Характерні риси торгівлі машинно-технічною продукцією на світовому ринку

На сьогодні 80% світового експорту продукції машинобудування зосереджене у 12 індустріально розвинених країнах (Японії, Німеччині, США, Франції, Великобританії, Італії, Канаді, Бельгії, Нідерландах, Швейцарії, Кореї); при цьому 50% від світового експорту забезпечують Японія, Німеччина та США.

Понад 60% світового імпорту машинно-технічної продукції припадає на США, Німеччину, Великобританію, Францію, Канаду, Італію, Нідерланди, Бельгію, Японію, Іспанію та Швейцарію, а лідерами імпорту машин, обладнання і транспортних засобів є США, Німеччина та Великобританія – понад 35% світових закупівель [40, с. 124].

На світовому ринку промислових товарів торгівля машинно-технічною продукцією здійснюється у наступних формах: готовою продукцією, продукцією в розібраному вигляді і комплектним устаткуванням. Поставки машин та обладнання у готовому до експлуатації вигляді є найпоширенішою формою торгівлі транспортними засобами, виробами верстатобудування, технічними товарами побутово-культурного призначення. Основною ознакою цього виду поставок є те, що товар передається покупцеві в готовому до експлуатації вигляді.

Особливістю торгівлі готовими машинами та обладнанням є те, що відносини між продавцем і покупцем не завершуються, як це відбувається при поставках сировини, продовольства, товарів широкого вжитку тощо. Тобто реальне постачання устаткування є початковою стадією взаємин експортера й імпортера. При експорті складного технологічного обладнання продавець зобов’язується (відповідно до умов контракту) виконати такі роботи: здійснити монтаж обладнання; навчити місцевий персонал роботи з обладнанням; забезпечити своєчасне постачання запасних частин, а якщо це передбачено умовами додаткової угоди, то здійснювати технічне обслуговування у післягарантійний період.

Подібна взаємодія партнерів після постачання готового товару узгоджується обома сторонами. Експортер закріплюється на новому ринку, збільшує обсяг продажів, надавши повний комплекс необхідних послуг конкретному споживачу. Імпортер одержує, разом з устаткуванням, і набір кваліфікованих послуг від постачальника, що знає всі особливості використання даного товару, для забезпечення заданих експлуатаційних характеристик, а отже, для досягнення економічних результатів.

Необхідною умовою стабільного експорту машин, обладнання та приладів завжди було створення на зарубіжному ринку розгорнутої та добре організованої мережі технічного обслуговування, тобто комплексу заходів, спрямованих на забезпечення надійної роботи машинно-технічних виробів як у сфері обігу, так і у сфері виробничого та індивідуального споживання. В останні десятиріччя при виборі покупцем машин та обладнання на світовому ринку визначальним стає не рівень цін, а саме якісні параметри обладнання та можливість продавця забезпечити належне технічне обслуговування протягом усього періоду експлуатації.

Особливості міжнародного поділу праці зумовили прискорений розвиток торгівлі машинами та обладнанням у розібраному вигляді та створення за кордоном підприємств для їх складання. За оцінками експертів, питома вага автомобілів у розібраному вигляді та комплектуючих виробів на ринку становить 40–50%.

Експорт готової продукції у розібраному вигляді підвищує її конкурентоспроможність; допомагає подолати протекціоністські бар’єри, спрямовані на обмеження імпорту готової продукції; знижує майже в 2 рази транспортні витрати внаслідок того, що вузли і деталі, як більш компактний вантаж, перевозяться у контейнерах. Імпорт готової продукції у вигляді вузлів і деталей зазвичай супроводжується зниженим митом, що сприяє організації складальних виробництв, а отже, розвитку національної промисловості і підвищенню зайнятості робочої сили. Поставляючи вузли і деталі на складання, експортер забезпечує проникнення на ринок і збільшення обсягу продажів складених готових виробів.

У деяких країнах, що розвиваються, частка вузлів і деталей у загальному експорті машин і транспортних засобів становить: у Тайвані – 36,3%, Французькій Гвіані – 49%, Гонконгу – 46,2%, Барбадосі – 61,6%, Нікарагуа – 81,6% [10, с. 94]. Це істотно збільшує кількість товарів, що поставляються між країнами, міцно пов’язуючи національні господарства таких країн одне з одним.

Наприклад, у польському місті Лодзь на підприємстві “Даміс” налагоджено складання українських автомобілів “Таврія”; у Сімферополі складаються російські ГАЗ–24, 31.

Стрімкий розвиток торгівлі комплектним обладнанням пов’язаний з виникненням і функціонуванням такої нової сфери товарного обігу, як ринок комплектних об’єктів, під якими розуміють промислові або інші підприємства в цілому, окремі цехи, установки та агрегати, що утворюють закінчений технологічний комплекс або його самостійну частину. Комплектним обладнанням вважається набір органічно пов’язаних єдиним технологічним процесом машин та обладнання, що забезпечують випуск готової продукції або завершують технологічну стадію.

Така форма торгівлі широко розповсюджена як у промислово-розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються, насамперед в Індії, Бразилії, Аргентині, Мексиці.

Експортер комплектного обладнання одержує можливість істотно розширити експортні можливості за рахунок нестандартного, більш дорогого устаткування, супутніх послуг, у тому числі ноу-хау, патентів.

Імпортеру постачання комплектного устаткування дає змогу в короткий термін одержати технологічно налагоджений набір основного і допоміжного устаткування, навчити виробничий персонал і після пуску об’єкта в експлуатацію приступити до виробництва готової продукції.

Останнім часом частка поставок комплектного обладнання у загальному обсязі світового експорту машин та обладнання перебувала на рівні 10–15% і, за прогнозами фахівців, у майбутньому експорт даного виду продукції збереже своє значення як для індустріально розвинутих країн, уряди яких стимулюють такий експорт, так і для країн, що розвиваються, заінтересованих у подоланні в найкоротші терміни економічного і технічного відставання.

Дата добавления: 2014-01-04