Та приватним особам

Об’єктами страхування можуть бути здорові тварини з певними віковими обмеженнями:

Ø велика рогата худоба, коні - віком від 1 місяця;

Ø свині - від 6 місяців;

Ø мули та невелика рогата худоба: вівці, кози, віслюки – від 1 року;

Ø хутрові звірі: нутрії, кролі - з 45-денного віку;

Ø собаки - від 6 місяців до 10 років;

Ø бджолосім'ї;

Ø декоративні та екзотичні птахи і тварини;

Ø птиця яйценосних порід - віком від 5 місяців;

Ø птиця бройлерних порід - віком від 1 місяця.

Ризики, пов'язані зі страхуванням тварин можна поділити на три групи:

1. Страхування на випадок загибелі або вимушеного забою тварин внаслідок пожежі, вибуху, дії електричного стру­му, сонячного або теплового удару, замерзання, утоплення, падіння в ущелину, потрапляння під транспортний засіб та інших травматичних ушкоджень, нападу диких звірів та бродячих собак.

2. Страхування на випадок загибелі, вимушеного забою або знищення тварин від хвороби чи внаслідок патологічних родів.

3. Страхування на випадок викрадення або навмисних дій третіх осіб.

ЛЕКЦІЯ 8. СТРАХУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ РИЗИКІВ.

План лекції.

1. Суть та види страхування технічних ризиків.

2. Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків.

3. Страхування всіх монтажних ризиків.

Ключові слова: технічні ризики, будівельні ризики, монтажні ризики, будівельно-монтажні ризики, електронні пристрої, проектно-кошторисна документація, підрядник, субпідрядник

1. Суть та види страхування технічних ризиків.

Страхування технічних ризиків – це комплекс видів страхування, що включає страховий захист на випадок будівельно-монтажних ризиків, страхування машин від поломки, страхування електронного і пере­сувного обладнання, страхування інженерних споруд.

Значного розвитку страхування технічних ризиків набуло у США, Німеччині, Великобританії, Японії та інших країнах, які входять до Міжнародної асоціації страховиків технічних ризиків. В Україні цей вид страхування лише починає розвиватися: створюються та вдосконалюються правила страхування, вводяться в дію відповідні законодавчі та нормативні акти.

У страхуванні технічних ризиків, розрізняють, як правило, види страхування, які надають покриття ризиків або виробника, або експлуатаційника, зокрема:

· страхування будівельного підприємця від усіх ризиків (САR);

· страхування всіх монтажних ризиків (ЕАR);

· страхування машин;

· страхування електронних пристроїв.

Якщо під час будівництва об'єкта переважають (за обсягом та вартістю) будівельні ризики, то вибирають страхування будівельного підприємця від усіх ризиків. Якщо при технічному спорудженні, в якому використовуються попередньо виготовлені готові пристрої, наприклад верстати, переважають монтажні ризики, то укладаються договори страхування всіх монтажних ризиків. Страхування машин, а також електронних пристроїв здійснюють вже в процесі експлуатації об'єкта.

2. Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків.

Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків (страхування CAR - contractors all risks) - передбачає, що страхувальниками можуть бути замовник будівництва, а також будівельні підприємства, що виконують проект будівництва, включаючи всіх підрядників (генерального, головного); субпідрядників.

Страхове покриття надається за принципом “від усіх ризиків”, що дозволяє надавати захист не тільки від класичних небезпек, якими є стихійні лиха, пожежа, вибух, удар блискавки, падіння пілотованих літальних апаратів, крадіжки та пограбування тощо, а й від суто специфічних ризиків, таких як:

- аварія під час проведення будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, зокрема, внаслідок короткого замикання та надлишкової напруги в системі електромереж, електричних дуг, підвищеного тиску тощо;

- помилки проектувальника та будівельного персоналу, їх недбалість.

Страхова сума визначається як вартість будівництва згідно з проектно-кошторисною документацією; для об­ладнання на будівельному майданчику, будівельних машин і на­явних будівель – у розмірі дійсної вартості на момент укладання дого­вору страхування.

