувавши техніко – економічні показники, які були наведені вище.

выводы допишем вместе по окончанию работы

Дата добавления: 2017-02-01