Цілі і завдання психологічного консультування

Консультування як основний вид психологічної практики переслідує наступні цілі:

1. Надання оперативної допомоги клієнтові у вирішенні виниклих у нього проблем.

У людей часто виникають такі проблеми, які вимагають термінового втручання, невідкладного вирішення, - такі, на вирішення яких клієнт не має можливості витрачати багато часу, сил і засобів. Подібні проблеми зазвичай називають оперативними, і аналогічну назву закріплюється за відповідними рішеннями. Отримання термінової психологічної допомоги у формі усної консультації при вирішенні оперативних проблем стає незамінним. Наприклад, у батька дитини можуть виникнути такі серйозні ускладнення у взаєминах з ним, збереження яких загрожує дуже несприятливими наслідками для стану фізичного і психічного здоров'я дитини. У працівника будь-якої установи також може з'явитися серйозна, що вимагає термінового вирішення проблема, яку йому, наприклад, належить залагодити в спілкуванні зі своїм безпосереднім керівником під час короткої зустрічі, призначеної на один з найближчих днів. Третій приклад: в сім'ї у чоловіка або у дружини несподівано різко можуть ускладнитися стосунки з дружиною (чоловіком) або з кимось із його (її) родичів. У силу цього в даній сім’ї може скластися складна, чревата серйозними несприятливими наслідками обстановка.

2. Надання клієнту допомоги у вирішенні тих питань, з якими він цілком би зміг самостійно впоратися без втручання з боку, без безпосередньої і постійної участі психолога в його справах, тобто там, де спеціальні професійні психологічні знання, як правило, не потрібні і необхідна лише загальна, житейська, заснована на здоровому глузді порада. Такий, наприклад, проблемою може стати визначення клієнтом оптимального для себе режиму праці та відпочинку, раціональний розподіл часу між різними видами діяльності.

3. Надання тимчасової допомоги клієнту, який насправді потребує тривалого, більш-менш постійному психотерапевтичному впливі, але в силу тих чи інших причин не в змозі розраховувати на нього в даний момент часу. У цьому випадку психологічне консультування використовується в якості засобу надання поточної, оперативної допомоги клієнту, стримуючою прогресивний розвиток негативних процесів, перешкоджає подальшому ускладненню проблеми, з якою зіткнувся клієнт. Таким, наприклад, може виявитися досить несподівана поява у клієнта стану депресії.

4. Коли у клієнта вже є правильне розуміння своєї проблеми і він, в принципі, готовий сам приступити до її вирішення, але де в чому ще сумнівається, не цілком упевнений у своїй правоті. Тоді в процесі проведення психологічного консультування клієнт, спілкуючись з психологом-консультантом, отримує з його сторони необхідну професійну і моральну підтримку, і це додає йому впевненість у собі.

5. Надання допомоги клієнту в тому випадку, коли ніякої іншої можливості, крім отримання консультації, у нього немає. У цьому випадку, проводячи психологічне консультування, фахівець-психолог повинен дати зрозуміти клієнтові, що він насправді потребує отримання більш грунтовної, досить тривалої психокорекційної або психотерапевтичної допомоги.

6. Коли психологічне консультування застосовується не замість інших способів надання психологічної допомоги клієнтові, а разом з ними, на додаток до них з розрахунком на те, що не тільки психолог, але і сам клієнт займеться вирішенням виниклої проблеми.

7. У тих випадках, коли готового рішення у психолога-консультанта немає, оскільки ситуація виходить за рамки його компетенції, він повинен надати клієнту хоча б якусь, нехай навіть мінімальну і недостатньо ефективну, допомога.

Види психологічного консультування

Оскільки в психологічному консультуванні потребують різні люди і за допомогою вони звертаються з різних приводів, психологічне консультування можна розділити на види в залежності від індивідуальних особливостей клієнтів і тих проблем, з приводу яких вони звертаються в психологічну консультацію.

Перш за все, виділимо так зване інтимно-особистісне психологічне консультування, необхідність в якому виникає досить часто і у багатьох людей. До цього виду можна віднести консультування з таких питань, які глибоко зачіпають людину як особистість, викликають у нього сильні переживання, зазвичай ретельно приховуються від оточуючих людей. Це, наприклад, такі проблеми, як психологічні чи поведінкові недоліки, від яких людина в що б те не стало хотів би позбутися, проблеми, пов'язані з його особистими взаєминами зі значимими людьми, різні страхи, невдачі, психогенні захворювання, які не потребують втручання лікаря, і багато іншого. Сюди ж може відноситися глибоке невдоволення людини самою собою, проблеми інтимних, наприклад статевих, відносин.

Наступний по значимості і частоті зустрічальності в житті вид психологічного консультування - сімейне консультування. До нього можна віднести консультування з питань, що виникають у людини у власній родині або в родинах інших, близьких для нього людей. Це, зокрема, вибір майбутнього чоловіка (дружини), оптимальне побудова і регулювання стосунків у сім'ї, попередження та вирішення конфліктів у сімейних взаємостосунках, відносини чоловіка або дружини з родичами, поведінка подружжя в момент розлучення і після нього, вирішення поточних внутрісімейних проблем. До останніх відноситься, наприклад, вирішення питань розподілу обов'язків між членами родини, економіки сім'ї і ряду інших.

