Розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) та підсумкового контролю

ІНДИВІДУАЛЬНА НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА

Індивідуальна навчально-дослідницька робота є видом позааудиторної індивідуальної діяльності студента, результати якої використовуються у процесі вивчення програмового матеріалу навчальної дисципліни. Завершується виконання студентами ІНЗД письмовим звітом.

Мета ІНДЗ: самостійне вивчення частини програмового матеріалу, систематизація, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань із навчального курсу, удосконалення навичок самостійної навчально-пізнавальної діяльності.

Зміст ІНДЗ: завершена теоретико-практична робота у межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь та навичок, отриманих під час лекційних, семінарських занять і охоплює зміст навчального курсу.

Тематика ІНДЗ подана разом з планами семінарських занять та самостійної роботи.

Вимоги та критерії оцінювання знань і умінь студентів з курсу «Диференціальна психологія»

Навчальні досягнення студентів із дисципліни «Диференціальна психологія»оцінюються замодульно-рейтинговою системою, в основу якої покладено принцип поопераційної звітності, обов’язковості модульного контролю, накопичувальної системи оцінюванння рівня знань, умінь та навичок.

Протягом семестру оцінюється робота студентів на семінарських і практичних заняттях, виконання індивідуальних навчально-дослідних та самостійних завдань, модульні контрольні роботи. До складання екзамену допускаються студенти, які набрали протягом семестру за різні види роботи не менше 35 балів.

Розрахунок балів проводиться за наступною схемою: робота в семестрі – 60 балів, екзамен – 40 балів. Всього – 100 балів. З метою дотримання прийнятої в Університеті «Системи оцінювання навчальної роботи студентів» застосовано коефіцієнт розширення балів 5. Цей коефіцієнт не застосовується до обрахунку балів за екзамен, щоб запобігти знеціненню кількості балів за цей вид роботи. Формули розрахунків наведені в навчально-методичній карті дисципліни та в таблиці розрахунку рейтингових балів за видами поточного (модульного) та підсумкового контролю.

Контроль успішності студентів з урахуванням поточного і підсумкового оцінювання здійснюється відповідно до навчально-методичної карти, де зазначено види й терміниконтролю. Систему рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переведення у національну (4-бальну) та європейську (ECTS) шкалу подано у таблиці.

Таблиця 1

№ з/п	Вид діяльності	Кількість рейтингових балів
1.	Відвідування лекцій	10х1=10
	Відвідування семінарських занять	10х1=10
3.	Семінарські заняття	10х10=100
	Відвідування практичних занять	1х1=1
5.	Практичні заняття	1х10=10
6.	Модульні контрольні роботи (1, 2,3)	3х20=60
7.	Самостійна робота та семестровий контроль
8.	Індивідуальне навчально-дослідницьке завдання	1х35=35
Загальна сума балів за роботу в семестрі
	Коефіцієнт перерахунку 300:60=5
	Екзамен
Підсумковий рейтинговий бал

У процесі оцінювання навчальних досягнень студентів застосовуються такі методи:

9.

Ø Методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, співбесіда, екзамен.

Ø Методи письмового контролю: самостійні письмові завдання, модульне письмове тестування, звіт про виконання ІНДЗ.

Ø Методи самоконтролю: уміння самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.

Таблиця 2

Таблиця відповідності шкали оцінювання ЕСТS з національною системою оцінювання в Україні та у Київському університеті імені Бориса Грінченка (іспит)

Оцінка за шкалою ЕСТS	Значення оцінки	За національною системою	Оцінка за шкалою університету
А	ВІДМІННО – відмінний рівень знань (умінь) в межах обов’язкового матеріалу з можливими незначними недоліками	відмінно	90-100
В	ДУЖЕ ДОБРЕ– достатньо високий рівень знань (умінь) в межах обов’язкового матеріалу без суттєвих грубих помилок	добре	82-89
С	ДОБРЕ – в цілому добрий рівень знань (умінь) з незначною кількістю помилок	75-81
D	ЗАДОВІЛЬНО– посередній рівень знань (умінь) із значною кількістю недоліків, достатній для подальшого навчання або професійної діяльності	задовільно	69-74
Е	ДОСТАТНЬО – мінімально можливий допустимий рівень знань (умінь)	60-68
FX	НЕЗАДОВІЛЬНО з можливістю повторного складання – незадовільний рівень знань, з можливістю повторного перескладання за умови належного самостійного доопрацювання	незадовільно	35-59
F	НЕЗАДОВІЛЬНО з обов’язковим повторним вивченням курсу – досить низький рівень знань(умінь), що вимагає повторного вивчення дисципліни	1-34

Питання до екзамену з курсу «Диференціальна психологія»

1. Передумови виникнення диференціальної психології та історія її розвитку.