Застрахованою може бути також відповідальність підрядника за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та майну третіх осіб, а також навколишньому середовищу під час проведення будівельно-монтажних робіт у межах будівельного майданчика та поблизу нього.

При страхуванні відповідальності перед третіми особами страхова сума встановлюється за домовленістю сторін, але в договорі може бути обумовлено ліміт відповідальності страхової компанії за кожним окремим страховим випадком, за видом заподіяної третім особам шкоди та для кожної особи, яка постраждала.

У страхуванні CAR відсутні загальноприйняті страхові тарифи. Оцінюючи ризик будівельного об'єкта слід враховувати такі чинники як:

- конструктивні особливості об'єкта та властивості будівельних матеріалів;

- методи будівництва та заходи, що забезпечують виконання робіт;

- ризики, які впливають на виконання графіка робіт тощо.

Для визначення розміру страхового тарифу страховик має ознайомитися з підрядним договором на виконання будівельних робіт, кресленнями, описом будівельного об'єкта, планами-графіками, кошторисами витрат та іншими документами, потрібними йому для оцінки страхового ризику.

3. Страхування всіх монтажних ризиків.

Страхування всіх монтажних ризиків (страхування EAR - erection all risks) є досить поширеним видом страхування технічних ризиків. В основу цього виду страхування покладено ідею забезпечення страхувальнику необхідного і якомога повнішого страхового покриття всіх ризиків, які виникають при монтажі машин та механізмів, а також при зведенні сталевих конструкцій.

Об'єктом страхування виступає монтаж та пробний пуск усіх видів машин, механізмів та конструкцій, наприклад:

- турбін, генераторів, парових котлів, компресорів двигунів внутрішнього згоряння, електродвигунів, трансформаторів, випрямлячів, комутаційних пристроїв;

- верстатів, насосів, підйомників, кранів, транспортерів, канатних доріг;

- сталевих мостів, повітряних ліній, трубопроводів, ємностей, посудин, друкарських, паперовиробних машин, текстильних верстатів, цехів.

Крім того, страховий захист надається для монтажу та пробного пуску електростанцій, сталеплавильних заводів, доменних печей, паперових та текстильних фабрик, а також установки для виробництва інших споживчих товарів.

Страховий захист може поширюватися і на такі об'єкти:

- машини, пристрої та обладнання для проведення монтажу;

- предмети, що перебувають на монтажному майданчику та взяті на зберігання страхувальником;

- витрати з розчищення території після страхового випадку;

- відповідальність перед третіми особами, що виникла в результаті матеріального збитку або тілесного ушкодження, які пов'язані з виконанням монтажних робіт.

Страхування всіх монтажних ризиків забезпечує досить повне страхове покриття. До страхових ризиків, крім класичних, як правило належать:

- помилки під час монтажу;

- халатність, необачність, необережність, злий намір;

- коротке замикання, надмірна напруга, електричні дуги;

- підвищений і знижений тиск, пошкодження внаслідок дії відцентрової сили та інші аварійні події.

Страховою сумою є вартість установок згідно з договором про постачання, включаючи витрати з перевезення, митний збір, інші збори та витрати з монтажу.

При встановленні страхових тарифів береться до уваги така інформація: технічний опис споруджуваного об'єкта, його вартість, виробничий процес, план розташування, геологічні, гідрологічні та метеорологічні дані про місце монтажу, наявність охорони, засобів пожежогасіння, досвід монтажної фірми з монтажу аналогічних об'єктів і т. ін.

ЛЕКЦІЯ 9. СТРАХУВАННЯ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ.

План лекції.

1. Сутність та види страхування кредитних ризиків.

2. Добровільне страхування виданих та прийнятих гарантій (поручительств).

3. Добровільне страхування фінансових ризиків.

Ключові слова: кредитні ризики, фінансові ризики, кредитор, позичальник, фінансовий кредит, товарний кредит, авансовий кредит, гарантований кредит, гарантія (поручительство), видані гарантії, прийняті гарантії

1. Сутність та види страхування кредитних ризиків.

