Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Українська філософія в діаспорі




Умовно можна виділити три напрями розвитку української філософії в діаспорі. Це, по-

перше, розробка проблем політичної філософії, по-друге, аналіз філософської проблематики в дусі традиційної класичної філософії, який можна назвати академічним. І нарешті, третій напрям було названо у філософській літературі українським персоналізмом.

Найвизначнішим представником першого напряму є Д. Донцов, другого – Д. Чижевський, третього – О. Кульчицький.

У творчості Д. Донцова (1883-1973) знайшла своє відображення політична філософія діаспори.

Філософським фундаментом світогляду Донцова стали волюнтаризм і ірраціоналізм. Він стверджує думку про неспроможність розуму взагалі, про те, що не розум, а воля є рушійною силою розвитку суспільства. Принцип ірраціоналізму вчений застосовує при аналізі феномена нації. З його погляду, підсвідоме, ірраціональне відіграє вирішальну роль в житті нації, яка, в свою чергу, є вінцем розвитку людського життя. І не індивідуум, а нація мусить бути об’єктом турбот держави і суспільства.

Донцов також вважає, що у взаєминах між націями діє універсальний закон боротьби за існування. Застосовуючи теорію Дарвіна, Донцов доходить висновку, що в боротьбі за існування перемагають сильніші нації, які мають право панувати над слабкішими. Така позиція об’єктивно виправдувала агресію сильного проти слабкого, агресію націй сильних проти націй слабких.

Культ сили, волюнтаризм та ірраціоналізм є тими теоретичними постулатами, з яких виходить Донцов, створюючи свою політичну філософію.

Концепція націоналізму Донцова включає ідею панівної нації, нації, що покликана панувати над іншими націями, расами і народами.

Академічний напрям у розвитку української філософії в діаспорі представлений Д. Чижевським (1894-1977).

Д. Чижевський зробив значний внесок у дослідження не лише філософії, а й літератури, історії, естетики. Його дослідження присвячені культурі не тільки українського народу, а й російського, польського, словацького, чеського, німецького. Значним є його внесок у дослідження спадщини Г. С. Сковороди.

Насамперед Д. Чижевський зупиняється на аналізові таких понять, як нація і людство.

Визнаючи обмеженість національних особливостей, раціоналісти вважають її необхідним етапом у розвитку людської історії. Проте, на думку Чижевського, справжньою цінністю є не національно особливе, а загальнолюдське, наднаціональне.

Чижевський робить висновок: у своєму своєрідному, оригінальному, вигляді, так само як і у своїй однобічності і обмеженості, нація, а також нації, об’єднання яких і становить людство, є проявом вічного, загального.

Політичним явищем української філософської думки в діаспорі став так званий український персоналізм. Серед тих, хто репрезентує цю течію, відзначимо насамперед О. Кульчицького. Особливістю цього напряму, як і в цілому персоналізму, є те, що в центрі його – людина. Проте персоналізм, що його розвивають українські філософи в діаспорі, забарвлений в національний колорит. Отже, мова йде не про людину взагалі, а про українську людину, українця. Звідси Кульчицький та його однодумці досліджують різноманітні фактори, що впливають на формування української національної психології, української духовності. Так, Кульчицький пропонує дослідити аспекти, що мають першочерговий вплив на формування українця я к особистості, тобто, української людини в своїй соматопсихічній обумовленості своєму географічному просторі, своєму історичному буванні, своєму суспільному житті, культурному буванні, у своєму глибинно-несвідомому психічному житті.

Як бачимо, для вивчення людини як особистості український персоналім застосовує різні виміри буття її: історичне, суспільне, культурне, географічне, психічне. Такий підхід є плідним, оскільки він охоплює різноманітні сфери життєдіяльності людини, а не зосереджує увагу переважно на релігійному бутті людини, як це ми бачимо на прикладі західного персоналізму. Національне забарвлення привело до того, що в українському персоналізмі пріоритетними стали проблеми формування національної психології та розгляд тих чинників, які детермінують риси її.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 480; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.