Тема: Філософські основи соціальної роботи

Герменевтика- це філософське вчення про буття людини в світі і розуміння цього світу через мову і переживання. Представниками герменевтичної філософії є Ф. Шлейєрмахер, В. Дільтей, Х.Г. Гадамер, П. Рікер.

Якщо феноменолог орієнтується в основному на споглядання, він прагне зрозуміти світ через конструкції (феномени) свідомості, то герменевтика не задовольняється тільки спогляданням та його обробкою у свідомості. Людина не просто споглядає світ, вона знаходиться «всередині» сущого, виявляючи інтерес до нього (латинською мовою «середсущого» - «інтерессе», тобто бути серед сущого - означає проявляти інтерес до нього).

Герменевтика виникає як мистецтво і теорія тлумачення текстів.

Джерела герменевтики знаходяться в античності і християнстві. Сам термін бере свій початок в імені античного бога Гермеса, який був посередником між людьми і богами, тлумачем волі богів.

З виникненням християнства мистецтво і теорія тлумачення стали розглядати як інструмент правильного розуміння Біблії. Саме тоді звернули увагу на складність і багатозначність структури тексту.

На початку XIX ст. філософ і теолог Ф. Шлеєрмахер став розглядати герменевтику як спосіб розуміння характеру і психології автора тексту.

Пізніше В. Дільтей розрізнив «науки про природу», з їх основним методом «пояснення», і «науки про дух», гуманітарне пізнання, основним методом якого він називав «розуміння». Всі явища культури як продукти людської діяльності, як вияв самої людини, потребують розуміння і порозуміння. Це досягається через «вживання», «співпереживання», «вчування».

Герменевтику Дільтей визначив як новий метод, метод інтерпретації, розуміння і тлумачення будь-якого гуманітарного тексту.

Розуміннята інтерпретація стає основними поняттями герменевтики. Інтерпретація є процесом проникнення в глибину смислової структури тексту. Всю культуру герменевтика уявляє як сукупність культурних витворів, або - культурних текстів. Інтерпретувати -означає йти від явного до прихованого смислу тексту. Інтерпретація підкорена основному завданню - розумінню. Розуміння виявляється як порозуміння. Розуміння означає переноситися в інше життя, переживати інше життя, як своє.

Основним принципом розуміння в герменевтиці визначається так зване Герменевтичне коло, якє містить собі щє один принцип - «попередне розуміння» (герменевтичні «леред-структури», «перед-розуміння») Герменевтичне коло - принцип розуміння тексту, заснований на взаємозв'язку частини і цілого. Розуміння цілого складається з розуміння окремих частин а для розуміння частин необхідним є розуміння цілого.

Частка і ціле - поняття співвідносні: текст є часткою щодо всієї творчості автора, яка, в свою чергу є часткою певного жанру або літератури загалом, а також - часткою духовного життя і біографи автора.

Ідея герменевтичного кола означає також, що не існує розуміння тексту без певних передумов: розумінню вже передує певне уявлення проте, що ще треба зрозуміти. Первинне розуміння є налагодженням на певну «хвилю», попереднім нарисом смислу, очікуванням від тексту того, що відповідає уявленням про його зміст і сенс. Процес розуміння смислу виявляє себе як розробка попереднього розуміння та його подальший перегляд.

Зміст «перед-розуміння» визначається і традицією гуманітарної культури, і самою мовою буття, яке може бути зрозумілим, вважають герменевтики, є мовою.

Мета: Забезпечити оволодіння основними поняттями теми, звернувши особливу увагу на вивчення понять, що характеризують структуру систему соціальної роботи.

Формувати на основі аналізу та синтезу знань навички диференціації термінології та понятійного апарату; уміння виділяти ознаки основних понять; використовувати теоретичні знання у реальному житті.

Забезпечити усвідомлене розуміння змісту теми, розвивати альтернативне мислення.

Дата добавления: 2014-01-04