Будь-яка кредитна угода будується на взаємовідносинах між двома сторонами, одна з яких виступає позичальником, а інша кредитором. Характер кредитної угоди завжди пов'язаний небезпекою для кредитора втрати грошей, наданих у кредит. |3 цієї причини існує об'єктивна потреба в захисті майнових інтересів кредитора. Одним із засобів такого захисту є страхування.

Взаємовідносини між двома сторонами в рамках кредитної угоди можуть будуватися по-різному. Розглянемо чотири можливих варіанти таких взаємовідносин:

• кредитор дає грошову позичку, щоб отримати через дея­кий час від позичальника гроші з відсотками - це фінансо­вий кредит;

• продавець продає свій товар у кредит, щоб пізніше отрима­ти від покупця гроші - це товарний кредит;

• кредитор дає гроші дебітору, щоб потім отримати від ньо­го товари чи послуги - це авансовий кредит;

• у деяких випадках при видачі будь-якого кредиту на боці позичальника постає третя особа, яка відіграє роль гаран­та і тим самим сприяє підвищенню довіри до позичальни­ка - це гарантований кредит.

З точки зору цих варіантів взаємовідносин між боржником та кредитором можна виділити такі види страхових послуг, які здатні адекватно обслужити потреби сторін кредитної угоди:

1) фінансовий кредит (страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту; страхування кредитів (страхувальником виступає креди­тор));

2) авансовий і товарний кредит (страхування комерційних кредитів; страхування на випадок невиконання зобов'язань контра­гентом);

3) гарантований кредит (страхування виданих та прийнятих гарантій (поручи­тельств); страхування заставного майна).

При укладанні кредитної угоди її сторони потрапляють у протилежне правове становище: у кредитора виникає право на по­вернення виданої позички у визначеній сумі та у визначений час, а в позичальника виникає зобов'язання повернути позику в обу­мовленому розмірі і в обумовлений термін. Це, у свою чергу, впливає і на характер страхових угод, які обслуговують кредитні угоди. Якщо страхувальником виступає кредитор, то страхова угода відноситься до майнового страхування, а якщо страхуваль­ником виступає позичальник, то договір страхування відноситься до галузі страхування відповідальності. У будь-якому випадку страхування кредитів базується на визнанні ризику неплатежу чи неплатоспроможності позичальника, який формується в процесі кредитування.

2. Страхування виданих та прийнятих гарантій (поручительств).

Страхувальник при страхуванні виданих гарантій (по­ручительств) - дієздатний громадянин або юридична особа на забезпечення виконання зобов'язань якого поширюються ці га­рантії (поручительства) та який уклав із страховиком договір страхування.

Гарантія (поручительство) - договір (контракт), за яким поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповіда­ти за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в час­тині його. Гарантія (поручительство) може забезпечувати лише дійсну вимогу.

Договір гарантії (поручительства) повинен бути укладений у письмовій формі. Недотримання письмової форми спричинює недійсність цього договору гарантії (поручительства).

Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальни­ка, що не суперечать чинному законодавству України і пов'язані зі збитками, завданими страхувальникові внаслідок неможливості виконання гарантом (поручителем) своїх зобов'язань в обсягах і в терміни, визначені гарантією (поручительством).

Страховими випадками є невиконання (повне або частко­ве) гарантом (поручителем), а також неналежне виконання своїх зобов'язань в обсязі та в терміни, визначені в письмовій гарантії (договорі поручительства), яке призвело до матеріальних збитків і сталося внаслідок:

а) аварії або катастрофи на місці виконання зобов'язань;

б) протиправних дій третіх осіб стосовно гаранта (поручителя);

в) банкрутства гаранта (поручителя);

г) стихійних лих під час і на місці виконання зобов'язань. Страховик не несе відповідальності за договором стра­хування, якщо страховий випадок стався:

а) під час надзвичайного, особливого чи військового стану» оголошеного органами влади в країні або на території дії догово­ру страхування;

б) під час громадських заворушень, революції, заколоту, по­встання, страйку, путчу, локауту або терористичного акту;

в) у разі впливу ядерної енергії;

г) внаслідок протизаконних дій (бездіяльності) державних органів, органів місцевого самоврядування або посадових осіб цих органів, у тому числі внаслідок видання цими органами та посадовими особами документів, які не відповідають чинному законодавству України.

