Соціальна терапія» Б.Грейхема

Християнська наука.

Індивідуально-психологічна психотерапія А.Адлера.

А.Адлер затверджував, що найбільше значення в житті особистості має прагнення до влади, переваги й самоствердженню. Перешкодою на шляху до задоволення цього потяга, по Адлеру, звичайно є яка-небудь малоцінність того або іншого органа (або навіть усього організму), слабість якої-небудь функції або, нарешті, дитячі враження, які носять гнітючий характер. Невротик, прагнучи до панування й одночасно почуваючи свою слабість, користується різними неусвідомленими хитруваннями. Невротик робить це для більш задовільного самопочуття, компенсації почуття неповноцінності. Деякі психопати «вганяють» себе у хвороби, щоб бути більш значимими.

Виходячи із цих положень, індивідуально-психологічна психотерапія аналізує походження почуття неповноцінності невротика, психопата або душевнохворого. Лікар указує вірні й більш досконалі шляхи пристосування до життя; доводить до свідомості хворого необхідність повернення в колектив, рядовим, що не почувають «приниження» і «малоцінності», але не потребуючого ніяких привілеїв, вихваляння, звеличання та ін.

18. Раціональна (розумова) психотерапія П.Дюбуа.

У своєму вченні Дюбуа виходить із того, що неврози ґрунтуються для кожного окремого випадку логічної омани. Первинним є певна слабість суджень суб'єкта, яка нібито не дає можливості цілком логічно міркувати й робити правильні висновки.

Наприклад, хворий, який страждає острахом висоти, не може звільнитися від свого страху тому, що недостатньо переконаний у його безглуздості. Якщо допомогти хворому продумати ситуацію до кінця, то він стане інакше ставитися до своєї фобії й зможе її подолати.

Психотерапевт впливає, домагаючись:

- розумного перевиховання мислення хворого;

- морального перевиховання його особистості;

- зміни оцінки хворого його хворобливого стану.

Метод – систематичні бесіди, роз'яснення хворобливих симптомів, переконання хворого в тому, що причиною хвороби є хвороблива уява.

У другій половині 19 століття – на початку 20 століття в Північній Америці одержала поширення «християнська наука», створена Мори Беккер-Эдди. Це свого роду релігійний метод лікування, заснований на сліпій вірі, своєрідний метод масового впливу. Наприклад, жінки родили без болю, проводилися безболісні операції без наркозу.

Грейхем – євангеліст, викриває духовну вбогість і занепад моральності, передвіщає близькість «кінця світу й страшного суду». Призиває до гостинності, взаємоповага до «людських відносин», «відродженню в Богу». Основна мета – готування до смерті. Програма ліквідації соціального зла – перебудова внутрішнього миру.

Дата добавления: 2014-01-07