Види нормативно-правових актів

Класифікація нормативно-правових актів проводиться за різними підставами:

за юридичною силою;

за змістом (за галузями законодавства);

за об’ємом і характером дії;

за суб’єктами їх утворення;

за характером волевиявлення.

За юридичною силою всі нормативно-правові акти поділяються на закони і підзаконні акти. Юридична сила нормативно-правових актів є найбільш суттєвою ознакою їх класифікації. Вона визначає їх місце і значення в загальній системі державного нормативного регулювання. В співвідношення з теорією і практикою правотворчі акти вищестоящих правотворчих органів мають більш високу юридичну силу, ніж акти нижчестоящих правотворчих органів. Останні видаються на основі і на виконанні нормативних актів, які видаються вищестоящими правотворчими органами.

Нормативно-правові акти класифікуються також і за змістом. Таке ділення є, звичайно, умовним. Умовність ця об’єктивно пояснюється тим, що не у всіх нормативно-правових актах містяться норми однорідного змісту. Є акти, які містять норми тільки однієї галузі права (наприклад, трудове, сімейне, кримінальне законодавство). На ряду з галузевими нормативними актами діють і акти, які мають і комплексний характер. Вони включають норми різних галузей права, що обслуговують окремі сфери суспільного життя (господарське, торгове, військове, морське законодавство).

За об’ємом і характеру дії нормативно-правові акти поділяються:

на акти загальної дії, які охоплюють всю сукупність відносин певного виду на даній території;

на акти обмеженої дії – розповсюджуються тільки на окремі території або на суворо обмежений контингент осіб, які знаходяться на даній території;

на акти виключних (надзвичайних) дій. Їх регулятивні можливості реалізуються лише при появі виключних ситуацій, на які розрахований акт (військових дій, стихійних лих).

За характером волевиявлення:

акти встановлення норм права;

акти заміни норм права;

акти відміни норм права.

За основними суб’єктами державної правотворчості в Україні нормативно-правові акти можна розділити на:

Верховна Рада України – закони і постанови;

Верховна Рада Автономної Республіки Крим – постанови і рішення;

Президент України – укази (нормативні і ненормативні) і розпорядження;

Кабінет Міністрів України – постанови і розпорядження;

керівники міністерств і відомств – нормативні накази, інструкції, розпорядження, положення, вказівки міністра;

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим – постанови, рішення і розпорядження;

голови місцевих (обласних і районних) державних адміністрацій – розпорядження;

місцеві ради народних депутатів, їх виконавчі комітети – рішення і нормативні постанови; керівники їх управлінь і відділень – нормативні накази;

адміністрація державних підприємств, установ, організацій – нормативні накази, статути, положення і інструкції.

На думку вітчизняного вченого П.М. Рабіновича існують також специфічні юридичні акти, які можуть набувати нормативно-правового значення:

акти прямого волевиявлення населення, що фіксують результати всеукраїнського або місцевих (локальних) референдумів;

акти Конституційного Суду (або іншого органу конституційної юрисдикції), якщо через них втрачають чинність певні нормативні акти;

деякі рішення певних громадських об’єднань (акти делегованої або санкціонованої державою правотворчості таких об’єднань);

окремі рішення трудових колективів (рішення зборів і рад трудових колективів);

судові рішення, котрими визнаються не чинними як такі, що суперечать Конституції, закону, нормативні акти органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Дата добавления: 2017-02-01