Хромони

Хромони – група органічних сполук фенольного характеру із загальною формулою С₆С₃, в основі яких лежить 9, 10 бензо-γ-пірон.

Класифікація. Відомо біля 50 похідних хромону, які розділяють на такі групи: прості хромони, фуранохромони, піранохромони, бензохромони.

Прості хромони розділяють на заміщені в γ-піроновому, бензольному циклах і їх глікозиди.

3-Метилхромон 5, 7-Дигідроксихромон Алоезин

Фуранохромони утворюються конденсацією хромонів з фурановим кільцем

келін віспагін

Піранохромони. Бензохромони.

сорбіфол елеутеринол

Хромони містяться в рослинах частіше у вільному стані або у вигляді складних ефірів органічних кислот. У формі глікозидів зустрічаються рідше.

Фізичні та хімічні властивості. Хромони – кристалічні речовини, розчинні в органічних розчинниках; їх глікозиди розчиняються у воді, а в органічних розчинниках практично нерозчинні. В УФ – світлі мають жовту або зеленувато-жовту флуоресценцію, деякі – блакитну, коричневу або жовто – коричневу.

Якісні реакції.

1) Мікрохімічні реакції. З концентрованою сірчаною, хлороводневою, о-фосфорною кислотами хромони утворюють забарвлені оксонієві солі лимонно – жовтого кольору.

2) З концентрованими їдкими лугами хромони забарвлюються у пурпурно – червоний колір.

Заготівля, сушіння та зберігання сировини проводиться як у кумаринів.

Фармакологічна дія та застосування. Природні хромони мають різні фармакологічні властивості. Вони діють як спазмолітики на гладенькі м’язи мускулатури внутрішніх органів, проявляють коронаророзширюючу і антибактеріальну активність. Медичне застосування мають лише фуранохромони (келін, віспагін) при спазмах сечовивідних шляхів, бронхоспазмах, хронічній стенокардії.

Плоди віснаги морквоподібної – Fructus Visnagae daucoides (Fructus Ammi visnagae)

Віснага морквоподібна – Visnaga daucoidesGaerth.,

син.амі зубна – Ammi visnaga (L.) Lam..,

род. селерові – Apiaceae

Рос. назва: амми зубная, виснага морковевидная

Опис рослини. Дворічна трав’яниста рослина до 100 см заввишки, із стрижневим коренем. Стебло прямостояче, розгалужене у верхній частині. Листки почергові, двічі-, тричіперисторозсічені на лінійно – ланцетні сегменти. Квітки дрібні, з 5 білими пелюстками, зібрані у складні зонтики діаметром 8-10 см на верхівці стебла та гілок. Плід – вислоплідник. Цвіте червень – серпень. Плоди достигають у серпні – вересні нерівномірно – у центральних зонтиках на 20 – 30 днів раніше, ніж бічних.

Розповсюдження та місце зростання. Батьківщина – східні райони Середземномор’я, росте в Закавказзі. В Україні культивується.

Правила заготівлі. Сировину заготовляють під час масового достигання плодів. Скошують машинами, підсушують, обмолочують (кількість достиглих плодів складає 65-70 %).

Зберігання. Зберігають у групі ефірно – олійної сировини в сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання 3 роки.

Опис сировини. Суміш достиглих і недостиглих плодів. Плід – вислоплідник яйцеподібної форми, голий, гладенький, тяжко розпадається на два напівплодики (мерикарпії), опуклі із зовнішнього боку, а з черевного – плоскі, із загостреною верхівкою і 5 ниткоподібними ребрами. Довжина мерикарпію близько 2 мм, товщина до 1 мм. Колір достиглих плодів світло – коричневий, ребра світліші; недозрілі – зеленуваті. Запах слабкий. Смак гіркуватий, злегка пекучий.

Хімічний склад. Плоди містять похідні кумарину: умбеліферон, ескулетин, скополетин; фуранохромони: келін, віснагін; флавоноїди, дубильні речовини, органічні кислоти, мікроелементи, ефірну та жирну олії.

Фармакологічна дія та застосування. Препарати виявляють спазмолітичну, діуретичну, літолітичну, жовчогінну, протизапальну дію. Застосовуються при ниркових кольках і спазмах сечоводу (авісан), нирковокам’яній та сечокам’яній хворобі, при бронхоспазмах і стенокардії (келін).

Лікарські засоби. Лікарські форми. Авісан, уролесан, фітоліт, келін, марелін.

Плоди кропу запашного – Fructus Anethi graveolentis

Кріп запашний – Anethum graveolensL…,

род. селерові – Apiaceae

рос назва – укроп пахучий

Опис рослини. Однорічна трав’яниста рослина із стрижневим коренем, прямостоячим, розгалуженим, ребристим стеблом 40-200 см заввишки. Листки почергові 2-3 перисторозсічені на лінійно – нитковидні сегменти. Нижні – черешкові; верхні – сидячі, з білооблямованими піхвами і зменшеними пластинками. Квітки дрібні, двостатеві, жовті, у складних 20-50-променевих зонтиках, без обгортки. Плід вислоплідник.

Цвіте у травні – серпні, плоди достигають у серпні – вересні.

Розповсюдження та місце зростання. Батьківщина – Персія та Східна Азія. В Україні культивується як пряно – смакова рослина, іноді дичавіє.

Правила заготівлі. Заготівлю проводять, коли достигає 50 %-60 % плодів (липень). Зрізають ножем, ножицями. Сушать під наметами, обмолочують, відділяють домішки на решетах.

Зберігання. Зберігають у групі ефірно – олійної сировини в сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання 3 роки.

Опис сировини. Окремі напівплодики (мерикарпії) рідше цілі плоди (вислоплодники) довжиною 3-7 мм, шириною 1,5-4 мм. Мерикарпій широкоеліптичний, слабковипуклий на зовнішньому боці і плескатий – на внутрішньому. Кожен мерикарпій з трьома нитковидними ребрами із зовнішнього боку, і крайовими витягнутими у широкі крила. Колір плодів зеленувато – бурий або бурий, ребер – жовто – бурий. Запах сильний ароматний. Смак солодкувато – пряний, трохи пекучий.

Хімічний склад. Плоди містять фуранохромони: віснагін і келін, піранокумарин віснадін; флавоноїди: кверцетин, ізорамнетин, кемпферол; ефірну олію (до 4 %), в складі якої карвон, феландрен, лимонен, жирну олію.

Фармакологічна дія та застосування. Препарати кропу виявляють спазмолітичну, сечогінну, вітрогінну дію.

Застосовують для лікування та профілактики хронічної коронарної недостатності й астмі, гіпертонічної хворобі, захворюванні сечовивідних шляхів, як вітрогінний засіб при шлунково – кишкових захворюваннях.

Лікарські засоби. Лікарські препарати. Настій, препарат анетин, збори.

Дата добавления: 2014-01-06