Нагляд за додержанням законів при виконанні покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

Нагляд за додержанням законів при виконанні покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу

Відповідно до ст. 54 КК України засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Суд, який постановив вирок про позбавлення засудженого військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, після набрання ним законної сили, направляє копію вироку органові чи посадовій особі, які присвоїли це звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас.

Орган чи посадова особа, яка присвоювали це звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, вносять до відповідних документів записи про позбавлення засудженого цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу - вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину (крім випадків виконання цього покарання військовими частинами та гауптвахтами) та вживають заходів до позбавлення його всіх прав і пільг, пов’язаних з цим званням, рангом, чином або кваліфікаційним класом.

Щодо військовослужбовця запасу копія вироку надсилається до військового комісаріату за місцем його проживання.

Орган або посадова особа протягом місяця з дня одержання копії вироку сповіщає суд, який постановив вирок, про його виконання (ст. 29 КВК України).

Перевіряючи додержання законності при виконанні такого виду кримінального покарання, прокурору слід звертати увагу на своєчасність звернення судом вироків до виконання та наявність контролю за повнотою його виконання відповідними органами або посадовими особами у встановлений законом місячний термін.

Порядок призначення покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю передбачено ст. 55 КК України, а порядок його виконання, обов’язки кримінально-виконавчої інспекції, власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засуджених, органів, які мають право анулювати дозвіл на заняття певними видами діяльності, засуджених до цього виду покарання, а також наслідки ухилення від нього врегульовані ст. 30-35 КВК України.

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид кримінального покарання широко застосовується судом. Воно може призначатись як основне на строк від двох до п’яти років, а також як додаткове покарання на строк від одного до трьох років, якщо передбачене санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, або коли й не передбачене, але суд, з урахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою чи у зв’язку із заняттям певною діяльністю особи засудженого та інших обставин справи, визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Засудженим до позбавлення чи обмеження волі строк вище названої додаткової міри покарання обчислюється лише після їх звільнення з місць позбавлення волі. У разі призначення цього виду покарання як додаткового до іншого основного покарання, не пов’язаного з позбавленням волі (наприклад, до виправних робіт), строк відраховується з дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до вимог ст. 77 КК України у разі звільнення громадянина від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Таке покарання також виконується з дня набрання вироком законної сили.

На практиці, при перевірках законності зняття засуджених з обліку після відбуття покарання інколи виникають питання. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може призначатися на строк від двох до п’яти років, як основне покарання або на строк від одного до трьох років, як додатковий вид покарання.

Якщо позбавлення волі звертається до виконання, а строк додаткового покарання не закінчився, частина його, що залишилась, підлягає виконанню після відбуття строку покарання у виді позбавлення волі. Так само має вирішуватися доля цього додаткового покарання при вчиненні засудженим у період звільнення від відбування покарання з випробуванням нового злочину.

У разі звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, коли термін покарання не закінчився, воно підлягає виконанню протягом визначеного судом строку.

Виконуючи обвинувальний вирок суду про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем роботи засудженого зобов’язаний не пізніше трьох днів після одержання копії вироку звільнити засудженого з посади, яку він займає або від того виду професійної діяльності, права на яку він позбавлений, внести до трудової книжки засудженого запис про те, на якій підставі, на який строк і які посади він позбавлений права обіймати або яким видом професійної діяльності він позбавлений права займатися, та повідомити кримінально-виконавчу інспекцію про виконання вимог вироку.

Вирок вважатиметься виконаним і тоді, коли засуджений, позбавлений права обіймати певну посаду або займатись певною діяльністю, буде виконувати на тому ж підприємстві іншу роботу. Тобто без розірвання трудового договору буде переведений за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, виконання якої вироком суду йому не заборонено.

Слід пам’ятати, що такі переведення інколи мають формальний характер, а засуджені, не зважаючи на запис у трудовій книжці, продовжують працювати на попередніх посадах. Деякі керівники підприємств ухиляються від виконання вимог закону, відмовляються від звільнення засуджених з посад, обіймати які їм заборонено вироком суду, або від внесення до трудових книжок відповідних записів. Інші стають на шлях фальсифікації повідомлень, про внесення відповідного запису до трудової книжки засудженого, що надсилаються кримінально-виконавчим інспекціям.

У разі позбавлення особи права займатися певним видом діяльності, інспекція у десятиденний термін надсилає копію вироку органу, який має право анулювати дозвіл на заняття певним видом діяльності. Не пізніше трьох днів після одержання копії вироку суду, такий орган зобов’язаний анулювати дозвіл на заняття тим видом діяльності, яка заборонена засудженому, вилучити відповідний документ, який надає даній особі право займатися певним видом діяльності, і повідомити про виконання вимог вироку суду кримінально-виконавчій інспекції.

Якщо заборона суду не стосується професійної діяльності засудженого, копія вироку за місцем його роботи не надсилається і запис до трудової книжки не вноситься.

Кримінально-виконавчі інспекції спільно з органами внутрішніх справ зобов’язані контролювати виконання адміністрацією підприємств (установ, організацій) вимог, передбачених вироком суду, а також контролювати виконання засудженим заборони обіймати певні посади або займатися певною діяльністю протягом всього строку, визначеного вироком.

Кримінально-виконавча інспекція також вносить подання органу внутрішніх справ щодо здійснення приводу засуджених, які не з'явилися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин, організовує початковий розшук засуджених, місцезнаходження яких невідоме, та надсилає матеріали до органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених.

За невиконання вироку особа, засуджена до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а також винні у цьому не лише службові особи, але і загальні суб’єкти кримінальної відповідальності притягуються до передбаченої законом відповідальності. Вона встановлена ст. 389 КК України для осіб, щодо яких встановлена така заборона, та ст. 382 КК України стосовно осіб підприємств (установ, організацій), які наділені повноваженнями прийому працівників на роботу і їх звільнення.

Засуджений до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, розшук якого оголошено у зв’язку з ухиленням від покарання, затримується і конвоюється органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.

Громадянину, який відбув покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а так само звільненому від цього покарання у встановленому порядку, на його прохання, замість трудової книжки видається її дублікат без внесення до нього запису про покарання. Про це, а також про зняття судової заборони працівники кримінально-виконавчої інспекції зобов’язані оголосити засудженому під розпис при знятті його з обліку.

Кримінально-виконавчі інспекції на кожного засудженого із застосуванням ст. 55 КК України заводять особову справу, порядковий номер якої повинен відповідати реєстраційному номеру в журналі обліку. У ній накопичується вся наявна інформація про відбування покарання. Ознайомлення з цими справами, проведення вибіркових перевірок на підприємствах, в установах, організаціях де працюють засуджені та співбесіди з ними сприятимуть прокурору у виявленні та усуненні порушень законності.

Дата добавления: 2014-01-04