Російська назва эхинацея пурпурная

Родина айстрові – Asteraceae.

Echinacea purpurea (L) Moench.

Ехінацея пурпурова.

Rhizomata et radices Echinaceae purpureae.

Кореневища та корені ехінацеї.

Herba Еchinaceae purpureae

Трава ехінацеї пурпурової.

Пектинові речовини.

Пектин – Рektinum

Головною складовою частиною пектинових речовин є залишки - а –Д – галактуронової кислоти, з’єднані глікозидними зв’язками у довгий ланцюг. До складу входять нейтральні полісахариди арабани, та кислі арабогалактани. В рослинах вони бувають нерозчинними та розчинними сполуками. Нерозчинні пектини з целюлозою містяться в клітинних оболонках. Розчинні пектини знаходяться в соках рослин. Багато розчинних пектинів в дозрілих яблуках, сливах, моркві, буряках тощо. Пом’якшення плодів при зберіганні пов’язане з переходом нерозчинних пектинів у розчинні. Пектинові речовини заповнюють міжклітинний простір.

Властивості. У чистому вигляді це аморфічні порошки, білого жовтуватого, іноді сірого кольору, без запаху, або запах дуже слабкий. В холодній воді розчиняються погано, при нагріванні утворюють колоїдні розчини. Не розчиняються в спирті та органічних розчинниках, оптично активні. При нагріванні пектини розкладаються.

Пектин утворює гелі при наявності цукрів та кислот. В медичній практиці використовуються як відхаркувальний, пом’якшувальний, обволікаючий, протизапальний засіб. Виводять радіонуклеїди, шкідливі метали із організму. У фармації використовуються як стабілізатори, плівкоутворювачі, пролонгатори та інше.

Лікарські рослини та сировина, яка містить фруктани.

Опис рослини. Багаторічна трав’яниста рослина висотою 50-150 см. Корінь стрижневий з м’ясистими коренями. Листки лінійно-ланцетні, прості, краї зубчасті. Нижні – черешкові, верхні – сидячі.

Крайові квітки язичкові пурпурові, темно-червоні, жовті; серединні – трубчасті двостаєві зібрані у великі кошики на кінцях стебел.

Плід – чотиригранна сім’янка.

Розповсюдження та місце зростання. В Україні вирощують як декоративну рослину, переважно в південних районах.

Правила заготівлі. Траву зрізують під час цвітіння. Кореневища з коренями восени викопують, миють, ріжуть на шматки.

Первинна обробка. Сушіння. Видаляють підгнивші частини кореневища та коренів. Сушать траву у приміщеннях з доброю вентиляцією. Підземні органи в сушарнях при температурі 45°С.

Опис сировини. Трава з простими лінійно-ланцетними листками по краю зубчасто-зубчастими, та квітками у кошиках, завдовжки до 35 см.

Колір листків зелений, квіток у кошиках пурпуровий, темно-червоний. Запах слабкий. Смак гіркуватий.

Кореневища конусовидні цільні, або розрізані вздовж, часто в центрі з порожниною. Корені циліндричні. Розміри кореневищ 1-4 см, довжиною, коренів –3-15 см. колір бурий, на зламі світло-бурий, або сірий. Запах слабкий, своєрідний. Термін зберігання 2 роки.

Хімічний склад. Всі органи рослини містять полісахариди, ефірну олію, флавоноїди, дубильні речовини. В підземних органах жирна олія, інулін, фенолкарбонові кислоти. Крім того мікроелементи: кобальт, молібден, срібло, селен, цинк, сполуки калію, магнію, заліза.

Фармакологічна дія та застосування. Імуностимулююча, при психічній депресії, для загоєння ран, при опіках, інфекційних захворюваннях, при захворюваннях верхніх дихальних шляхів.

Лікарські засоби та лікарські форми відвар, настойка, імунал.

Дата добавления: 2014-01-06