2. Предмет та завдання диференціальної психології.

3. Основні категорії диференціальної психології.

4. Принципи та методи диференціальної психології.

5. Типологічний підхід у диференціальній психології.

6. Індивідуально-метричний підхід у диференціальній психології.

7. Психологічні прояви непсихологічних типологій людини.

8. Індивідуалізаційний підхід у диференціальній психології.

9. Індивідуальні відмінності у сфері відчуттів та сприймань.

10. Відмінності в уяві та уявленнях.

11. Індивідуальні особливості уваги.

12. Індивідуальні особливості пам’яті.

13. Стильові характеристики мислення.

14. Відмінності в емоційних та регулятивних процесах, мовленні та свідомості.

15. Поняття темпераменту у сучасній психології.

16. Гуморальна теорія темпераменту.

17. Конституційні теорії темпераменту (типології Кречмера та Шелдона).

18. Властивості нервової системи як передумови темпераменту (теорія І. П. Павлова).

19. Властивості темпераменту, виділені школою Теплова-Нєбиліцина.

20. Регулятивна теорія темпераменту Яна Стреляу.

21. Концепція структури темпераменту В. М. Русалова.

22. Поняття характеру та його структура.

23. «Я-концепція» як центральне утворення характеру.

24. Самооцінка в структурі характеру.

25. Властивості характеру.

26. Типології характеру.

27. Поняття здібностей. Індивідуальні відмінності у здібностях людини.

28. Сутність інтелектуального коефіцієнту IQ.

29. Відмінності в інтелекті, обумовлені спадковими факторами та соціокультурним середовищем.

30. Інтелект у структурі особистості.

31. Поняття емоційного інтелекту (коефіцієнт ЕQ).

32. Поняття стилю у сучасній психології.

33. Особливості когнітивного стилю та характеристика його параметрів.

34. Індивідуальний стиль діяльності.

35. Концепція стилю людини О. В. Лібіна.

36. Типологія стильової поведінки.

37. Поняття особистості в сучасній психології.

38. Поняття особистісної риси, запропоноване Г. Оллпортом.

39. Характеристика факторних теорій особистості.

40. Структурно-функціональна та формально-динамічна модель особистості.

41. Поняття індивідуальності в сучасній психології.

42. Конституціональний фактор індивідуальності.

43. Концепція інтегральної індивідуальності В. С. Мерліна.

44. Механізми формування і розвитку індивідуальності.

45. Соціоекономічний статус індивідуальності.

46. Віковий вимір життєвого простору людини.

47. Особливості вікових відмінностей розвитку людини від народження до похилого віку.

48. Особистісний вимір «Я» у минулому, теперішньому, майбутньому.

49. Статеві відмінності. Соціальні стереотипи справжнього чоловіка та жінки.

50. Статево-рольова поведінка людини.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Анастази А. Психологическое тестирование: В 2 т. – М., 1982.

2. Бернс Р. Развитие «Я-концепции» и воспитание. – М.,1994.

3. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика. – СПб., 2002.

4. Государев Н. А. Дифференциальная психология в вопросах и ответах. – М., 2008.

5. Климов Е. А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы. – Казань, 1969.

6. Кондрашихина О. А. Дифференциальная психология: Учеб. пос. / Оксана Александровна Кондрашихина. – К.: Центр учебной литературы, 2009. – 232 с.

7. Либин А. В. Дифференциальная психология: наука о сходстве и различиях между людьми. – М., 2008.

8. Машков В. Н. Дифференциальная психология человека. – СПб., 2008.

9. Мерлин В. С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. – М., 1986.

10. Мерлин В. С. Очерк теории темперамента. – Пермь, 1964.

11. Палій А. А. Диференціальна психологія: навч. посіб. / А. А. Палій. – К.:Академвидав, 2010. – 432 с.

12. Психология индивидуальных различий / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова. – М.: АСТ: Астрель, 2008. – 720 с.

