Умови збільшення функціональних резервів дітей середнього і старшого шкільного віку шляхом фізичних занять

Середній шкільний вік (11-15 років) -- період максимальних темпів зростання організму та окремих його частин, збільшення функціональних резервів. Відбувається гормональна перебудова, пов'язана із статевим дозріванням. При підвищенні ролі другої сигнальної системи знижується навіюваність, а неврівноваженість та емоційність зростають. Триває процес окостеніння скелета, причому відбувається воно нерівномірно в різних його частинах. Хребет, як і раніше, рухомий і піддатливий. Сила м'язів збільшується меншою мірою, ніж маса тіла, що за несприятливих умов може спричинити порушення постави чи деформацію хребта. В той же час надмірні м'язові навантаження здатні прискорити процес окостеніння й уповільнити ріст трубчастих кісток у довжину. При дії дуже сильних або одноманітних подразників у підлітків розвивається позамежне гальмування, що змушує урізноманітнювати фізичні навантаження в процесі занять.

Статеве дозрівання впливає на стан вегетативних функцій (зміни ритму серцевої діяльності та дихання, рівня артеріального тиску та ін.).

За нормального фізичного розвитку у підлітків збільшуються функціональні резерви киснево-транспортної системи (зростає ударний об'єм серця і хвилинний об'єм крові, киснева ємність крові, хвилинний об'єм дихання, абсолютні показники МСК та ін.). Зростає економізація функцій у спокої (зменшення ЧСС і дихальних рухів тощо).

Дедалі збільшується різниця між функціональними і фізичними можливостями дівчаток і хлопчиків. Фізична активність підлітка реалізується насамперед в організованих формах -- на уроках фізкультури, під час активного відпочинку в школі та за її межами. Значна частина підлітків тренується в спортивних секціях. Для тих, хто не охоплений організованими формами масової фізичної культури, щоденна фіззарядка і щотижневі дво-триразові самостійні тренування є обов'язковими. Тривалість одного заняття 70-90 хв. З метою оцінки процесу фізичного розвитку доцільно орієнтуватися на контрольні показники фізичної підготовленості (див. табл. № 9).

У період старшого шкільного віку (16-17 років) практично завершується ріст загальних розмірів тіла у довжину і відзначається значна перевага процесів росту у поперечних розмірах. Підвищується міцність скелета, в тому числі хребта і грудної клітки. Помітнішими стають статеві відмінності в розмірах, пропорціях тіла, м'язовій масі, функціональних резервах і фізичній працездатності юнаків і дівчат.

Таблиця. Контрольні показники фізичної підготовленості підлітків (14 років)

Показники	Нормативні значення показника
	хлопчики	дівчатка
1. Біг 2000 м, хв., сек	9,20	10,30
2. Ходьба 10 км, год, хв	1,45	2,45
3. Лижний перехід 5 км, хв
4. Віджимання від підлоги, разів
5. Стрибок у довжину з місця, м	1,8	1,6
6. Біг 60 м, сек	9,6	9,9
7. Біг 100 м, сек	15,0	16,2
8. Кидання гранати, м
9. Велопробіг 30 км, год, хв	1,30	1,40

Завершується розвиток центральної нервової системи, хоча процес збудження дещо переважає над силою процесу гальмування.

Для підтримання достатнього рівня фізичного розвитку в юнацькому віці тренуватися слід не менш як 2-3 рази на тиждень по 1,5-2 год. Щоденна ранкова фіззарядка є обов'язковою. Орієнтир оптимальності розвитку -- контрольні нормативи фізичної підготовленості (див. табл. № 10).

Таблиця. Контрольні показники фізичної підготовки юнаків та дівчат 15-17 років

Показники	Нормативні значення показника
	Юнаки	Дівчата
1. Біг 3000 м, хв., сек	12,50	--
2. Біг 2000 м, хв., сек	--	11,0
3. Ходьба 20 км, год, хв	3,45	4,00
4. Підтягування на перекладині, разів		--
5. Віджимання від підлоги в упорі лежачи, разів
6. Стрибок у довжину з місця, м	2,10	1,80
7. Біг 100 м, сек	13,50	16,2
8. Кидання гранати, м
9. Лижна гонка 10 км, хв, сек
10. Велопробіг гонка 30 км, год, хв

Соматоскопія і соматометрія (антропометрія) є основними методами дослідження фізичного розвитку.

Соматоскопія (зовнішній огляд) дозволяє визначити особливості постави і тілобудови, визначити стан опорно-рухового апарату.

Постава – це звичайна поза людини, її манера руху. При правильній поставі голова і тулуб перебувають на одній вертикальній лінії, плечі розпрямлені, лопатки притиснені до грудної клітки, фізіологічні вигини хребта виражені, грудна клітка вигнута вперед (випукла), живіт втягнутий, ноги випрямлені в колінних і кульшових суглобах.

Хребет має чотири вигини: дві випуклості вперед – шийний і поперековий (лордози) і дві випуклості назад (район грудини і крижово-куприковий – кіфози). У нормі кривизни хребта виражені помірно. При порушенні постави вигини хребта можуть бути різко виражені або згладжені. Бокові викривлення хребта – (сколіози) – можуть негативно впливати на функції серцево-судинної і дихальної систем організму. Грудна клітка в нормі може бути циліндричною, конічною і сплющеною. Як результат різних захворювань можуть утворюватися патологічні форми грудної клітки (рахітна, ефізематозна) та інші [5].

Форма живота залежить від стану м’язів черевної стінки і розвитку жирового шару. В нормі живіт людини симетричний і злегка виступає. Слабий розвиток м’язів черевної стінки може супроводжуватися відвислим животом. При добре розвинутих м’язах живіт трохи втягнутий. Розрізняють нормальну і сплюснуту стопу. При огляді визначають конституційний тип тілобудови досліджуваного учня.

Розрізняють такі типи тілобудови астенічний (поздовжні розміри переважають над поперечними, тобто ріст тіла в довжину і слабкість загального розвитку), гіперстенічний (переваги поперечних м’язів над поздовжніми, тобто відносно довгий тулуб і короткі кінцівки) і нормостенічний (пропорційні розміри кістково-м’язової системи).

Антропометрія (соматометрія) це вимірювання розмірів частин людського тіла. За антропометричними даними вивчається динаміка фізичного розвитку і дається оцінка розвитку у різні періоди.

При проведенні масових досліджень фізичного розвитку вивчаються основні антропометричні показники: зріст, вага, окружність грудної клітки. Оскільки в антропометрії використовуються прості вимірювальні засоби (ростомір, сантиметрова стрічка, вага), то виконувати відповідні виміри може кожен

Соматоскопічні ознаки: стан шкірного покриву, слизових оболонок, підшкірного жирового шару, кістково-мязової системи, форми грудної клітки і хребта, ступінь статевого розвитку (за вторинними статевими ознаками).

Соматометричні ознаки: довжина тіла (зріст), маса тіла (вага), окружність грудної клітки.

Фізіометричні ознаки: життєва місткість легень, сила м’язів, кров’яний тиск, пульс.

Дата добавления: 2017-02-01