Основні функції філософії

Питання про функції філософії – підсумкове питання даної теми, завер­шує обговорення філософії як особливого світогляду, співвідношення філо­софії і науки, особливостей філософського знання. Питання про функції фі­лософії – це також питання про її призначення, про її роль у житті людини і суспільства. Серед її функцій виділимо найбільш важливі.

Світоглядна функція припускає розгляд філософії (що є досить зрілою, теоретичною формою світогляду) як умову вдосконалювання світогляду лю­дини, виведення її з рівня світовідчуття на рівень світорозуміння. Про цю фун­кцію досить докладно вже йшла мова раніше.

Гносеологічна функція припускає розгляд філософії як вчення про піз­нання. В кожній досить розвинутій філософській системі є спеціальний розділ (правда, він може і не бути виділений явно), присвячений виявленню закономірностей пізнавального процесу, виявленню можливостей і меж пізнання, співвідношенню почуття і розуму в пізнанні і т.п. Такий розділ називають звичайно гносеологією, на відміну, наприклад, від онтології як філософського вчення про буття. Останнім часом використовують частіше термін “ епістемологія ”, що відбиває вплив англо-американської і французької культурної і мовної традиції, у той час як термін “гносеологія” ближче до німецькомовної філософської традиції.

Методологічна функція припускає розгляд філософії як особливий ме­тод пізнання і як особливий засіб осмислення дійсності. Тим самим можна говорити про власне філософські методи (наприклад, діалектика) і засоби (рефлексія, категоріальний апарат і т.п.). Арсенал філософських методів і за­собів розглядається філософією в спеціальному розділі, названому методоло­гією, використовуючи також порівняння, зіставлення з неформальними мето­дами і засобами. Серед філософських методів окрім діалектики можна відмі­тити, наприклад, феноменологічний и герменевтичний (див. детальніше про них у темі 3 під час розгляду, відповідно, феноменології та філософської гер­меневтики).

Аксіологічна функція орієнтує на те, що філософія, будучи теоретич­ною формою світогляду, обґрунтовує основні духовні цінності, включаючи їх у контекст філософських дискусій про проблеми людського буття.

При цьому обґрунтування здійснюється також й в етиці, естетиці, або взагалі в аксіології (як загальному вченні про цінності) з використанням бага­того категоріального досвіду філософії. Виділені тут чотири функції – основ­ні. Крім них, однак, говорять і про логічну, соціокультурну, виховну, ідеоло­гічну і деякі інші функції. Що стосується, наприклад, ідеологічної функції, то вона внутрішньо не властива філософії як такій, хоча під ідеологією в пер­шому наближенні можна зрозуміти теоретичну концепцію, що обґрунтовує інтереси деякої соціальної групи чи класу. Однак у деяких історичних періо­дах ідеологічна функція все-таки може висуватись на передній план в окре­мих філософських системах. Так було, наприклад, з марксистською філософією в СРСР, коли вона виступала теоретичною основою комуністич­ної ідеології.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

Що такий світогляд? Яка його структура?

Що Ви можете сказати про рівні зрілості світогляду?

Які історичні типи (види) світогляду Ви знаєте?

У чому полягає специфіка філософського світогляду?

У чому Ви бачите подібність і в чому розходження між філософією і наукою?

Які причини виникнення філософії?

Що Ви можете сказати про предмет філософії? Про її призначення? Для чого по­тріб­на філософія?

Які основні функції філософії?

ЛІТЕРАТУРА

Філософія. Курс лекцій (ред.І.Бичко).- К.,1993, лекція 1.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософіі.Онтологія людини.- К.,1995, розділ 1.

Введение в философию. Учебник. (ред. И.Т.Фролов). Часть 1 - М.,1989, раздел 1.

Філософія. Підручник (ред. М.Заїченко). - К., 1995, розділ 1.

Філософія. Підручник (Бичко І.В., Бойченко І.В. та ін.). – К., 2001, розділ 1, тема 1.

Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. – К.- Львів,2001, тема 1.

Радугин А.А. Философия: Курс лекций (2-е изд.). – М., 2001, лекції 1,2.

Философия. Учебник для ВУЗов (ред. В.П.Кохановский). – Ростов-на-Дону,1995, розділ 1.

Філософія. Підручник (ред. М.І.Горлач та ін.). 2-е вид. - Харків, 2000, розділ 1.

Крымский С.Б. Философия как путь человечности и надежды. – К., 2000.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ, ТЕСТИ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ¹

¹Тут і надалі у цій рубриці перша цифра означає номер теми, а друга — порядковий номер; зірочка ж вказує на підвищений рівень складності завдання.

1.1. Як співвідносяться поняття «світогляд» і «філософія»? [варіанти відповіді: а) співпадають; б) не мають нічого спільного; в) співпадають частково; г) одне з них є окре­мим випадком другого].

1.2. Що Ви можете сказати про зв'язок філософії і міфу?

1.3.У чому Ви бачите подібність і в чому розходження між філософським і релігій­ним світоглядом?

1.4. Який рівень світогляду виражає таке прислів'я: «Людина міцна заднім розу­мом» - рівень світовідчуття чи рівень світорозуміння?

