Флавоноїди

Визначення. Флавоноїди – фенольні сполуки (від латинського слова flavus – жовтий), в основі яких лежить структура дифенілпропану С ₆– С ₃– С_6.

Розповсюдження.Локалізація. Флавоноїди містяться у багатьох рослинах, рідше у мікроорганізмах та комахах. Частіше зустрічаються у формі глікозидів. Найбагатші на флавоноїди родини гречкові, бобові, айстрові, розові.

Локалізуються переважно в листках, квітках, плодах, рідше в стеблах та підземних органах, розчиненими у клітинному соці.

Роль для рослин. Флавоноїди є типовими рослинними барвниками, що відіграють роль фільтрів і захищають тканини рослини від ультрафіолетового проміння, запобігають руйнуванню хлорофілу, вони також приймають участь у процесах дихання рослин, впливають на ріст і розвиток рослин, беруть участь у процесі запліднення.

Класифікація. За характером положення фенольних радикалів у пропановому фрагменті розрізняють три групи флавоноїдів: еуфлавоноїди, ізофлавоноїди, неофлавоноїди.

І група. Еуфлавоноїди (власне флавоноїди) – це похідні флавану та флавону.

флавон флаван

(2-фенілбензо-γ-пірон, (2-фенілбензопірон, 2-фенілхроман)

2-фенілхромон)

Похідні флавану.

2. Катехини (флаван – 3- оли)

безбарвні сполуки, відновлені форми, які легко окислюються та набувають

забарвлення (чай).

3. Лейкоантоціанідини (флаван – 3,4 – діоли)

сполуки близькі до катехинів, безбарвні, але при нагріванні з кислотами перетворюються в антоцианідини, стають забарвленими. Частіше існують у вільному вигляді.

4. Антоціанідини.

Особливістю їх будови є наявність вільної валентності у кисню в пірановому ланцюзі. Завдяки позитивному заряду антоціанідини у кислому розчині – катіони, утворюють солі з кислотами, у лужному – аніони, утворюють солі з основами. В залежності від рН середовища змінюється забарвлення антоціанідінів. Солі катіонів забарвлені в червоний колір з відтінками: жовтуватим (пеларгонідин), фіолетовим (ціанідин), синюватим (дільфенідин). Лужні солі забарвлені в синій колір. Збільшення кількості гідроксильних груп в молекулі антоціанідина посилює інтенсивність синього кольору, збільшення кількості метоксильних груп – червоного забарвлення. В природі існує біля 22 антоціанідинів, сполученням яких обумовлена вся різноманітність забарвлення квіток, листків, плодів. Антоціанідини зустрічаються в природі у вигляді глікозидів – антоціанів.

Похідні флавону.

5. Флаванони.

Ця група має нестійке дигідро –y – піранове кільце, яке легко розкривається і перетворює флаванони на халкони. Існує небагато (25 – 30) флаванонів та їх глікозидів.

1. Флаваноноли – 3

відрізняються від флаванонів наявністю ОН – групи у С – 3, вони лабільні і тому накопичуються в рослинах в невеликих кількостях. Частіше зустрічаються у вільному стані (таксіфолин).

1. Флавони та флавоноли

флавон флавонол

мають подвійний зв’язок в положенні 2,3.

8. Халкони та дигідрохалкони

халкон дігідрохалкон

сполуки з відкритим пірановим кільцем. У кислому середовищі перетворюються на флаванони. До халконів відноситься ізоліквиритин (солодка гола).

9. Аурони.

аурон

Мають п’ятичленний гетероцикл. Аурони – жовті, оранжеві або оранжево – червоні пігменти рослин. Зустрічаються рідко у вигляді глікозидів.

ІІ група. Ізофлавоноїди. В основі класифікації лежить ступінь окислення пропанового фрагменту та характер гетероциклу. Виділяють прості і конденсовані ізофлавоноїди.

Прості: ізофлавани, ізофлаванони, ізофлавони, ізохалкони.

