Суть та значення менеджменту

Тема 1. СУТНІСТЬ СУЧАСНОГО ПОНЯТТЯ МЕНЕДЖМЕНТУ

Нові терміни та визначення:

- менеджмент;

- управління;

- менеджер;

- рівні управління;

- керуюча дія;

- зворотний зв'язок

Важко дати єдине абсолютно чітке та повне визначення поняття «менеджмент». Функції, сфери, рівні менеджменту та ситуації, у яких вони реалізуються, значно різняться між собою. Аби з’ясувати сутність менеджменту, на нього треба подивитись з різних точок зору:

- з філологічної;

- з емпіричної (практичної), тобто як виду професійної діяльності;

- з точки зору системи знань, тобто виникнення та розвитку науки управління.

Все це визначає логіку викладання матеріалу першої теми. Спочатку з’ясуємо причини, які обумовлюють необхідність управління будь-якою організацією. Далі розглянемо сучасні підходи до визначення поняття «менеджмент». З’ясуємо, хто такі менеджери і чим їх діяльність відрізняється від діяльності інших категорій працівників.

Реформування економічних відносин у ринковому напрямку сприяло появі на Україні великої кількості нових термінів і понять. В останні роки для визначення діяльності з координації роботи людей на практиці широко використовують різні поняття: “управління”; “менеджмент”, “адмініструван-ня”, “керування” тощо.

Що спільного та від­мінного у цих категоріях?

“Управління” – найбільш загальне поняття. Воно поширюється на велике коло різноманітних об’єктів, явищ і процесів, наприклад: технічні системи; суспільні системи; державні системи тощо.

“Менеджмент” – це поняття, яке використовують переважно для характеристики процесів управління господарськими організаціями (підприємствами).

“Адміністрування” – поширюється на управління державними установами або для позначення процесів керування діяльністю апарата управління підприємства.

“Керування” – поширюється на мистецтво тієї або іншої особи (менеджера) впливати на поведінку і мотиви діяльності підлеглих з метою досягнення цілей організації.

Управління є цілеспрямованою дією на об'єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв'язку з переміною обставин. Управляти можна технічними системами, комп'ютерними мережами, автомобілем, конвеєром, технологією тощо. Складовим елементом управ­ління є менеджмент, під яким розуміють цілеспрямовану дію на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей.

“Менеджмент” – це надзвичайно широке та багатомірне поняття. Для того, аби краще усвідомити його сутність, необхідно зробити всесторонній аналіз його.

Етимологічно слово менеджмент походить від латинського слова “manus” – рука. Початково це слово означало вміння дбайливо вести домашнє господарство, майстерно володіти засобами праці, вправно працювати. З появою багатьох видів роботи, з поглибленням спеціалізації виникла потреба в діяльності, яка пов’язувала в єдине ціле роботу багатьох окремих виконавців. Відповідно до цього трансформувався і зміст поняття “менеджмент”. Це слово увібрало у себе всі чисельні вимоги до управління як до науки, мистецтва ведення справ і стилю роботи.

Сучасний Оксфордський словник англійської мови тлумачить поняття "менеджмент" не однозначно, а саме:

1) Менеджмент - це спосіб, манера спілкування з людьми.

2) Менеджмент - це вміння та адміністративні навички організовувати ефективну роботу апарату організації.

3) Менеджмент - це влада та мистецтво керування.

4) Менеджмент - це органи управління, адміністративні одиниці, підрозділи.

Поміж менеджерів-практиків та вчених ще й досі не існує єдності поглядів щодо сутності менеджменту:

1) Перші вважають, що менеджмент - це професія, орієнтована на практичне використання. Головне - реальний результат, який забезпечується накопиченим досвідом менеджера.

2) Другі вважають, що менеджмент - це процес досягнення мети організації за допомогою інших людей. Тому, головне для менеджера - це мистецтво спілкування з людьми та керування ними.

3) Треті вважають, що менеджмент – це процес прийняття раціональних рішень. Тому головне завдання менеджера - це пошук оптимальних управлінських рішень за допомогою математичних моделей та на основі використання системи наукових знань.

В останні роки спостерігається певна конвергенція поглядів на те, що ж таке менеджмент. У широкому розумінні менеджмент - це одночасно система наукових знань, мистецтва та досвіду, втілених у діяльності професійних управлінців для досягнення цілей організації шляхом використання праці, інтелекту та мотивів поведінки інших людей (див.рис.1.).

Рис.1. Основні складові та сфери менеджменту

У діяльності всіх менеджерів, незалежно від функції, яку вони виконують, посади, яку вони обіймають, галузі, у якій вони працюють, є дещо спільне. Саме це спільне, загальне для діяльності всіх менеджерів і становить фундамент науки менеджменту, складає її основи, які і є предметом вивчення курсу “Менеджмент” як навчальної дисципліни.

При цьому слід зауважити, що знань теоретичних основ управління замало для забезпечення ефективного функціонування тієї або іншої організації. “Той, хто ставить діагноз за книгою, або намагається управляти, вивчивши напам’ять принципи менеджменту, рідко коли досягає успіху”.

Відомо, що за всіх інших рівних умов кінцевий результат діяльності різних керівників не однаковий. І спроби пояснити це науковими методами результатів не дають і дати не можуть. В управлінській діяльності завжди присутнє дещо таке, що не піддається кількісному аналізу і що прийнято називати мистецтвом управління. Проте це не означає, що управління здійснюється спонтанно, стихійно, що менеджер покладається тільки на вдачу, інтуїцію, власний досвід. Мистецтво управління саме і є вмінням менеджера-практика пристосувати досягнення науки управління до:

- особливостей власного характеру;

- особливостей підлеглих;

- особливостей відповідної сфери бізнесу.

Таким чином, наука та мистецтво менеджменту не виключають, а доповнюють одне одного. Мистецтво менеджменту завжди спирається на наукові знання, які покладено в його основу.

З функціональних позицій менеджмент - це процес планування, організації взаємодії, мотивації і контролю, необхідний для форму­вання та досягнення цілей організації.

Класична модель менеджменту представлена на рисунку 2.

Рис. 2. Класична модель менеджменту

Український економіст Валерій Терещенко підкреслює, що менеджеризм, як американська теорія управління, пересуває центр правових питань у галузь соціології, суспільних відносин, людсь­ких відносин, психофізіологічної праці, психотехніки, колективної психології. Менеджери розглядаються як розпорядники економіч­ного життя суспільства. Олег Білоус та Євген Панченко вказують на те, що менеджмент забезпечує реалізацію мети підприємства - задоволення соціальних потреб через ринок, тобто виробництво то­варів або надання послуг.

Отже, враховуючи широку розповсюдженість у світі терміну ме­неджмент, його доцільно застосовувати і у нас у значенні управ­ління людьми, колективами працівників, організаціями. Це буде сприяти встановленню продуктивних контактів українських управлінців із західними менеджерами.

До основних категорій менеджменту слід віднести поняття орга­нізації, процесу і функцій управління, рівнів управління, методів менеджменту, стилів керівництва (лідерства), управління колекти­вом (групою), комунікації тощо.

Дата добавления: 2014-01-07