Сутність та функції політичного маніпулювання

Технології політичного маніпулювання

Міфотворчість як знаряддя політичного маніпулювання

Міф політичний – ілюзорна ідея, що стверджує певні цінності та норми, які сприймаються перш за все на віру, без раціонального, критичного осмислення. Міф – психологічно доступна усім відповідь на проблеми загальної значущості.
Ознаки міфу:
1. Міф – антропологічний феномен, орієнтований на емоційно-образне відображення дійсності;
2. Міф – цілісне і самодостатнє утворення;
3. Внутрішня конструкція міфу – протидія “добра” та “зла”;
4. В основі міфу лежить дещо незвичайне, “Чудесне”;
5. Міф спирається на глибинні властивості характеру людини (наприклад, страх);
Функції міфів:
1) Пояснення;
2) Інтеграція;
3) Розкриття суперечностей у суспільстві і політиці;
4) Організації влади та політичної поведінки;
5) Зняття політичного невдоволення;
Шляхи виникнення міфів:
- з реальних ситуацій;
- з ідеології;
- з масової свідомості;
Небезпеки міфологізації:
1. Міфам не притаманна межа між реальним та нереальним.
2. Міфологізована свідомість втрачає здатність самостійного оцінювання дійсності.
3. Домінування міфологізованої свідомості створює загрозу втрати раціональності реальною політикою.
Протидія міфологізації:
1. Розвиток незалежних ЗМІ;
2. Посилення критичних настроїв в суспільстві;

Політичне маніпулювання – приховане управління політичною свідомістю та поведінкою людей з метою примусити їх діяти (або лишатися бездіяльними) всупереч особистим інтересам. І. Прямі способи маніпулювання:
- передача неправдивої інформації;
- підтасування фактів;
- замовчування невигідної інформації;
ІІ. Непрямі способи маніпулювання:
- “Напівправда”;
- Лінгвістично-мовне маніпулювання (створення і “наклеювання” ярликів, евфемізмів – слів, що в “пом’якшеній” мірі позначають політичні явища);
- Інформаційне маніпулювання (дроблення інформації, підвищення швидкості подачі інформації, передача інформації без коментарів, маніпулювання зображенням, “спіраль замовчування” – замовчування думок опонентів, “смердючий оселедець” – “переключення” уваги громадськості на менш важливі політичні події).

Політичне маніпулювання – приховане управління політичною свідомістю та поведінкою людей з метою примусити їх діяти (або лишатися бездіяльними) всупереч особистим інтересам. Причини існування політичного маніпулювання:
1. Складність розумового осягнення політики і і велике значення її чуттєвого сприйняття;
2. Символізація суспільного життя і надання символам значення механізмів розв’язання проблем;
3. Відчуженість індивіда від влади, яка робить його залежним від політичних ілюзій, які збуджують політичні настрої та відчуття;
4. Задоволення за допомогою маніпуляції потреб мас у суспільній орієнтації, у відчутті інтегрованості у суспільство, ідентичності з іншими його членами;
5. Відмінність інтересів правлячих еліт та мас людей;
6. Необхідність для еліт узгоджувати свої дії з масами та мобілізовувати активність мас з метою досягнення певних цілей.
Головне завдання політичного маніпулювання: надання масам ілюзії участі в управлінні суспільством, контролю над політиками та елітами.

Дата добавления: 2014-01-04