Род. Айстрові - Asteraceae

Tussilago farfara L.

Мати-й-мачуха. Підбіл звичайний.

Folia Farfarае

Листки мати-й-мачухи

Однорічна трав’яниста рослина висотою 50-150см. стебло тонке, розгалужене на верхівці (льон довгунець), або біля основи (льон кудряш). Листки почергові, сидячі, вузьколанцетні. Квітки голубі, зрідка білуваті, або рожеві, у розлогому щитковидному суцвітті. Плід кульовидна коробочка з десятю насіннинами.

Російська назва лен обыкновенный.

Род. Льонові - Linaceae

Linum usitatissimum

Льон звичайний

Semina lini

Насіння льону.

Розповсюдження. Культивується на Україні для одержання насіння та волокна.

Правила заготівлі. Механізовано збирають всю рослину. Сушать на сонці на токах, молотять. Після обмолоту насіння провіюють та досушують при температурі 40°С. бережуть від вологи щоб не ослизнювалось.

Опис сировини. Насіння сплюснуте, яйцевидне. З одного кінця загострене, з другого округлене. Поверхня блискуча, гладенька з світло-жовтим насінневим рубчиком (під лупою). Розміри завдовжки до 6 мм, товщиною до 3 мм. Колір від світло жовтого до темно-коричневого. Запах відсутній. Смак слизистий, маслянистий.

Термін зберігання 3 роки.

Хімічний склад. Містять слиз до 6%, глікозид ламінарин, висихаючу жирну олію 30-48%, білки, сахари.

Фармакологічна дія. Застосування. Полісахариди насіння льону проявляють захисну, прозапальну дію при захворюваннях слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, виразці шлунку і дванадцятипалої кишки, при циститі, піеліти, та як послаблюючий засіб.

Готують водний настій.

Для профілактики та лікування атеросклерозу при опіках, при променевих пошкодженнях шкіри використовують препарат “Лінетол”, який готують із масла. Жирна олія проявляє ранозагоюючу дію, стимулює регенерацію тканин.

(Листки підбілу звичайного)

Народні назви: підбіл, білпух, ранник, білі листки.

Російська назва мать-и-мачеха.

Багаторічна трав’яниста рослина з довгим горизонтальним кореневищем. Рано на весні з’являються стебла до 10-25см з поодинокими суцвіттями-кошиками на верхівці. Квітки золотисто-жовті, крайові квітки жіночі, язичкові, середні – чоловічі, трубчасті. Плід сім’янка з летючкою. Після цвітіння розвиваються великі прикореневі листки в розетці на довгих черешках, знизу густо опущені.

Розповсюдження та місце зростання. Зустрічається по всій Україні. Росте на глинистих піщаних грунтах, по берегам річок, ставків, та як бур’ян на городах і полях. Запаси сировини великі.

Правила заготівлі. Охоронні заходи. Збирають листки розвинені, здорові, без бурих “іржавих” плям. Зрізають ножами, або косять залишаючи черешок до 5 см. Не виривати кореневище.

Первинна обробка. Сушіння. Сушать на горищах під залізним дахом, з доброю вентиляцією, або в затінку розкладаючи на підстилці тонким шаром у 2 см., або поодинці, періодично перевертаючи. До сушіння та після сушіння видаляють листки с бурими плямами та такі, що змінили колір. Вихід сухої сировини 16-18%.

Опис сировини. Суміш цільних та частково подрібнених листків.

Листки округлосерцевидні, краї виїмчасті нерівномірно рідко мілкозубчасті. Розміри зовдовжки 8-15см завширшки біля 10см. Колір з верхньої сторони зелений, з нижньої – білувато-сірий від довгих переплутаних волосків. Запах відсутній. Смак гіркуватий, злегка слизистий.

Термін зберігання 3 роки.

Хімічний склад. Листки містять слиз (біля 8%), глікозид туссілягин, дубильні речовини, сапоніни, вітамін С, каротиноїди, флавоноїди, яблучну, винну кислоти.

Фармакологічна дія. Застосування. Відхаркуючий, пом’якшувальний, обволікаючий засіб при кашлі, катарах верхніх дихальних шляхів, хронічних бронхітах. Готують настій, грудні збори.

Дата добавления: 2014-01-06