КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Діалектико-матеріалістична філософія
Діалектико-матеріалістична філософія - і в цьому одна з її відмінностей - виникла як складова частина більш широкого вчення - марксизму. Виникнення марксизму було обумовлене, насамперед, конкретними соціально-економічними і політичними чинниками кінця XIX - початку XX сторіччя. Формування капіталізму в Європі вело до загострення протиріч між суспільним характером праці та приватновласницькою формою присвоєння її результатів, посилення експлуатації трудящих, розшарування суспільства, його поляризації, загострення класових протиріч. Це детермінувало потребу в інших підходах до аналізу суспільства, пошуку шляхів його подальшого розвитку. Великий вплив на формування філософських поглядів К.Маркса і Ф. Енгельса мала німецька класична філософія й особливо роботи Г. Гегеля й Л. Фейербаха. Основоположники марксизму поривають з багатовіковою традицією, що визначала філософію наукою наук, загальною теорією, знанням про усе. Філософія марксизму чітко визначає своє відношення до конкретних наук. Вона використовує знання цих наук, але кардинально відрізняється від них як предметом, так і методом пізнання. Це переконливо показано в роботі Ф. Енгельса «Діалектика природи». Крім найзагальніших закономірностей природи, суспільного життя й пізнання, К. Маркс і Ф. Енгельс включають у предмет філософії також людину, практику і відносини «людина - світ». У роботі «Людвіг Фейербах і кінець німецької класичної філософії» Ф. Енгельс обґрунтовує основне питання філософії - відношення мислення до буття - і дві його сторони, розглядаючи всю історію через призму боротьби матеріалізму й ідеалізму. Використовуючи матеріалістичні ідеї античності, епохи Відродження, Нового часу та Фейєрбаха, творці марксизму йдуть значно далі. Критикуючи Л. Фейєрбаха за його заперечення діалектики Г. Гегеля, вони критично переосмислюють її на фактах матеріальної дійсності. Матеріалізм стає діалектичним, а діалектика - матеріалістичною. Це дозволило в рамках конкретної філософської концепції застосувати діалектику для аналізу не тільки свідомості (як у Гегеля), а й природи, соціальних, політичних і інших процесів, що відбуваються в суспільстві, процесу пізнання. Філософія марксизму послідовно проводить ту думку, що в основі суспільного розвитку лежить спосіб виробництва матеріальних благ, виділяючи виробничі відносини як базисні, такі, що визначають собою всі інші суспільні відносини. Матеріальне буття, економічний базис визначають суспільну свідомість і мораль, право, ідеї, теорії та ін.).
Діалектико-матеріалістичний підхід дозволив основоположникам марксизму відкрити феномен повторюваності в суспільних процесах, довести, що суспільство також розвивається за певними законами, виділити етапи в його розвитку, що були названі суспільно-економічними формаціями, по-новому оцінити роль народних мас і окремих особистостей в історії, дати своє розуміння причин виникнення і функціонування держави, соціальних класів, класової боротьби. Марксизм розглядає людину не тільки як продукт природи, але й як соціальний феномен. Проблема людини в марксизмі органічно пов'язана з теоретичним осмисленням такого феномена як відчуження, змістом якого є перетворення самого процесу людської діяльності та її результатів у силу, що панує над людьми. Роблячи висновок про те, що причиною відчуженості є експлуатація людини людиною, б основі якої лежить приватна власність на засоби виробництва, вони запропонували й конкретний вихід із ситуації - знищення приватної власності на засоби виробництва і заміна її власністю суспільною за своїм характером. Суспільством вільної праці, соціальної рівності, справедливості й гуманізму проголошувався комунізм. Силою ж, здатною здійснити зазначені перетворення суспільних відносин, було визнано пролетаріат. Сьогодні можна сказати, що комуністичний суспільний ідеал так і не знайшов адекватної реалізації в суспільній практиці ні за життя основоположників марксизму, ні після їхньої смерті.
Серед продовжувачів вчення К. Маркса і Ф. Енгельса особливе місце належить В.І. Леніну (1870 - 1924 р.). В.І. Ленін творчо розробив матеріалістичні принципи філософії. Йому належить обґрунтування категорії «матерія», дослідження співвідношення матерії і свідомості, аналіз революції в природознавстві. Він розвив вчення про діалектику, поглибивши знання її законів, сформулював принцип єдності діалектики, логіки й теорії пізнання, розробив теорію пізнання, збагатив розуміння суспільного розвитку на основі діалектичного методу (діалектика суб'єктивного і об'єктивного, роль суспільної свідомості). Особливе місце в роботах В.І. Леніна належить теорії соціалістичної революції. Деякі з ленінських ідей та положень не витримали перевірки часом, інші ж зберегли свою цінність, мають значення й зараз, знайшли продовження і творчий розвиток у працях не тільки послідовників марксизму-ленінізму, але й представників інших філософських шкіл і напрямків. Крім В.І. Леніна, ідеї марксизму розвивалися його сучасниками, зокрема, О. Бауером (\ 882 - 1932 р.), М.І. Бухаріним (1888 - 1932 р.), А.В. Луиачарським (1875 - 1933 р.), Р. Люксембург (1871 - 1917 р.), Л.Д. Троцьким (1879 - 1940 р.) та іншими теоретиками комуністичного спрямування. Після смерті В.І. Леніна в Радянському Союзі відбувається догматизація і канонізація положень марксистсько-ленінської філософії. Ленінське трактування марксизму проголошується остаточною істиною. Згодом ленінізм було підмінено сталінізмом. Глибоко вплинувши і на розвиток філософської думки, і на життя суспільства, ідеї діалектико-матеріалістичної філософії продовжують функціонувати у духовній культурі кінця XX ст.
Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 2530; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |