Основні завдання й загальні принципи психологічного дослідження в клініці

Взаємозв'язок медичної психології з іншими науками.

Значення медичної терапії для розвитку теорії й практики психіатрії, неврології, нейрохірургії, психотерапії, внутрішніх хвороб.

У проекті системи психологічних наук у медичну психологію включені психофармакологія й психогигиена. Тут також вказується на близькість медичної психології до ряду інших наук – психологічних і педагогічних (через експериментальну психологію, трудотерапію, олигофренопсихологию, сурдопсихологию й ін.).

Слід підкреслити значення медичної психології для розвитку самої психології як науки, що вивчає фактори, закономірності й механізми психіки.

Виділяють кілька аспектів подібного впливу на розвиток загальнотеоретичних питань психології:

1. розв'язок проблеми співвідношення соціального й біологічного в розвитку психіки;

2. аналіз компонентів, що входять до складу психічних процесів;

3. висвітлення питання про співвідношення розвитку й розпаду психіки;

4. установлення ролі особистісного компонента в структурі різних форм психічної діяльності.

Спільним завданням медичного психолога є його участь у проведенні патогенетической і диференціальної діагностики різних хвороб, лікуванні й соціально-трудовім пристосуванні хворих.

Конкретні завдання:

1. участь у розв'язку завдань диференціальної діагностики;

2. аналіз структури й установлення ступені психічних порушень;

3. діагностика психічного розвитку й вибір шляхів загальноосвітнього й трудового навчання й перенавчання;

4. характеристика особистості й системи її відносин;

5. оцінка динаміки нервово-психічних порушень і облік ефективності терапії;

6. розв'язок експертних завдань;

7. участь у психокорекції, психотерапії й реабілітаційній роботі із хворими;

8. участь у сімейній психотерапії;

9. психопрофілактичні завдання;

10. пропаганда знань по психології серед медичних працівників.

Необхідно підкреслити умовний характер поділу завдань, розв'язуваних медичною психологією.

Очевидно, що розв'язок питань диференціальної діагностики, експертних завдань вимагає як аналізу структури й установлення ступені нервово-психічних розладів, так і характеристики особистості й системи її значимих відносин.

Медична психологія має у своєму розпорядженні більший арсенал методів дослідження. Здебільшого вони запозичені із загальної психології, частина створена в медичній психології як власні психологічний^-психологічні-медико-психологічні приймання.

Умовно всі методи ділять на нестандартизовані й стандартизовані.

Нестандартизовані методи:

- представлені набором патопсихологических методик;

- відрізняються «прицільністю», спрямованістю на певні види психічної патології;

- їхній вибір здійснюється індивідуально для конкретного випробуваного;

- створюються ці методики для вивчення конкретних видів порушення психічної діяльності й в умовах психологічного експерименту вибірково використовуються для виявлення особливостей психічних процесів відповідно до поставленого завдання, зокрема, диференціальної діагностики.

Проведення психологічного експерименту за допомогою цих методів по своїй побудові наближається до відомого в медицині принципу функціональних проб. Психологічний висновок ґрунтується при цьому не стільки на обліку кінцевого результату (ефекту) діяльності хворого, скільки на якісному, змістовному аналізі способів діяльності, характерних рис самого процесу виконання роботи в цілому, а не окремих завдань.

Важливі:

- облік відносини хворого до дослідження;

- залежність форми пред'явлення завдання від стану випробуваного й рівня його розвитку.

Лише при такій побудові експерименту може бути повною мірою реалізована вимога до психологічного дослідження.

Принципи: виявлення й зіставлення структури як змінен, що так і залишилися сохранными форм психічної діяльності.

Стандартизовані методи:

- групи відповідним чином підібраних і структурованих завдань пред'являються в однаковій формі кожному випробуваному з метою зіставлення способу й рівня виконання їх випробуваним і іншими особами;

- стандартизовані методи можна також визначити тести, що як широко розуміються (інтелектуальне й медичне дослідження особистості);

- аналіз ґрунтується на кількісних оцінках і зіставленні здоровіших.

Стандартизовані методики уступають у своїй діагностичній цінності нестандартизованим, застосування їх у клініці звичайно має допоміжне значення, частіше в якості доповнення до нестандартизованих методик. Адекватно їх використання при масових обстеженнях, при необхідності групової оцінки, для орієнтовної експрес-діагностики в умовах дефіциту часу.

Дата добавления: 2014-01-07