Освоєнність техніки й тактики

Наступний показник, що характеризує рухову майстерність людини,— освоєнність техніки й тактики. Освоєнністю техніки й тактики називається їхня стабільність у стандартних умовах і стійкість в ускладнених умовах.

Освоєнність кількісно оцінюється по зниженню ефективності техніки й тактики в ускладнених умовах у порівнянні з комфортними.

У наведеному прикладі ефективність техніки, що оцінюється числом влучень відносно числа кидків, не знизилася й залишилася на рівні 100%.

Відомі й інші приклади високого освоєння техніки й тактики. Так, збереглися кінокадри бігу В. Веденина, де цей чудовий майстер до останніх метрів дистанції демонструє філігранну техніку лижного ходу, а відразу після фінішу падає на руки товаришів через крайнє стомлення.

Але далеко не завжди освоєнність буває високою. На жаль, занадто часто футболісти, які на тренуваннях демонструють досить досконалу техніку володіння м'ячем, у відповідальних матчах не влучають у порожні ворота. А колективна гра, награні тактичні комбінації розладжуються при зустрічі із сильним суперником.

Як і ефективність, освоєнність техніки й тактики в більшості випадків вдається виміряти по шкалах відносин.

Завдання для самоконтролю знань: запропонуйте шкали для виміру освоєнності техніки або тактики у вашому виді спорту.

4. Тестування й педагогічне оцінювання в біомеханіці

У перекладі з англійського test означає «проба», «випробування». У біомеханіці тестуванням називається контрольне випробування людини, здійснюване для визначення його технічної й тактичної підготовленості. Можна сказати й так: тестування — це непряме вимірювання.

Вимірювання заміняють тестуванням у двох випадках:

--- по-перше, коли досліджуваний об'єкт недоступний прямому вимірюванню;

--- по-друге, коли досліджуване явище не цілком конкретне.

Наприклад, неможливо визначити топографію працюючих м'язів і м'язову силу борця безпосередньо під час сутички. Тому застосовують непрямі виміри в тренувальних або лабораторних умовах.

Інший приклад: вірніше говорити про тестування рухових якостей, а не про їхній вимір. Так, у підсумку вимірів, описаних у попередніх розділах, одержують показники, що лише побічно характеризують рухові якості, спортивно-технічну й спортивно-тактичну майстерність.

Щоб педагог зміг використовувати результати тестування у своїй практичній діяльності, їх піддають педагогічному оцінюванню, тобто ставлять оцінку, виражаючи її в окулярах або балах. Для цього сформовані спеціальні таблиці й шкали педагогічних оцінок.

4.1. Якість тесту

Точність тестування оцінюється інакше, ніж точність вимірювання. При оцінці точності вимірювання результат виміру зіставляють із результатом, отриманим більш точним методом. При тестуванні можливість порівняння отриманих результатів з більш точними найчастіше відсутня. Тому потрібно перевіряти не результати тестування, а якість тесту. І перевірку цю слід здійснювати ще до початку тестування.

Якість тесту залежить від його інформативності й надійності.

Інформативність показує, якою мірою тест придатний для оцінки явища, що цікавить нас (наприклад, одного з рухових якостей, рівня технічної підготовленості й т.п.).

Інформативність іноді називають валідністю (від англійського valid — дієвий, що має силу; порівняйте: інвалідність — неспроможність, недієздатність).

Розрізняють інформативність змістовну (логічну) і емпіричну (обумовлену експериментально).

Змістовна інформативність визначається «логічно», з міркувань здорового глузду. Наприклад, висота стрибка — інформативний показник при контролі над технічною майстерністю гімнастки, а цвіт очей — неінформативний. Але найчастіше необхідні методи визначення емпіричної інформативності, засновані на обчисленні коефіцієнта інформативності.

Коефіцієнт інформативності — це коефіцієнт кореляції між результатами тестування й результатами вимірюваня критерію інформативності. Критерієм інформативності може служити:

1) результат, показаний на спортивних змаганнях;

2) спортивна кваліфікація;

3) експертна оцінка тієї якості, яка тестується.

При біомеханічному контролі слід застосовувати тільки ті тести, які мають високу інформативність.

Приведемо приклад з біомеханічного контролю в художній гімнастиці. Спортсменки виконували стрибок «у шпагат». Якість стрибків оцінювалася експертами, і в той же час вимірялися біомеханічні характеристики: сила відштовхування, тривалість фази опори й тривалість фази польоту. Виявилося, що найбільшою інформативністю має величина максимальної сили відштовхування: чим сильніше відштовхується спортсменка, тим (у середньому) вище якість стрибка. Коефіцієнт інформативності цього показника дорівнює 0,70. Така інформативність (якщо коефіцієнт інформативності дорівнює 0,70) у теорії тестів оцінюється як задовільна. Інформативність вважається відмінною, якщо коефіцієнт інформативності дорівнює 0,85 і вище.

Дата добавления: 2013-12-13