Світогляд і його історичні типи

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТЕМИ

ПЛАН

У СУСПІЛЬСТВІ

ТЕМА 1. ФІЛОСОФІЯ, КОЛО ЇЇ ПРОБЛЕМ І РОЛЬ

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Золотарьова Ірина Миколаївна

Конспект лекцій з дисципліни «Психологія»

(для студентів 2 курсу денної форми навчання

напряму підготовки:

6.060101 «Будівництво»

Відповідальний за випуск канд. пед. наук,

доцент О.О.Жигло

Редактор З. М. Москаленко

Комп’ютерне верстання Н. В. Зражевська

План 2013, поз. - Л.

Підп. до друку.11. Формат 60х84 1/16. Ум. друк. арк. 1,5.

Друк на ризографі. Тираж 50 пр. Зам. №

Видавець і виготовлювач:

Харківська національна академія міського господарства,

вул. Революції, 12, Харків, 61002

Електронна адреса: [email protected]

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи: ДК №731 від 19.12.2001

1. Світогляд і його історичні типи.

2. Філософія і наука. Об'єкт і предмет філософії.

3. Функції філософії.

Світогляд, загальна картина світу, світовідчуття, світосприйняття, світорозу­міння, переконання, ідеал, міфологія, релігія, філософія, ідеалізм, матеріалізм, скептицизм, агностицизм.

Крім фахових навичок, знань, ерудиції, необ­хідних при вирішенні конкретних завдань, кожній людині потрібні широкий кругозір, уміння бачити тенденції, перс­пективи розвитку світу, розуміння того, що відбувається, сен­су і змісту наших дій, нашого життя, тобто світогляд. Світог­ляд - сукупність поглядів, оцінок, принципів, що визначають найзагальніше бачення світу, місця людини в ньому і водночас життєві позиції, програми поведінки, дій людей.

Носієм світогляду, його суб'єктом є особистість, соціальна група і суспільство в цілому. Людина у своєму індивідуально­му розвитку стає особистістю лише тоді, коли в неї формуєть­ся певний світогляд.

Емоційно-психологічну сторону світогляду на рівні настроїв, почуттів складає світовідчуття. Досвід формування пізнаваль­них образів світу з використанням наочних уявлень відносять до світосприйняття. Понятійний, інтелектуальний аспект світо­гляду утворює світорозуміння. Синтез знань людей про приро­ду і соціальну реальність утворює загальну картину світу. Сукупність природничих наук утворює природничонаукову картину світу, а суспільних - соціально-історичну картину дійсності. Створення загальної картини світу - завдання всіх галузей знання.

Знання ніби вливаються в своєрідний «резервуар» світогля­ду, але лише тоді, коли вони перетворюються на переконання, тобто погляди, які активно сприймаються людьми як такі, що відповідають характеру їхньої свідомості, життєвим праг­ненням. Переконання — не лише інтелектуальна позиція, але й емоційний стан, стійка психологічна настанова. Воно при­пускає не тільки розуміння, але й безумовне сприйняття якоїсь реальності, поглядів та ідей, що оволодівають нашими думка­ми як безумовно правильні й необхідні.

Поряд із знаннями, ціннісними орієнтаціями й переконан­нями в структуру світогляду входять й ідеали - те, до чого спрямовані всі думки, почуття та діяння людей.

Базуючись на принципі історизму у вивченні світогляду як цілісного явища, припустимо говорити про історичні типи світог­лядів, виділяючи при цьому міфологію, релігію та філософію.

Основним засобом, методом общинно-родового мислення була міфологія (від грецьк. mythos - переказ, оповідка і logos -слово, вчення) - тип світогляду, що містить у своїй основі міф - вигадану розповідь, витвір народної фантазії, в якому яви­ща природи або культури подаються в наївно-антропоморфній формі.

Зі згасанням первісних форм суспільного життя, поділом праці, класовим розшаруванням суспільства стає все склад­нішим пояснювати зміни соціальної реальності за допомогою міфології. Це обумовлювало формування релігії.

Релігія (від лат. Religio - благочестя, набожність, святиня, предмет культу) - така форма світогляду, у якому освоєння світу здійснюється через його подвоєння на поцейбічний, «зем­ний», що сприймається органами відчуттів і потойбічний -«небесний», надприродний, надчуттєвий. ЇЇ виникнення -по­в'язане з таким рівнем розвитку людського інтелекту, коли з'являються зачатки теоретичного мислення- Віра в надпри­родні скли, у Бога є засіб існування релігійної свідомості, просякнутої особливим настроєм, переживанням, що харак­теризує внутрішній стан людини. Зовнішньою, соціально зна­чимою формою прояву віри служить культ - система утверд­жених ритуалів та догматів.

Становлення і розвиток науки, якісні зміни в діяльності людей, оточуючій людину реальності обумовили формування третього типу світогляду - філософії.

Філософія (від грець, phileo - люблю і sophia - мудрість) -теоретично сформульований світогляд, система найзагальні-ших теоретичних поглядів на світ, місце в ньому людини, з'ясування різноманітних форм ставлення людини до світу. що виступають у понятійній, категоріальній формі, спира­ються на досягнення наук про природу і суспільство й демон­струють певну міру логічної доведеності.

Філософська позиція, відповідно до якої світ пояснюється виходячи з духу, свідомості, одержала назву ідеалізм. Філософи ж, що брали за основи світорозуміння природу, матерію, об'єктивну реальність, що існує незалежно від людської свідо­мості, утворювали різноманітні школи матеріалізму.

У вирішенні питання про пізнаваність світу існують позиції — антиподи. Точці зору пізнавального оптимізму протистоять більш песимістичні системи поглядів: скептицизм - філософська пози­ція, що характеризується сумнівом в існуванні надійного крите­рію істини, і агностицизм - заперечення можливості пізнання об'єктивного світу, його сутності і закономірностей.

Дата добавления: 2013-12-14