Страхування не поширюється на курсову різницю, штрафи та інші непрямі збитки.

Договір страхування укладається на підставі письмової заяви страхувальника за формою, встановленою страховиком. Для оформлення договору страхування страховик може вимагати до­даткові документи, що характеризують ступінь ризику.

При укладанні договору страхування з метою визначення щеня страхового ризику страхувальник повинен надати страховикові такі документи:

- нотаріально завірену копію письмової гарантії (договору поручительства);

- офіційно завірені документи, які містять факт та умови існування майнових зобов'язань сторін, зазначені у дого­ворі страхування;

- опис товарно-матеріальних цінностей або іншого май­на страхувальника-гаранта, які можуть стати забезпе­ченням права регресних вимог страховика в разі на­стання страхового випадку, передбаченого договором страхування, та виплати страховиком страхового відшкодування;

- баланс або довідку про фінансовий стан гаранта, підтвер­джені аудитором (аудиторською фірмою);

- інші документи, необхідні страховикові для визначення ступеня ризику настання страхового випадку.

Для отримання страхового відшкодування страхувальник надає такі документи:

- письмову заяву на виплату страхового відшкодування;

- оригінал договору страхування (страхового свідоцтва);

- документ, що посвідчує особу одержувача страхового відшкодування;

- довіреність від страхувальника на отримання страхового відшкодування;

- копію або оригінал гарантії (поручительства);

- акти аудиторських перевірок фінансового стану страху­вальника;

- акт несплати передбачених гарантією або поручительст­вом платежів;

- акт невиконання договірних зобов'язань, щодо яких діє гарантія (поручительство);

- акт невиконання гарантом (поручителем) своїх зо­бов'язань з наданої гарантії (поручительства);

- акт аудиторської перевірки фінансового стану гаранта (поручителя);

- інші документи, зазначені в договорі страхування.

У разі прийняття позитивного рішення виплата страхового відшкодування здійснюється згідно з правилами в термін не більше п'ятнадцяти робочих днів із дня його прийняття на підставі страхо­вого акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою, готівкою або безготівковим розрахунком. Форма виплати страхового відшкодування визначається договором страхування.

3. Добровільне страхування фінансових ризиків.

Договори добровільного страхування фінансових ризиків укладаються з юридичними особами будь-якої форми власності або фізичними особами, що зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності (далі – Страхувальники).

Об'єктом страхування є будь-які втрати Страхувальника, що пов'язані з його господарською діяльністю, зокрема, втрати:

1. Вкладів в цінні папери і гарантованих дивідендів (процентів) за ними.

2. Вкладів в банках і відсотків за ними.

3. Доходів або прибутку в результаті невиконання або неналежного виконання контрагентами Страхувальника умов укладеного між ними комерційного контракту (угоди).

4. Доходів або прибутку в результаті протиправних дій третіх осіб.

Страховик надає Страхувальнику гарантію відшкодування збитків при настанні таких страхових випадків:

Для об’єктів, які перелічені в п.1:

1) невиплата дивідендів за придбаними цінними паперами в разі ліквідації емітента згідно чинного законодавства України;

2) неспроможність емітента цінних паперів погасити вартість цінних паперів (та якщо передбачено, процентів за ними) в разі ліквідації емітента згідно чинного законодавства України.

Для об'єктів страхування, які перелічені в п.2:

1) невиплата річних відсотків по вкладу в разі накладення арешту на вклад або за умови припинення діяльності банку;

2) ліквідація банку без відшкодування Страхувальнику депозитного вкладу з відсотками.

Для об'єктів страхування, які перелічені в п.3:

1) порушення строків постачання товару чи надання послуг;

2) не поставка або недопоставка товару;

3) невідповідність якості товару державним стандартам або умовам комерційного контракту Страхувальника;

4) відмова від оплати за товар, за надані послуги відповідно до укладеного контракту;

5) порушення термінів оплати товару за укладеним контрактом.

