Морські перевезення

Морські судна класифікуються залежно від видів вантажів, що перевозяться, регулярності рейсів, форм договорів перевезення.

Найбільший інтерес представляє поділ ринку морських перевезень на трампове та лінійне судноплавство.

Трампове судноплавство. Трамповими (англ. tramp - бро­дяга) називаються судна, які здійснюють нерегулярні рейси, без чіткого розкладу, і скеровуються судновласниками туди, де з боку фрахтувальників є попит на тоннаж. Трампові судна транспортують в основному масові вантажі: деревину, руду, вугілля, зерно, нафтопро­дукти та інші вантажі, що перевозяться навалом чи наливом. Біль­шість трампових суден універсальні і можуть транспортувати і генеральні вантажі - упаковані та неупаковані товарно-штучні ван­тажі (обладнання, хімікати, апаратуру, металовироби, автомашини, трактори, вагони, сільськогосподарську техніку). Таким чином, на цих суднах під вантаж може бути надано все судно або його частина, або певні вантажні приміщення.

Договір на переведення вантажів трамповими суднами уклада­ється у вигляді чартеру (charter, charter-party). Сторонами у чартер­ному договорі є фрахтувальник (вантажовідправник чи його пред­ставник) і фрахтівник (перевізник чи його представник). Основні пункти чартерного договору такі:

• час і місце укладання чартеру;

• повне юридичне найменування сторін (преамбула чартеру);

• назва й опис судна;

• право заміни початкове вказаного терміну;

• рід вантажу;

• місце повантаження та розвантаження;

• умови повантаження та розвантаження, у т.ч. умови оплати деме­реджу (demurrage) - грошового відшкодування, яке сплачує фрахту­вальник судновласнику за простій судна під завантажувальними роботами понад встановлений у чартері термін, і диспачу (dis­patch) - відшкодування, яке виплачується судновласником фрахту­вальникові за дострокове завершення вантажних робіт і звільнення судна;

• порядок оплати фрахту;

• термін подачі судна, у т.ч. канцелинг (cancelling) - кінцевий строк подачі судна під завантаження, при недотриманні якого фрахтуваль­ник має право розірвати чартер;

• інші умови (льодове застереження, застереження за обставин непоборної сили тощо).

Багатовікова практика торгового мореплавання привела до ство­рення типових договорів перевезення, які називаються проформами чартерів. На основі проформ чартерів, що розробляються або перевіз­никами, або спеціалізованими організаціями, укладаються чартери на перевезення конкретних вантажів у певних напрямках. У торго­вому мореплаванні застосовують такі види фрахтування судна;

• фрахтування на один рейс (single voyage chartering), за яким суд­новласник одним рейсом перевозить вантаж з одного чи кількох портів відправлення в один чи кілька портів призначення;

• фрахтування на послідовні рейси (cosecutive voyages chartering) використовується під час перевезень великої кількості однорідного вантажу в одному і тому ж напрямку кількома послідовними рейса­ми;

• фрахтування за генеральним контрактом (general contract char­tering), за яким судновласник зобов'язується протягом конкретного періоду часу перевезти певну кількість товару;

• фрахтування на умовах тайм-чартеру (time charter) - це договір про оренду судна, коли все судно чи його частина надаються на конкретний час у розпорядження фрахтувальника для перевезення вантажів у будь-яких напрямках. Судновласник зобов'язаний тільки утримувати судно у справному стані й оплачувати утримання екіпа­жу. Фрахтувальник бере на себе всі інші витрати (паливо, портові збори) і сплачує орендну плату судновласнику;

• фрахтування на умовах димайз-чартеру (demise charter) - це до­говір про оренду судна, коли судновласник передає його фрахтуваль­нику на визначений термін разом із командою, члени якої стають службовцями наймача, котрий бере на себе усі витрати на судно, у т.ч. зарплату екіпажу й орендну плату судновласнику;

• фрахтування на умовах бербоут-чартеру (bareboat charter) - це найм судна без екіпажу; фрахтувальник несе усі витрати щодо його використання і виплачує орендну плату судновласнику. Цей вид фрахтування суден широко застосовується під час придбання суден у розстрочку. У такому разі договір оренди є також договором купівлі-продажу. Після завершення розрахунків фрахтувальник стає власником судна.

Грошова сума, що виплачується фрахтувальником фрахтівникові за перевезення вантажу трамповим судном, визначається розміром фрахтової ставки. Фрахтові ставки складаються залежно від ринко­вої кон'юнктури та встановлюються безпосередньо судновласником. Загальне уявлення про середній рівень фрахтових ставок можна отримати з таких англомовних видань, як «Lioyd's List», «Lloyd's Shipping Economist»,«International Transport Journal».

Лінійне судноплавство - форма транспортних послуг, яка забезпечує регулярні перевезення між встановленими портами гене­ральних вантажів за заздалегідь оголошеним розкладом. Сполучен­ня регулярними лініями підтримуються одним чи кількома судно­плавними компаніями.