Конденсовані: куместани, птерокарпани, ротеноїди.

ІІІ група. Неофлавоноїди.

Неофлавоноїди утворюються внаслідок заміщення С – 4 положення замість γ – пірону в групі трапляються сполуки з α- піроновим гетероциклом.

неофлаван неофлавон неохалкон

Флавоноїди знаходяться в рослинах як у вільному стані так і у вигляді глікозидів (глікозидів не утворюють лише халкони).

Вуглеводною частиною глікозидів можуть бути як звичайні цукри: Д – глюкоза, Д – галактоза, Д – ксилоза, L - рамноза, L– арабіноза. З дисахаридів – рутиноза, софороза, самбубіоза, також є трисахариди. Цукри з’єднуються β–зв’язком з фенольним гідроксилом. В утворенні глікозидного зв’язку можуть максимально приймати участь дві гідроксильні групи.

Серед глікозидних форм флавоноїдів зустрічаються О – глікозиди і С – глікозиди.

Основні фізичні та хімічні властивості. Флавоноїди – кристалічні сполуки. Катехіни, лейкоантоціанідини, флавани, ізофлавани, флаванони, флаваноноли – безбарвні; флавони, флаваноли, халкони, аурони – жовті або жовтогарячі. Антоціани змінюють колір в залежності від рН середовища.

Аглікони флавоноїдів розчиняються в органічних розчинниках (ацетоні, спирті, диетиловому ефірі), нерозчинні у воді. Глікозиди розчиняються у гарячій воді, розбавлених спиртах.

Катехіни оптично активні. Флаванони і флаваноли - лабільні сполуки. Під дією реагентів, які мають окислюючі властивості, вони можуть переходити відповідно в халкони і лейкоантоціанідини.

Реакції на БАР.

1. Ціанідинова проба.

Флавоноїди відновлюються воднем під час виділення його при взаємодії металічного магнію з концентрованою хлористоводневою кислотою, внаслідок цього утворюються забарвлені антоціанідини. Ізофлавоноїди, флавани дають жовте або червоне забарвлення. Флавоноли – від малинового до яскраво – червоного.

Халкони та аурони ціанідинової реакції не дають, але з концентрованою хлористоводневою кислотою утворюють червоне забарвлення. Антоціанідини дають від жовтогарячого до яскраво – червоного, синьо – червоного забарвлення.

2. Реакції з розчинами лугів.

Практично всі флавоноїди дають забарвлені розчини з лугами, але не всі відразу (в результаті вторинного перетворення для них треба тривалий час).

Специфічна реакція з лугами для халконів та ауронів, які відразу забарвлюються лугами у червоний та пурпурний кольори.

3.Реакція з концентрованою сірчаною кислотою.

Багато кристалічних флавоноїдів розчиняються в сірчаній кислоті і утворюють забарвлені розчини, флаванони – яскраво – жовтогарячий, халкони та аурони – від червоного до малинового.

Використовується також багато інших якісних реакцій: з борно – лимонним реактивом, п’ятихлористою сурьмою, азотсполучення та інші.

Особливості заготівлі, сушіння, зберігання ЛРС. Сировину заготовляють під час найбільшого накопичення флавоноїдів в рослинах, в суху погоду, після спаду роси. Сушіння швидке (по правилах сушіння сировини, яка містить глікозиди), сировину розкладають тонким шаром (1-5 см), в штучних умовах сушать при температурі 50 –60^о С. Зберігають в сухих добре провітрюваних приміщеннях.

Фармакологічна дія та застосування. Флавоноїди мають широкий діапазон фармакологічної дії: кардіотонічну, гіпотензивну, спазмолітичну, діуретичну, антимікробну, протипухлинну, Р- вітамінну (зміцнюють капіляри, збільшують еластичність судин та пропускну здатність), жовчогінну, радіопротекторну, гіпоглікемічну та інше.

Дата добавления: 2014-01-06