Із загальної кількості жінок, що відбувають покарання, працездатних — 95%, причому кожна третя з них хвора на алкоголізм або наркоманію

Психологічні особливості відбування покарань жінками.

Той факт, що жінка займає особливе місце у суспільстві: є матір’ю, берегинею сім’ї, зумовлює і особливі вимоги, які суспільство застосовує до неї, і пояснює ту шкоду, яку завдає суспільству жіноча злочинність. Тому засуджені жінки потребують особливої уваги при застосуванні засобів карально-виховного впливу, а ефективністю їх виправлення будуть показники зменшення рецидиву злочинів.

Відповідно до ст. 18 КВК України жінки відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з загальними або полегшеними умовами тримання і колоніях середнього рівня безпеки.

У колонії мінімального рівня безпеки з загальними умовами тримання направляються жінки, засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини. У такі колонії переводяться жінки з виховної колонії по досягненні 18-річного віку для подальшого відбування покарання.

У колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання відбувають покарання жінки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, злочини невеликої та середньої тяжкості, а також жінки, переведені з колоній мінімального рівня безпеки з загальними умовами тримання і колоній середнього рівня безпеки, в порядку, передбаченому ст. 101 КВК.

Засуджені жінки, які уперше відбувають покарання у виді позбавлення волі, є особливою категорією, яка має специфічні інтереси, настанови, цінності як такі, що суттєво пов’язані із сім’єю, дітьми, ставленням до жінки оточуючих. Питома вага засуджених жінок, до яких застосовуються різні види звільнення під час відбування покарання, -підтверджують особливе значення у карально-виховному процесі механізму стимулювання позитивної поведінки, досягнення мети виправлення у більш оптимальні терміни.

У виправних колоніях (секторах) середнього рівня безпеки тримаються жінки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, а також жінки, яким покарання у виді довічного позбавлення волі замінено позбавленням полі на певний строк у порядку помилування. При цих установах створені дільниці соціальної реабілітації і лікувальних заклади для жінок, хворих на туберкульоз, дерматологічні та венеричні захворювання.

Суттєвих відмінностей між триманням у виправних колоніях чоловіків і жінок відносно оснащення, матеріально-побутового забезпечення (норма житлової площі для жінок — 4 кв. м), харчування, лікування, основних вимог режиму немає.

Закон не враховує фізіологічні, психологічні, психіатричні особливості засуджених жінок, але виділяє: жінок-інвалідів першої і Другої групи; хворих на активну форму туберкульозу; тих, хто досяг пенсійного віку, тобто жінки у віці понад 55 років; жінок з вагітністю понад 4 місяці; і тих, хто має дітей у будинках дитини при виправних колоніях. Як правило, саме цим категоріям жінок дозволяється працювати за їх власним бажанням з урахуванням висновків лікарської комісії колонії (ч. 2 ст. 118 КВК) На особовий рахунок цих засуджених(на відміну від інших) зараховується не менше як 50% нарахованого місячного за робітку, незалежно від усіх відрахувань. А засудженим жінкам, яким дозволено проживати за межами виправної колонії (на підставі ст. 142 КВК), — не менше як 75%.

За порушення встановленого порядку відбування покарання -- поміщення жінки в дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу можливе тільки до 10 діб. Вагітні жінки, ті, хто має дитину у будинку дитини, інваліди першої групи в ізолятор, не помішуються.

Дата добавления: 2014-01-07