Розрізняють три типи ліній:

• односторонні, які обслуговуються одним судновласником;

• спільні, які обслуговуються кількома транспортними компаніями на основі угод між ними чи міжурядових угод;

• конференціальні, організовані для перевезення вантажів на океансь­ких напрямках на основі угод конференцій судновласницьких компа­ній.

У 1974 р. у межах ООН був розроблений Кодекс поведінки лінійних конференцій. За ним, конференцією визнається група, що складається з двох і більше перевізників, які надають послуги щодо міжнародних лінійних перевезень вантажів на певному напрямку і мають домовленість про загальні тарифні ставки, права та обов'язки членів конференції й інші умови.

Усі члени лінійної конференції користуються єдиними тарифа­ми. Ставки у тарифах встановлюються за одиницю маси чи об'єму вантажу. Під час розрахунку фрахту лінійний перевізник має право вибору щодо використання масової чи об'ємної ставки тарифу, вихо­дячи з принципу найбільшого фрахту для судна. На практиці це означає, що перевізник при калькуляції провізної ціни встановлює питомий повантажувальний об'єм (об'єм вантажу ділиться на масу). Якщо питомий повантажувальний об'єм більший від одиниці, то до даного вантажу застосовується ставка за одиницю об'єму, якщо менший - плата стягується за одиницю маси. У разі перевезення дорогих вантажів перевізник може стягувати плату за фрахт, що обчислюється як процент від декларованої вартості вантажу (звичай­но 3-5%).

До переваг лінійного судноплавства належать: регулярність, дотримання строків розкладу, відносно стабільні ціни, експлуатація спеціалізованого тоннажу, наявність широкої мережі агентів. Однак це потребує значних витрат і тому тарифи лінійних перевізників вищі, ніж фрахтові ставки при трампових перевезеннях.

Лінійні судна перевозять переважно дрібні партії вантажів від великої кількості відправників до великої кількості одержувачів. Тому лінійні компанії приймають вантажі для перевезення задовго до підходу судна. Вони зберігають їх на своїх складах, організовують і оплачують повантаження та розвантаження. Вартість цих послуг включається в оплату за транспортування.

Основним документом у морських перевезеннях є коносамент (Bill Lading).

Коносамент - це документ, який видає судновласник вантажовідправникові на підтвердження прийняття вантажу до пе­ревезення морським шляхом. Окрім основного екземпляра, коноса­мент має ще два чи три оригінали, на яких перевізники (або їхній агент) ставлять свої підписи та печатку. Існують також копії без права передачі, котрі не підписуються і не мають юридичної сили.

Коносамент, в якому вказане право власності на товар, назива­ється оригінальним коносаментом. Коносамент виконує три основні функції: засвідчує прийняття судновласником (перевізником) ванта­жу до перевезення; є товаророзпорядчим документом; свідчить про укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, відпо­відно до якого перевізник зобов'язується доставити вантаж проти подання документа.

Виконуючи першу функцію, коносамент становить собою роз­писку судновласника чи його уповноваженого, яка засвідчує, що певні товари у вказаній кількості і в певному стані повантажені на судно для перевезення до обумовленого місця призначення або що товари прийняті під охорону судновласника з метою перевезення. На коносаменті обов'язково має бути вказівка судноплавної компанії «вантаж на борту», «вантаж повантажений» чи «вантаж прийнятий до повантаження».

Друга функція коносаменту надає право власникові оригіналу розпоряджатися вантажем, що робить його товаророзпорядчим доку­ментом. Це означає, що тільки особа, вказана у коносаменті, чи влас­ник коносаменту на пред'явника, може вимагати від судновласника видачі товару, зазначеного у коносаменті, і розпоряджатися цим товаром. Щоб продати товар, який перебуває в дорозі і представлений коносаментом, товаророзпоряднику достатньо продати або передати свої права за коносаментом.

Третя функція коносаменту полягає в тому, що він є єдиним доказом наявності договору морського перевезення між вантажовід­правником і судновласником. Цю функцію коносамент виконує під час перевезень товарів на суднах регулярних ліній або поставки вантажів окремими партіями, недостатніми за своїми розмірами для використання всього судна чи його частини. Під час перевезень трамповими суднами коносамент виконує тільки дві перші функції - служить розпискою в отриманні вантажу та товаророзпорядчим документом.

У коносаменті містяться відомості про назву судна, його власни­ка, тоннаж судна, найменування портів повантаження та розванта­ження, суму фрахту з вказівкою, де проводиться оплата фрахту - у порту повантаження чи в порту призначення, число виданих екземп­лярів коносаменту. Він підписується капітаном судна чи пароплав­ним агентом. На звороті лінійного коносаменту звичайно друкуються умови договору перевезення. Повний комплект коносаментів склада­ють три копії і три оригінали. Один оригінал пред'являють до оплати у банк, інші видаються перевізнику, відправникові й одержувачу, рівно ж як і копії, які відсилають також і в порт відправлення, порт призначення і на митницю.