13. Психология личности: Cловарь-справочник / Под ред. П. П. Горностая, Т. М. Титаренко. – К.,2001.

14. Романовська Л. І., Подкоритова Л. О. Диференціальна психологія. – Львів: «Новий світ – 2000», 2008. – 235 с.

15. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии. – М., 1973.

16. Шадриков В. Д. Способности человека. – М., 1997.

Додаткова:

1. Аминов Н. А. Когнитивные стили и их психофизиологическая обусловленность// Экспериментальные исследования по проблемам общей и социальной психологии и дифференциальной психофизиологии. – М., 1979.

2. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. – М., 1977.

3. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. – СПб., 2001.

4. Анастази А. Дифференциальная психология. Индивидуальные и групповые различия в поведении. – М., 2001.

5. Асмолов А. Г. Психология личности. – М., 1990.

6. Базылевич Т. Ф. Моторные вызванные потенциалы в дифференциальной психофизиологии. – М., 1983.

7. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. – М., 1968.

8. Брушлинский А. В. Проблемы психологии субъекта. – М.,1994.

9. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психодиагностике. – СПб., 1999.

10. Головаха Е. И., Кроник А. А. Психологическое время личности. – К., 1984.

11. Голубева Э. А. Способности. Личность. Индивидуальность. – М.,2005.

12. Диагностика познавательных и профессиональных способностей / Под ред. В. Н. Дружинина. – М., 1988.

13. Егорова М. С. Психология индивидуальных различий. – М., 1997.

14. Зимбардо Ф. Застенчивость. – М., 1994.

15. Ильин Е. П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. – СПб.: Питер, 2003. – 544 с.

16. Ильин Е. П. Стиль деятельности: новые подходы и аспекты // Вопросы психологии. – 1988. – №6. – С. 85-93.

17. Интегральное исследование индивидуальности: Стиль деятельности и общения / Отв. ред. Б. А. Вяткин. – Пермь, 1992.

18. Когнитивные стили / Под ред. В. Колга. – Таллин, 1986.

19. Кречмер Э. Строение тела и характер. – М., 1995.

20. Лазурский А. Ф. Очерк науки о характерах. – М., 1995.

21. Леонгард К. Акцентуированные личности. – К., 1981.

22. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М., 1977.

23. Леонтьев А. Н. О формировании способностей // Вопросы психологии. – 1960. – № 1. – С. 7-17.

24. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. – М., 1984.

25. Небылицин В. Д. Основные свойства нервной системы. – М.,1991.

26. Небылицин В. Д. Психофизиологические исследования индивидуальных различий. – М., 1976.

27. Психодиагностические методы (в комплексном лонгитюдном исследовании студентов). – Л., 1976.

28. Психология личности: Тексты. – М., 1980.

29. Роль среды и наследственности в формировании индивидуальности человека / Под ред. И. В. Равич-Щербо. – М., 1988.

30. Русалов В. М. Биологические основы индивидуально-психологических различий. – М.,1979.

31. Русалов В. М. Опросник структуры темперамента. – М., 1990.

32. Селиванов В. В. Когнитивный стиль в процессе мышления // Психологический журнал. – 1989. – Т. 10, № 4. – С. 104-112.

33. Симонов П. В. Эмоциональный мозг. – М.,1984.

34. Солсо Р. Л. Когнитивная психология. – М., 1996.

35. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. – М.,1981.

36. Талызина Н. Ф., Кривцова С. В., Мухаматулина Е. А. Природа индивидуальных различий: опыт исследования близнецовым методом. – М., 1991.

37. Типологические особенности высшей нервной деятельности / Под ред. Б. М. Теплова. Т. 1. – М.,1956.

38. Хамитов Н. В. Одиночество женское и мужское: Опыт вживания в проблему. – М.: ООО «Издательство АСТ»; Харьков: «Торсинг», 2004. – 444 с.

39. Хамитов Н. В. Тайна мужского и женского. Исцеляющие афоризмы. – К.: Либідь, 2002. – 174 с.

40. Холодная М. А. Когнитивные стили как проявление своеобразия индивидуального интеллекта. – К., 1990.

41. Штерн В. Дифференциальная психология и её методологические основы. – М., 1998.

42. Ярошевский М. Г. История психологии. – М., 1985.

Дата добавления: 2014-01-04