Види зовнішньоторговельної документації

2. Стандартизація й уніфікація зовнішньоторговельних документів.

3. Характеристика зовнішньоторговельної документації.

У сучасних умовах зовнішньоекономічна діяльність держав являє собою систему економічних відносин, які складаються при обміні ресурсами між країнами та їх економічними суб'єктами. Економічні відносини торкаються усі аспекти економічного життя держави: виробництво, торгівлю, інвестиційну сферу та фінанси. Правовою формою проведення зовнішніх торговельних операцій є міжнародна торгова угода, під якою розуміється договір між двома чи декількома контрагентами, що знаходяться в різних країнах, щодо постачання визначеної кількості та якості товарних одиниць, надання послуг, обміну науково-технічними знаннями, оренди. Будь-яка господарська операція супроводжується відповідним пакетом документів. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства передбачає ще й відносини з різними державними органами, які вимагають відповідну документацію. Залежно від виконуваних функцій зовнішньоторговельні документи, що підтверджують виконання контракту, відокремлюють документи, які забезпечують зовнішньоекономічну операцію, фінансові документи (з платіжно-банківських операцій), товаросупроводжувальні документи. - Комерційні документи; - Страхові документи; - Транспортні документи (виписуються вантажоперевізником у посвідчення того, що товар прийнятий ним до перевезення); - Транспортно-експедиторські документи (для оформлення операцій з експедирування, оброблення вантажів, складування, організації перевезення, надання місцевих транспортних засобів, перевірки, стану упакування, маркірування); - Митні документи (для оформлення переходу товарів через митний кордон). Нормативно-законодавча база щодо документування зовнішньоекономічної діяльності досить розширена. У статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" № 959-ХІІ від 16.04.91 р. зі змінами і доповненнями визначається, що «суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту)».

Документи, що оформляють виконання комерційної справи та підтверджують виконання зовнішньоторговельної операції на всіх етапах її реалізації від постачання продавцем товару, транспортуванням, збереженням на складах, проходженням через митницю, до прийому його покупцем прийнято називати зовнішньоторговельними.

Документи, що знаходяться з вантажем від пункту відправлення до пункту призначення, називають товаросупроводжувальними. Дотаких документів відносяться комерційні, транспортні і митні.

Документи, що складаються в зв'язку з відвантаженням товару (звичайно їх перелічують в контракті), називаються відвантажувальними.

Документи оформляються на спеціальних бланках і містять визначені реквізити. Загальними реквізитами для всіх документів є найменування фірми-експортера (чи відправника вантажу) і фірми-імпортера (чи вантажоодержувача), їхні адреси, номера телефонів, чи факсів телексів; назва документа, дата і місце його виписки; номер контракту або замовлення і дата його підписання; номера наряду, трансу, вантажної специфікації; найменування й опис товару, його кількість (число місць, вага нетто і брутто); вид упакування і маркірування.

У залежності від виконуваних функцій зовнішньоторговельні документи можна розділити на наступні групи (схема 1):

1. Документи по забезпеченню виробництва експортного товару

2. Документи по підготовці імпортної операції

3. Документи по підготовці експортної операції

4. Документи по платіжне-банківським операціям

5. Документи по підготовці товару до відгрузки

6. Комерційні документи

7. Митні документи

8. Транспортно-експедиторські документи

9. Транспортні документи

Повний перелік основних видів зовнішньоторговельних документів за вищезазначеними групами наведені в додатку 1.

Розподіл документів за групами передбачає забезпечення зовнішньоекономічних операцій на кожному етапі їх виконання за функціональною ознакою.

Дата добавления: 2014-01-07