Для об'єктів страхування, які перелічені в п.4:

1) шахрайські або протиправні дії третіх осіб (включаючи персонал Страхувальника);

2) збитки, які настали в результаті операцій з вкраденими або підробленими цінними паперами;

3) збитки, які виникли внаслідок шахрайських змін комп'ютерної інформації або електронних розрахункових операцій;

Дія Договору страхування не поширюється на страхові випадки, що виникли в результаті:

1) відсутності на ринку потрібних для виконання зобов'язань матеріалів чи комплектуючих, якщо Договором страхування не обумовлено інше;

2) визнання контракту недійсним згідно чинного законодавства;

3) військових дій або військових заходів та їх наслідків, повстань, народних заворушень та страйків;

4) заборони або обмеження грошових переказів з країни боржника або країни, через яку направляється платіж, введення мораторію, визнання валюти країни боржника неконвертованою;

5) анулювання заборгованості або перенесення строків погашення заборгованості згідно з двосторонніми урядовими та багатосторонніми міжнародними угодами;

6) відміни імпортної (експортної) ліцензії, введення ембарго на імпорт (експорт);

7) відмови контрагента Страхувальника від виконання умов комерційного контракту, яка була спричинена неналежним виконанням контракту Страхувальником в результаті його навмисних дій;

8) конфіскації, націоналізації, заморожування рахунків та інших подібних заходів політичного характеру за розпорядженням військових або цивільної влади та політичних організацій.

Договір страхування діє на території України, якщо інше не передбачено в Договорі страхування.

Страхова сума за встановлюється за згодою сторін за умови відповідності наступним вимогам:

§ для об’єктів, зазначених в п.1. - не вище ринкової вартості цінних паперів, яка визначається відповідальними працівниками Страховика (згідно спеціальних методик, або за допомогою експерта) та суми гарантованих дивідендів або відсотків за ними;

§ для об’єктів, зазначених в п. 2. - не вище розміру депозиту і суми річних процентів по ньому.

§ для об’єктів, зазначених в п. 3. - не вище вартості комерційного контракту (угоди).

При страхуванні за п. 4 страхова сума встановлюється за згодою сторін за умовою обов'язкового надання Страхувальником документів, на основі яких можна визначити очікуваний дохід або прибуток.

Страховий тариф встановлюється за згодою Сторін і залежить від індивідуального ризику, терміну дії Договору та інших суттєвих факторів.

Якщо за фактом, який став причиною настання страхового випадку ведеться кримінальна справа або розпочато судовий процес, прийняття рішення про виплату страхового відшкодування може бути відстрочено до закінчення розслідування і судового розгляду або встановлення відсутності вини Страхувальника.

У випадку, коли невинність Страхувальника підтверджена документами відповідних установ, а розслідування чи судовий процес ще не завершено, Страховик має право виплатити Страхувальнику частину страхового відшкодування, як правило, у розмірі 50% належної суми відшкодування.

ЛЕКЦІЯ 10. АВТОТРАНСПОРТНЕ СТРАХУВАННЯ.

План лекції.

1. Добровільне страхування наземного транспорту.

2. Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України.

Ключові слова: наземний транспорт, автотранспорт, авто-каско, цивільно-правова відповідальність, бонус-малус, коригуючи коефіцієнти, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ)

1. Добровільне страхування наземного транспорту (авто-каско)

Об’єктом страхування виступають авторанспортні засоби, а саме: автомобілі (легкові та вантажні), автобуси, мотоцикли та мотоколяски, причепи та напівпричепи та ін., а також додаткове обладнання транспортного засобу, що не входить в його комплект відповідно до інструкції заводу-виробника (автомобільна телерадіоапаратура, світлове, сигнальне та ін. обладнання).

На страхування не приймаються автотранспортні засоби:

· з терміном їх експлуатації з моменту випуску більше ­­­8-10 років;

· від викрадення – не обладнані пристроями проти викрадення;

· зі значними механічними або корозійними пошкодженнями тощо.