До коносаменту додають:

• маніфест, що містить опис коносаментів партій вантажів для організації розвантаження;

• повантажувальний ордер, який видає відправник капітанові;

• штурманська розписка, на основі якої виписується коносамент;

• акт-повідомлення, що є підставою для пред'явлення претензій у разі, якщо вантаж постраждав під час перевезення.

Коносаменти можуть бути таких видів:

1. Коносамент на ім'я названої особи чи вантажоодержувача. У такому разі тільки ця особа зможе отримати товар у пункті прибуття товару за пред'явленням оригіналу коносаменту. У США Цей вид коносаменту називається прямим коносаментом.

2. Коносамент на пред'явника. Держатель цього коносаменту вважається юридичним власником товару.

3. Ордерний коносамент. У цьому разі передбачається, що вантажовідправник може передати свої права третій особі, індосуючи коносамент, тобто поставивши на звороті свій підпис і печатку. Такий коносамент застосовується, коли платіж відбувається проти пред'явлення документів банкові. Такий коносамент може бути індосований послідовно кількома особами.

4. Прямий коносамент - тобто без перевалки.

5. Наскрізний коносамент. Це означає, що на маршруті слідування можливі перевалки. Вони можуть бути у першому порту розвантаження чи перевантаження товару на інше судно, яке і доставить вантаж у кінцевий пункт призначення, або в порту, з якого відбувається подальше відправлення вантажу сушею, або у пункті відправлення товару в порт, з якого здійснюватиметься повантаження. У наскрізному коносаменті ціна перевезення, перше і (чи) друге фрахтування оплачується перевізником вантажу і рахунок виставляється на загальну суму. Однак перевалка завжди пов'язана з ризиком для власника товару і тому дуже доречно тут згадати про чистий коносамент. Цей термін означає, що вантаж був прийнятий перевізником без резервації, тобто у відмінному зовнішньому стані.

Щоб забрати вантаж із кінцевого пункту призначення, а також для індосування коносаменту потрібен тільки один оригінал коно­саменту. Якщо індосований один із оригіналів коносаменту, то решта оригіналів втрачають юридичну силу.

У тому разі, коли вантажоодержувач продає не всю партію товару за коносаментом, а тільки її частину, або коли партія товару продається одночасно кільком покупцям, він може розділити коносамент на кілька частин і кожному покупцеві виписати частковий коносамент, чи делівері - ордер, за яким кожен клієнт може отримати відповідну частку вантажу.

Контейнерні перевезення морем. Останнім часом у міжнародній торгівлі для перевезень генеральних вантажів морем часто використовуються контейнери.

Стандартний контейнер - це металевий ящик (зі сталі чи алюмінію) з подвійними дверцятами з одного кінця. У нього може бути вміщений вантаж загального призначення і тоді транспортова­ний. Більшість контейнерних перевезень проводиться у контейнерах двох типів:

1. Двадцятифутовий контейнер - місткістю 30 куб. м. Макси­мальне завантаження - 18 тонн. Внутрішні розміри: довжина: - 5,89 м, ширина - 2,32 м, висота - 2,23 м (дверцята: ширина -2,30 м, висота - 2,14 м).

2. Сорокафутовий контейнер - місткістю 60 куб. м із макси­мальним завантаженням на 30 тонн. Внутрішні розміри: довжина: - 12 м, ширина - 2,32 м, висота - 2,23 м (дверцята: ширина - 2,30 м, висота - 2,23 м). Ці розміри можуть легко варіюватися залежно від виробника. Потрібно завжди вказувати точні параметри для великогабаритних і спеціальних предметів перевезення.

Надання послуг щодо здійснення контейнерних перевезень ви­магає спеціального оснащення та спеціального обладнання портів підйомними та відвантажувальними установками. На сьогодні для перевізника контейнерні перевезення економічні - вони значно скорочують час завантаження та розвантаження суден. Географія контейнерних перевезень суттєво розширюється.

Для вантажовідправника основна перевага полягає у зменшенні ризику втрат, крадіжки чи пошкодження вантажу завдяки безпечнішій системі перевезень, а також у тому, що практично зводиться до нуля ризик затримки у порту розвантаження для подальшого перевезення сушею. Товари, що легко складуються, можуть доставлятися у простій упаковці, що дозволяє зекономити двічі: на нескладній упаковці та транспортних витратах, які залежать від маси вантажу і його габаритів. Під час заповнення контейнера вантажовідправник часто користується послугами транспортно-експедиторського агенства, яке може сформувати «збірний контейнер», використовуючи його для повантаження кількох партій вантажів від різних вантажовідправників.

Під час повного завантаження контейнера коносаменти випису­ються безпосередньо перевізниками вантажів. У разі, коли формуєть­ся т.зв. збірний контейнер, виписуються коносаменти на кожну індивідуальну партію й один звідний коносамент на весь контейнер, який видається вантажовідправнику, що приєднався останнім.

Дата добавления: 2014-01-07