Повікові особливості шлюбного складу

Порівняльний аналіз за міжпереписний період 1989–2001 рр. засвідчив стійку тенденцію зменшення часток тих, які перебувають у шлюбі, майже у всіх вікових групах чоловіків і жінок у міських поселеннях та сільській місцевості. Винятком були лише міські чоловіки 40-44 років, міські і сільські чоловіки 60 років і старші та жінки 55 років і старші (табл. 4.6.4, 4.6.5, 4.6.6).

Таблиця 4.6.4. Кількість осіб, які перебувають у шлюбі, на 1000 осіб відповідної статі та віку у міських поселеннях та сільській місцевості України за даними переписів населення 1979, 1989, 2001 рр.

Вік	Чоловіки	Жінки
			2001 у % до 1989				2001 у % до 1989
Всі у віці 15 років і старші, у тому числі:				88,7				90,6
15-19				47,6				61,9
20-24				62,8				73,1
25-29				78,6				85,7
30-34				88,1				89,2
35-39				91,6				92,0
40-44				93,4				93,9
45-49				94,2				94,6
50-54				94,3				94,0
55-59				94,0				95,9
60-69				94,3				103,4
70 років і старші				97,8				133,3

Джерело: за даними Держкомстату України.

Найбільшою мірою зазнав ушкоджень шлюбний стан головних шлюбоспроможних контингентів (коли беруться перші шлюби) – міських чоловіків і жінок у віці до 35 років, сільських чоловіків – до 30 років, жінок – до 25 років. Майже у 2 рази у жінок і 2,5 раза у чоловіків зменшився рівень згадуваних показників у наймолодшому віці – до 20 років. Проте потребує особливої уваги значне зменшення (понад 1/3) часток тих чоловіків і жінок, які перебувають у шлюбі у віці 20-24 роки, коли реєструється найбільша кількість шлюбів. Саме у цьому віці молоді подружжя мають народжувати дітей.

Таблиця 4.6.5. Кількість осіб, які перебувають у шлюбі, на 1000 осіб відповідної статі та віку у міських поселеннях та сільській місцевості України за даними переписів населення 1979, 1989, 2001 рр.

Вік	Чоловіки	Жінки
			2001 у % до 1989				2001 у % до 1989
Міські поселення
Всі у віці 15 років і старші, у тому числі:				87,2				87,4
15-19				40,9				53,4
20-24				48,6				69,1
25-29				70,4				82,7
30-34				77,4				86,4
35-39				95,5				89,7
40-44				105,1				92,3
45-49				86,0				93,7
50-54				86,3				92,5
55-59				54,8				92,9
60-69				94,2				100,0
70 років і старші				96,0				132,6
Сільська місцевість
Всі у віці 15 років і старші, утому числі:				91,9				97,1
15-19				88,2				74,5
20-24				80,1				81,6
25-29				85,7				91,3
30-34				93,2				94,5
35-39				93,7				96,1
40-44				92,6				97,5
45-49				92,1				98,6
50-54				92,2				99,1
55-59				92,9				101,2
60-69				94,9				108,6
70 років і старші				100,3				134,1

Джерело: за даними Держкомстату України.

Повіковий розподіл показників шлюбного стану засвідчує, що несприятливі структурні зрушення більшою мірою спостерігались у міського населення, сільського вони торкнулись незначною мірою. Трудова сімейна кооперація, фермерство, наявність особистого господарства, як основи матеріального забезпечення доходів сімей, зумовили більш сприятливу шлюбно-сімейну ситуацію в селах порівняно з містами. Дещо не сприяв цій ситуації також високосний 2000 рік, коли, за звичаєм, шлюби відкладаються, а компенсаторні важелі ще не встигли спрацювати.

На зменшенні показників перебування у шлюбі у середньому і старшому віці позначились також підвищена розлученість та овдовіння внаслідок високої смертності (як прояву демографічної кризи). У міжпереписний період 1989–2001 рр. спостерігалось значне збільшення частки розлучень довготривалих шлюбів (особливо 20 років і більше), а також зменшення компенсаторної ролі повторних шлюбів¹.

Проте у цілому, в середньому та ранньому старшому віці, показники перебування у шлюбі лишаються порівняно високими, лише у жінок 70 років і більше частки заміжніх незначні, із 1000 осіб – близько 1/4 (табл. 4.6.4, 4.6.5). Позначаються відмінності у повіковій смертності та тривалості життя, жінки у середньому живуть довше чоловіків, залишаючись вдовами. Загальною є тенденція переважання порівняно з чоловіками показників перебування у шлюбі у жінок молодого та дещо середнього віку – у містах до 35 років, у селах до 40. Після зазначених меж віку згадані показники у чоловіків вищі. Позначається різниця у шлюбному віці чоловіків і жінок (у останніх він нижчий), а також та обставина, що чоловіки після розлучення чи овдовіння одружуються вдруге з жінками значно молодшого віку. Слід звернути увагу і на ту обставину, що відносно високий рівень та незначні структурні деформації показників перебування у шлюбі у середньому та старшому віці є надбанням насамперед високої шлюбності у доперехідний період.

Дата добавления: 2014-01-04