IV етап. Ситуаційний підхід

Розроблений в кінці 60-х років ситуаційний підхід витікає з по­няття ситуації як конкретного набору обставин, що впливають на організацію протягом певного часу. Він направлений на підбір при­йомів менеджменту для розв'язання конкретних управлінських си­туацій з метою найбільш ефективного досягнення цілей організації. При цьому менеджер повинен:

- розуміти процес управління, аспекти індивідуальної і групової поведінки, процедури системного аналізу, методи планування, мотивації і контролю, кількісні методи прийняття рішень;

- вміти оцінювати сильні і слабкі сторони методик, які використовуються;

- правильно оцінювати фактори, які відіграють найважливішу роль в даній ситуації, і ефект від переміни змінних величин;

- знаходити прийоми менеджменту, які будуть мати найменший негативний ефект.

В Україні управлінська наука розвивалась в рамках дій, які па­нували в колишньому Радянському Союзі. Хоча науково-пошукові дослідження направлялись врешті-решт на вдосконалення адмініст­ративно-командної системи, певний досвід (позитивний і негатив­ний) в галузі управління був накопичений.

Науковці виділяють сім етапів розвитку управлінської науки в радянський період.

На І етапі розвитку теорії управління (жовтень 1917 р. - березень 1921 р.) розроблялись форми і методи державного централізованого управління виробництвом, обґрунтовувались принципи централіз­му, організаційні методи управління, диктатура та державне регулювання.

У II етапі (1921-1928 рр.) здійснювалось подальше вдоскона­лення адміністративного управління виробництва, були зроблені спроби застосування так званого госпрозрахунку як основи еконо­мічних методів управління, появились трести і синдикати, а також формально вивчались можливості участі трудящих в управлінні.

III етап (1929-1945 рр.) пов'язаний з організацією індустріальної бази суспільного виробництва і присвячувався вдосконаленню структур управління, методів підбору та підготовки кадрів, планування і організації виробництва.

IV етап (1946-1965 рр.) характеризується пошуком нових форм функціонування і взаємодії державних органів управління, спробою переходу до територіальної і територіально-галузевої сис­теми управління, що врешті-решт привела до поглиблення адмініст­рування.

На V етапі (1965-1975 рр.) була здійснена спроба проведення госпо-дарської реформи шляхом посилення ролі економічних методів управління. Цей стан підтвердив неефективність реформ, які проводяться в рамках адміністративно-командної системи.

VI етап (1975-1988 рр.) характеризується все більш глибоким усві-домленням неможливості реформування адміністративно-ко­мандної системи, яка склалась в економіці Радянського Союзу. Він підтвердив необхідність радикальної зміни економічних відносин, корінних економічних реформ, проведення яких слід віднести до VII етапу. В свою чергу VII етап можна поділити на п'ять підетапів, які започаткувалися 1985 р.:

· I підетап - робота підприємств за першою моделлю господарського розрахунку, побудованою на нормативному розподілі прибут­ку;

· ІІ підетап - застосування другої моделі господарського розра­хунку, побудованої на нормативному розподілі доходу, розвиток орендних відносин;

· ІІІ підетап - впровадження прогресивних форм організації праці, посилення кооперативного руху, збільшення економічної свободи;

· IV підетап - впровадження територіального госпрозрахунку на всіх рівнях управління;

· V підетап - початок ринкових реформ. Реалізація цього підетапу здійснюється вже в умовах розвитку незалежної національної економіки України.

Період формування національної економіки України і проведен­ня економічних реформ вимагає окремого вивчення і викладу.

На різних етапах розвитку управлінської науки суттєвий вклад вносили такі українські вчені, як О. Терлецький. М. Павлик, М. Драгоманов, М. Зібер, С. Подолянський, М. Туган-Барановський, І. Вернадський, М. Вольський, Г. Цехановецький, К. Воблий, Т. Войнаровський, В. Бандера, І. Коропецький та інші.

Питання для самостійної роботи над темою:

Які особливості були властиві управлінню на початку XX сто­ліття?

Назвіть принципи менеджменту Файоля.

Простежте еволюцію підходів до управління організацією.

Надайте характеристики процесного підходу в управлінні.

Що таке системний підхід в управлінні?

Зміст ситуаційного підходу в управлінні.

Тема З. ВИДИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЙ

Нові терміни та визначення:

формальні організації;

неформальні організації;

горизонтальний поділ праці;

вертикальний поділ праці;

внутрішні змінні організації;

фактори зовнішнього середовища.

Дата добавления: 2014-01-07