Основними страховими ризиками виступають:

- дорожньо-транспортна пригода (ДТП);

- незаконне заволодіння транспортним засобом, крадіжка;

- протиправні дії третіх осіб;

- стихійні лиха;

- вибух та пожежа;

- падіння сторонніх предметів, в т.ч. дерев, снігу, льоду тощо.

Не відшкодовуються збитки, що виникли внаслідок:

6. військових дій, громадянських заворушень; конфіскації на підставі рішення судового органу;

7. атомного вибуху, радіаційного та хімічного впливу;

8. транспортування морським, залізничним та іншими видами транспорту;

9. використання для навчальних чи спортивних цілей, в аварійному стані;

10. керування у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння тощо.

Виплата страхового відшкодування здійснюється відповідно до величини збитків з врахуванням франшизи. У разі викрадення транспортного засобу частина страхової суми виплачується після відкриття кримінальної справи (як правило - 40%), решта – після її закриття.

2. Страхування цивільно-правової відповідальності

власників наземних транспортних засобів.

Загальні аспекти. Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі – ОЦВ) здійснюється на умовах, викладених в Законі України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 1 липня 2004 року № 1961-IV (далі – Закон).

ОЦВ здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну третіх осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Дія Закону не поширюється на додаткові договори страхування ОЦВ - “Зелена картка”.

Суб’єктами страхування цивільно-правової відповідальності відповідальності власників наземних транспортних засобів виступають:

· страхувальники;

· страховики, яким дозволено займатися цим видом страхування;

· Моторне (транспортне) страхове бюро;

· треті особи (юридичні та фізичні особи), яким заподіяна шкода.

Законом передбачено ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхової суми або її частини (страхового відшкодування) відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у Законі.

Обов'язковий ліміт відповідальності страховика:

- за шкоду, заподіяну майну потерпілих - 25 500 грн. на одного потерпілого. У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.

- за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих - 51 000 грн. на одного потерпілого.

Страхові платежі (внески, премії) встановлюються страховиками самостійно шляхом добутку базового платежу та відповідних коригуючих коефіцієнтів.

Для заохочення безаварійної експлуатації транспортних засобів, при укладанні договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності більше ніж на півроку, страховики мають право застосовувати коефіцієнт страхових тарифів залежно від наявності чи відсутності страхових випадків з вини осіб, відповідальність яких застрахована, в період дії попередніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ( бонус-малус ).

При укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальнику присвоюється клас залежно від частоти страхових випадків, які виникли з вини особи, відповідальність якої застрахована. При укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальностівперше страхувальнику присвоюється клас 3.

Алгоритм розрахунку страхового платежу:

Страховий платіж = Базовий платіж * К1 * К2 * К3 * К4 * К5 * К6 * Кбм, де:

К1 – тип транспортного засобу (обирається одна з категорій в залежності від технічних характеристик транспортного засобу);

К2 – територія переважного використання транспортного засобу (обирається категорія, яка відповідає місцю реєстрації транспортного засобу);

К3 – сфера використання транспортного засобу(обирається категорія, яка відповідає сфері використання транспортного засобу);

К4 – водійський стаж застрахованої особи (обирається категорія, що відповідає водійському стажу особи, яка застрахована);

К5 – кількість зазначених у договорі осіб;

К6 – наявність або відсутність у страхувальника (протягом попереднього року) доведених у судовому порядку спроб страхового шахрайства або випадків, що були підставою для пред'явлення регресного позову;

Кбм – коефіцієнт бонус-малус (коефіцієнт Кбм береться до уваги при розрахунку за умови укладання договору більше ніж на півроку).

Якщо договір укладається на строк менший, ніж один рік, застосовуються також додаткові коефіцієнти залежно від строку дії договору. Розміри коригуючих коефіцієнтів, бонус малус та коефіцієнти, що використовуються залежно від строку дії договору подано нижче у таблицях 1,2 та 3.