Третій вид консультування - психолого-педагогічне консультування. До нього можна віднести обговорення консультантом з клієнтом питань навчання і виховання дітей, навчання чому-небудь і підвищення педагогічної кваліфікації дорослих людей, педагогічного керівництва, управління дитячими і дорослими групами і колективами. До психолого-педагогічному консультуванню відносяться питання вдосконалення програм, методів і засобів навчання, психологічне обгрунтування педагогічних інновацій і ряд інших.

Четвертий з числа найбільш поширених видів психологічного консультування - ділове консультування. Воно, у свою чергу, має стільки різновидів, скільки існує різноманітних справ і видів діяльності у людей. В цілому ж діловим називається таке консультування, яке пов'язане з вирішенням людьми ділових проблем. Сюди, наприклад, можна віднести питання вибору професії, вдосконалення і розвитку в людини здібностей, організації його праці, підвищення працездатності, ведення ділових переговорів і т.п.

Кожен з перелічених видів психологічного консультування в чомусь схожий з іншими, наприклад в тому, що однакові за своєю психологічною трактуванні проблеми можуть виникати в різних видах діяльності і в різних ситуаціях. Але разом з тим у кожному з названих видів психологічного консультування є свої особливості.

5. Умови результативності психологічного консультування

Для того щоб психологічне консультування було досить успішним, тобто давало максимально можливі позитивні результати, в процесі проведення консультування необхідно дотримати ряд умов.

Умова 1. Людина, яка звертається за допомогою до психолога-консультанта, повинен мати реальну, а не вигадану проблему психологічного характеру, а також явно виражене бажання як можна швидше її вирішити. Вище ми вже говорили про те, що деякі люди йдуть на прийом до психолога-консультанта не тому, що у них насправді є складна проблема, яку вони в що б те не стало хочуть вирішити, а, наприклад, просто з цікавості або з явним наміром щось довести психолога-консультанта, тобто наміром, дуже далеким від бажання що-небудь змінити в самих собі. Психолог-консультант таким людям навряд безпосередньо зможе чимось суттєво допомогти, за винятком, можливо, зниження їх амбіцій і самовпевненості.

Якщо ж у людини є реальна проблема, але він її не цілком усвідомлює і, як наслідок цього, не висловлює бажання від неї позбутися, то такій людині психолог-консультант зможе допомогти лише в тому випадку, якщо в результаті бесіди з ним у клієнта відбудеться усвідомлення власної проблеми і виникне бажання як можна швидше від неї позбутися. Якщо ж клієнт досить добре знає свою проблему, але нічого не хоче змінювати ні в своїй психології, ні в поведінці, то такій людині навряд чи що-небудь істотно допоможе навіть досить досвідчений психолог-консультант.

Умова 2. Консультант-психолог, до якого за практичною допомогою звернувся клієнт, повинен мати досвід проведення психологічного консультування та відповідну професійну психологічну підготовку. У зв'язку з цим психологічне консультування аналогічно в деякому роді лікарській практиці. Від психолога-консультанта, як і від лікаря, перш за все потрібно не нашкодити клієнту і зробити все від нього залежне, щоб консультування пройшло успішно.

Умова 3. За кількістю витрачається на нього часу психологічне консультування повинно бути досить тривалим для того, щоб психолог-консультант зміг до кінця зрозуміти і знайти оптимальне рішення проблеми, хвилюючою клієнта, а також успішно її вирішити разом із самим клієнтом. Тут також мається на увазі час, необхідний для того, щоб проконтролювати кроки, спрямовані на вирішення проблеми, дати оцінку одержуваних результатів і довести почату справу до кінця, тобто отримати те, що повністю задовольнило б як клієнта, так і консультанта-психолога.

Іноді клієнту, який, природно, має менше досвіду вирішення психологічних проблем, ніж консультант, може здатися, що позитивного результату в консультуванні немає або отримуваний результат зовсім не такий, на який розраховував клієнт. Психолог же зі свого боку може бути переконаний, що справу зроблено цілком правильно і потрібний результат очевидний. Тоді перед консультантом-психологом виникає додаткова завдання - довести клієнтові, переконати його в тому, що проблема вирішена цілком задовільно. Іноді, навпаки, клієнтові здається, що справу зроблено добре, хоча сам психолог-консультант вважає, що розпочата робота ще не доведена до свого логічного завершення. В даному випадку психологу-консультанту необхідно не тільки постаратися переконати в цьому клієнта, але зробити все від нього залежне для того, щоб проблема клієнта була повністю вирішена. У цьому випадку припиняти процес консультування можна тільки за взаємною домовленістю психолога і клієнта. Якщо ж психологічне консультування практично переривається до раніше наміченого терміну його закінчення, тобто до одержання необхідного результату, то психолог-консультант зобов'язаний попередити про це клієнта, а також повідомити його про можливі наслідки цього рішення.

Умова 4. Клієнт повинен суворо дотримуватися отримані від психолога-консультанта рекомендації. В іншому випадку проблема клієнта навряд чи буде вирішена, і поради консультанта клієнту залишаться для останнього лише благим побажанням, але не керівництвом до дії.

Умова 5. Психологічне консультування повинно проводитися в підходящою, яка сприяла йому обстановці. Про те, якою має бути ця обстановка, спеціально буде сказано далі, а зараз слід зауважити, що в більшості випадків психологічне консультування повинно проводитися в обстановці кон фіденційності, воно повинно не розділяти, а зближувати між собою психолога-консультанта та клієнта, знімати напруженість у клієнта, дозволяти йому бути цілком відкритим і відвертим у спілкуванні з психологом-консультантом.

Дата добавления: 2013-12-14