ТЕМА 10. Будучи процесом опосередкованого та узагальненого відображення людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності

Висновки

Будучи процесом опосередкованого та узагальненого відображення людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності, мислення має складну структуру, до якої входять розумові операції, форми, види та засоби мислення. Як у теоретичному, так і в практичному плані мислення, визріває з проблемної ситуації і полягає у вирішенні проблемних задач. Мислення тісно пов’язано з уявою, яка є підґрунтям творчої діяльності людини. Вивчення психології має велике значення для розвитку критичного та творчого мислення, відіграє значну роль у формуванні нового економічного мислення майбутніх фахівців.

Список рекомендованої літератури

1. Бондарчук О. І., Бондарчук Л. І. Основи психології та педагогіки. Курс лекцій. – К., 1999.

2. Гамезо М. В., Домашенко Н. А. Атлас по психологии. – М., 1996.

3. Дубравська Д. М. Основи психології: Навчальний посібник. – Львів, 2001.

4. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення. Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К., 2001.

5. Максименко С. Д., Соловієнко В. О. Загальна психологія: Навчальний посібник. – К., 2000.

6. М’ясоїд П. А. Загальна психологія. – К., 2000.

7. Немов Р. С. Психология: Учебное пособие для студентов высш. пед. учебн. завед. В 3-х кн.. Кн. 1. Общие основы психологии. – М., 2000.

8. Петровский А. В. Введение в психологию. – М., 1995.

9. Психологія: Підручник /За ред. Ю. Л. Трофімова. – К., 1999.

10. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. – СПб., 2000 (Серия «Мастера психологии»).

Завдання для індивідуальних занять та самостійної роботи студентів

Підготуйтесь до співбесіди за темами:

1. Поняття про мислення та його значення.

2. Психологічні теорії мислення.

3. Психологічний аналіз розв’язання розумової задачі.

4. Засоби активізації мислення.

5. Психологія технічного мислення.

6. Уява в пізнавальній і практичній діяльності людини.

7. Характеристика художньої творчості.

8. Уява та творчість.

9. Психологія творчого мислення.

10. Евристичні методи у структурі рішень.

11. Особливості пам’яті та мислення молодших школярів.

12. Особливості пам’яті та мислення в юнацькому віці.

13. Фантазія та реальність.

14. Роль фантазії в розвитку особистості.

Поміркуйте!

1. Поясніть, чим мислення відрізняється від процесів чуттєвого пізнання.

2. Чому мислення має суспільну природу?

3. Чому фантазія краще розвинута у дітей, які виховуються в багатодітних сім’ях?

4. Проілюструйте роль уяви у творчій діяльності людини.

Ключові поняття теми

Мислення, асоціації, міркування, розуміння, поняття, судження, умовивід, аналіз, синтез, порівняння, абстракція, узагальнення, абстрагування, конкретизація, індукція, дедукція, проблемна ситуація, проблемна задача, наочно-дійове мислення, наочно-образне мислення, словесно-логічне мислення, уява, пасивна уява, активна уява, відтворювальна уява, творча уява, типізація, гіперболізація, схематизація, аглютинація, мовлення.

ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВА СФЕРА ОСОБИСТОСТІ

План

1. Роль емоцій у діяльності людини.

2. Форми прояву емоційних переживань.

3.. Різновиди почуттів.

4. Теорії емоцій.

5. Вольова сфера особистості.

1. Роль емоцій у діяльності людини

Діяльність людини, її поведінка завжди викликають позитивне або негативне ставлення. Ставлення до дійсності відображається в мозку й переживається як задоволення або незадоволення, радість, сум, сором. Такі переживання виражаються у формі емоцій чи почуттів.

Емоції (почуття) – це психічні процеси, які відбуваються у формі переживань і відображують особисту значимість і оцінку зовнішніх і внутрішніх ситуацій щодо життєдіяльності людини. Головна ознака емоцій – суб’єктивність.

Умовно емоційні процеси поділяють на емоції та почуття.

Емоціям властива полярність. Відповідно до цього виділяють протилежні базові емоції:

2. Форми прояву емоційних переживань

Різновиди емоцій за впливом на діяльність:

1. Стенічні – посилюють активність, спонукають до діяльності.

2. Астенічні – пригнічують людину, послаблюють її активність, демобілізують.

1. Афект – короткочасне збудження, що характеризується значними змінами свідомості, порушеннями контролю за поведінкою

2. Власне емоції – на відміну від афекту більш тривалі і являють собою реакцію як наподії, що відбуваються в даний час, так і на можливі події чи на такі, що згадуються

3. Настрій – тривале переживання певних емоцій, що забарвлює поведінку людини.

Особливу форму емоційних переживань складають фрустрація,пристрасть,стрес

3. Фрустрація – емоційне переживання ознакою якого є дезорієнтація свідомості та діяльності в стані безнадійності, втрати перспективи.

4. Пристрасть – сильне, стійке переживання, яке захоплює людину і виявляється в орієнтації всіх прагнень особистості в одному напрямі, в зосередженні їх на одній меті.

5. Стрес – емоційний стан людини, який виникає при напруженні, як неспецифічна реакція організму на ситуацію, що потребує перебудови діяльності організму.

Стресорами можуть бути як приємні, так і неприємні події, психічні і фізичні подразники.

Динаміка стресу

Поведінка людини в стресових ситуаціях залежить від особистісних якостей: уміння швидко оцінювати обстановку, вольової зібраності, рішучості, досвіду поведінки в подібних випадках.

Почуття – це вищий рівень розвитку емоцій, що характеризує стійке переживання людиною свого ставлення до предметів і явищ, які мають мотиваційну, спрямувальну значущість.

3. Різновиди почуттів

1. Моральні – переживання людиною її ставлення до інших людей і до суспільства в цілому.

2. Інтелектуальні – виражають відносини особистості до процесу пізнання.

3. Естетичні – відчуття красі, що виявляється у сприйнятті творів мистецтва, явищ дійсності.

4. Праксичні – переживання людиною її ставлення до трудової, навчальної та інших видів діяльності.

4. Теорії емоцій

5. Вольова сфера особистості

Творче життя і діяльність людей, вирішення практичних завдань у галузі економіки, науки, техніки вимагають від людини великої активності й напруги фізичних і духовних сил. Для здійснення задуманого кожен повинен мати необхідні вольові якості.

Воля – це процес свідомої організації і саморегуляції людиною своєї діяльності й поведінки, спрямований на подолання труднощів при досягненні поставлених цілей.

Вольова дія є усвідомленою, їй властива складна психологічна структура:

Фази вольової дії

Способи здійснення вольових дій у різних людей індивідуальні. У поведінці вони перетворюються на характерні вольові якості особистості.

		Позитивні вольові якості
	Самовладання		Самостійність

Проблема свободи волі в теорії вирішується двома протилежними течіями: індетермінізмом і детермінізмом.

Індетермінізм – воля людини, її дії повністю вільні, нічим не зумовлені й не обмежені.

Детермінізм – закони розвитку природи й суспільства позбавляють індивіда можливості самостійно визначити свої дії та вчинки.

Дата добавления: 2013-12-14