Таблиця 1

Коригуючі коефіцієнти для розрахунку страхового платежу зі страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Тип коригуючого коефіцієнта залежно від:	Договір I типу	Договір II типу	Договір III типу
I. типу транспортного засобу
1. легковий автомобіль
1) до 1600 кубічних сантиметрів	0,71	1,41	0,71
2) 1600-2000 кубічних сантиметрів	0,94	1,41	0,94
3) 2000-3000 кубічних сантиметрів	1,39	1,41	1,39
4) 3000 кубічних сантиметрів і більше	1,41	1,41	1,41
2. причепи до легкових автомобілів	0,27	0,27	0,27
3. автобуси з кількістю місць для сидіння
1) до 20 чоловік	3,04	3,58	3,04
2) більше 20 чоловік	3,58	3,58	3,58
4. вантажні автомобілі вантажопідйомністю
1) до 2 тонн	1,68	1,86	1,68
2) понад 2 тонни	1,86	1,86	1,86
5. причепи до вантажних автомобілів	0,57	0,57	0,57
6. мотоцикли та моторолери
1) до 300 кубічних сантиметрів	0,27	0,54	0,27
2) 300 кубічних сантиметрів та більше	0,54	0,54	0,54
II. території переважного використання транспортного засобу
1) місто Київ	1,5-1,8	1,5-1,8	1,5-1,8
2) міста з населенням більше 1 мільйона чоловік	1,2-1,5	1,5-1,8	1,2-1,5
3) міста з населенням 1 мільйон-500 тисяч чоловік	1-1,2	1,5-1,8	1-1,2
4) міста з населенням 500-100 тисяч чоловік	0,8-1	1,5-1,8	0,8-1
5) населені пункти з населенням менше 100 тисяч чоловік	0,5-0,8	1,5-1,8	0,5-0,8
III. сфери використання транспортного засобу
1) автомобіль, який використовується юридичною особою	1,1-1,2	1,1-1,2	1,1-1,2
2) автомобіль, який використовується фізичною особою		1,1-1,2
IV. водійського стажу осіб, відповідальність яких застрахована за договором
1) до 1 року	1,2-1,5	1,2-1,5	1,2-1,5
2) 1-3 роки	1,2-1,5	1-1,1	1-1,1
3) 3-10 років	1,2-1,5
4) більше 10 років	1,2-1,5	0,9-1	0,9-1
V. кількості зазначених у договорі осіб
1) одна особа
2) дві особи	1-1,1
3) 3-5 осіб	1,2-1,4
VI. наявності або відсутності у страхувальника (протягом попереднього року) доведених у судовому порядку спроб страхового шахрайства або випадків, що були підставою для пред'явлення регресного позову згідно із статтею 38 цього Закону
1) наявність
2) відсутність

Максимальний розмір страхового платежу (враховуючи коригуючі коефіцієнти типів II-IV) не може перевищувати більш ніж у три рази або бути меншим 50 відсотків базової ставки, до якої застосований відповідний коригуючий коефіцієнт типу I.

Якщо договір страхування укладається на умовах III типу, але в ньому зазначені декілька осіб, відповідальність яких застрахована, при розрахунку страхового платежу застосовується такий коефіцієнт групи IV, що відповідає особі, відповідальність якої застрахована, з найменшим водійським стажем серед визначених у договорі.

Таблиця 2

Бонус-малус

Клас на початок дії договору страхування	Коефіцієнт страхових тарифів	Клас по закінченню дії договору страхування з урахуванням наявності страхових випадків з вини страхувальника
0 страхових виплат	1 страхова виплата	2 страхові виплати	3 страхові виплати
М	2,45		М	М	М
	2,3		М	М	М
	1,55		М	М	М
	1,4			М	М
				М	М
	0,95			М	М
	0,9				М
	0,85				М
	0,8				М
	0,75				М
	0,7
	0,65
	0,6
	0,55
	0,5

Таблиця 3

Коефіцієнти залежно від строку дії договору

Строк дії договору	Коефіцієнт, що застосовується до річного страхового платежу
15 днів	15%
1 місяць	20%
2 місяці	30%
3 місяці	40%
4 місяці	50%
5 місяців	60%
6 місяців	70%
7 місяців	75%
8 місяців	80%
9 місяців	85%
10 місяців	90%
11 місяців	95%
12 місяців	100%

Крім того, у разі одночасного укладання одним страхувальником п'яти і більше договорів страхування строком на один рік страховий платіж зменшується таким чином:

від 5 до 10 транспортних засобів - на 5 відсотків;

від 10 до 20 транспортних засобів - на 10 відсотків;

від 20 транспортних засобів і більше - на 15 відсотків.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.

Особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян України.

Звільняються від ОЦВ на території України:

- учасники бойових дій

- інваліди I групи

- інваліди війни, які особисто керують транспортними засобами.

Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному Законом.

За умови страхування не більше одного транспортного засобу з об'ємом двигуна до 2500 куб. см, розміри страхових платежів для учасників війни, інвалідів II групи, осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та пенсіонерів зменшуються на 50 відсотків.

Типи договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Страхувальник має змогу укласти один з трьох типів договорів.

Перший тип - передбачає страховий захист необмеженого кола осіб та одного транспортного засобу, яким вони мають право керувати. Такий варіант є вигідний для підприємств, де на підставі одного поліса буде застрахована відповідальність всіх водіїв, які мають право керувати відповідним транспортним засобом.

Другий тип -передбачає страховий захист однієї особи та кількох транспортних засобів, якими вона має право керувати.

Третій тип -передбачає страховий захист однієї або кількох осіб (але не більше 5) та одного транспортного засобу.

Відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого.

У зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах:

· для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю;

· для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною;

· для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.

У зв'язку із постійною втратою працездатності потерпілим відшкодовуються доходи, не отримані потерпілим у результаті стійкої втрати потерпілим працездатності (інвалідності), які не відшкодовуються за рахунок іншого обов'язкового виду страхування.

Страхова виплата за шкоду, пов'язану із постійною втратою працездатності, виплачується не рідше одного разу на місяць до відновлення працездатності потерпілого.

За умовами договору або за поданням потерпілого до страховика та за погодженням із страховиком страхова виплата може здійснюватись у вигляді одноразової компенсації.

Якщо потерпілий, який навчається на денному відділенні закладу освіти, в результаті постійної втрати працездатності не має можливості продовжувати навчання на денному (очному) відділенні, страховиком чи МТСБУ оплачується його навчання на заочному відділенні акредитованого закладу освіти України.

Якщо потерпілий, у якого настала постійна втрата працездатності, має можливість освоїти одночасно нову професію з метою отримання доходів від праці, яка сумісна з його теперішнім станом здоров'я, страховиком чи МТСБУ оплачується його професійна освіта, що відповідає освіті того ступеня, яка була у потерпілої особи на момент дорожньо-транспортної пригоди.

Потерпілим, які на момент настання страхового випадку не одержували доходів, у зв’язку із стійкою втратою працездатності відшкодовуються витрати, пов’язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров’я, медичним піклуванням, лікуванням та доглядом у домашніх умовах і купівлею лікарських препаратів.

Право на отримання відшкодування за шкоду, пов’язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання.

Страхова виплата також проводиться, якщосмерть потерпілого в результаті ДТП настала протягом одного року після ДТП та є прямим наслідком такої дорожньо-транспортної пригоди.

У зв’язку із смертю годувальника відшкодовується частина неотриманих доходів потерпілого, яка кожному утриманцю належала б при його житті, за вирахуванням пенсій, наданих утриманцям внаслідок втрати годувальника. Порядок вирахування відшкодування утриманцям визначає Кабінет Міністрів України.

Витрати на поховання мають бути обґрунтовані та відшкодовуються при наданні страховику оригіналу свідоцтва про смерть та документів, які підтверджують такі витрати.

Відшкодування шкоди, що заподіяна майну.

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов’язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Винятки зі страхових випадків.

Страховик не відшкодовує:

- шкоду, заподіяну транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

- шкоду, заподіяну життю та здоров’ю пасажирів, які знаходилися у транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України “Про страхуванн”;

- шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

- шкоду, заподіяну пошкодженням або знищенням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння, біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекцій;

- шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов’язаної з цією пригодою.

Дата добавления: 2013-12-13