1.5. Чи є філософія наукою, і якщо так (ні), то чому?

1.6. Англійський філософ Б.Рассел називав філософію «нічийною землею між наукою і релігією». Як Ви думаєте, чи правий він?

1.7. Як Ви розумієте твердження про те, що філософія є саме теоретичною формою світогляду?

1.8. Приведіть декілька прикладів філософських проблем. Чим ці проблеми відріз­няються від конкретно-наукових чи від практичних проблем?

1.9. Назвіть два-три художні твори, у яких обговорюється деяка філософська про­блема. Сформулюйте цю проблему, наприклад, у вигляді питання.

1.10. Чи вбачаєте Ви елементи науковості у філософському підході до дійсності, і якщо так, то в чому вони полягають?

1.11. Які причини викликали появу філософії?

1.12. Описати, з яких питань проходить розмежування таких філософських концеп­цій:

а) матеріалізму й ідеалізму;

б) об'єктивного ідеалізму і суб'єктивного ідеалізму;

в) монізму і дуалізму.

1.13. В яких ситуаціях у особистості чи суспільства виникає нагальна потреба звер­нутися до філософії?

1.14. Приведіть приклад проблеми, для рішення якої, з Вашої точки зору, необхідне залучення філософії.

1.15. На питання про те, що вивчає філософія, студентами були дані такі відповіді:

а) «філософія вивчає світ»;

б) «філософія вивчає людину»;

в) «філософія вивчає відношення людини і світу»;

г) «філософія вивчає відношення людини і світу у теоретичному сенсі».

Оберіть найвдалішу відповідь.

1.16. Що означає, на Вашу думку, – філософствувати? Які ознаки характеризують таку діяльність людини?

1.17.* До якого виду (типу) світогляду слід віднести той, який виражає абсолютну істину, що осягається через одкровення і яку не можна заперечити людським розумом; причому цей світогляд містить сталі і надійні положення, що не залежать від жодних змін земного буття? Аргументуйте свою відповідь.

1.18.* Чи існують у сучасному суспільстві прояви міфологічного світогляду? Якщо так, то приведіть приклади сучасних міфів.

1.19.* У свій час у вітчизняних підручниках майже канонічним було таке визна­чення філософії: «Філософія – це наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і людського мислення». Проаналізуйте це визначення. Наскільки воно виправ­дане тепер?

1.20.* Що таке науковий світогляд? Хто з видатних особистостей і як постраждав у процесі його утвердження? Що Ви можете сказати про внесок сучасної науки в його роз­виток?

1.21.* Як Ви думаєте, чи може філософія обійтися без науки? А наука без філосо­фії?

1.22.* Які світоглядні позиції представлені у таких твердженнях:

- а)«Природа – це храм, і їй необхідно вклонятися»;

- б)«Природа – це майстерня, і людина в ній працівник»?

[варіанти: 1) міф; 2) релігія; 3) матеріалізм; 4) прагматизм; 5) ідеалізм; 6) художній світогляд].

ТЕМИ ДЛЯ РЕФЕРАТІВ, ДОПОВІДЕЙ І КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Структура і рівні зрілості світогляду.

Види світогляду: порівняльний аналіз.

Світогляд і філософія як форми самовизначення людини у світі.

Світогляд і філософія: порівняльний аналіз.

Особливості історичного зародження філософії. Філософія і міф.

Філософія, релігія і мистецтво як форми освоєння світу людиною.

Чи є філософія наукою?

Філософія і наука: подібність і розходження.

Специфіка філософських проблем і філософського підходу до дійсності.

Сучасна структура філософського знання.

Філософія як форма суспільної свідомості.

Роль філософії в індивідуальному розвитку людини.

Соціальна роль і значення філософії.

Роль філософії в духовній культурі сучасного суспільства.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Кримський С.Б. Філософія вимагає зробити своє життя складником світової біогра­фії добра // Філософська думка.– 2001. - №6.

Добронравова І.С. Філософія — це страж раціональності // Філософська думка.– 2002. - №1.

Уйомов А.І. Філософія — це засновок науки чи скандалу? // Філософська думка.– 2001. - №5.

Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. - М., 1990.

Мир философии. Книга для чтения. Часть 1. – М., 1991, раздел 1, п.1 (с.10-129)

Філософія. Навчальн. посібник (ред. І.Ф.Надольний). – К.,1997.

Хайдеггер М. Что это такое - философия? // Вопросы философии. – 1993. - № 8.

Что такое философия? (Материалы «круглого стола») // Вестник МГУ, серия 7. Фи­лософия. - 1995. - № 2, С.3-19.

Никифоров А.Л. Является ли философия наукой? // Философские науки.-1989. - №6.

Отклики на статью А.Л. Никифорова «Является ли философия наукой?» // Фило­софские науки. - 1989. - № 12.

Лекторский В.А. О толерантности, плюрализме и критицизме // Вопросы филосо­фии. – 1997. - № 11.

Ясперс К. Введение в философию. – Минск, 2000, главы 1,2.

Дата добавления: 2014-01-05