Діалектична логіка

теорія пізнання	логіка	діалектика
	система категорій

Основою світу Гегель вважає Абсолютний Дух (світовий розум, дух, абсолютна ідея).

В процесі самопізнання Абсолютний Дух проходить

3 етапи розвитку

“чисте мислення” - це перебування його у власному лоні, тобто у стихії чистого мислення ще до виникнення природи і людини

“інобуття” - це розвиток його у вигляді явищ природи (тобто поява категорій)

“абсолютний дух” - це розвиток його в мисленні і історії людства (історія духа)

абсолютна ідея осягає себе у формі людської свідомості і самосвідомості

В роботах “Вчення про буття”, “Вчення про сутність” та ін. він визначає

три стадії розвитку Абсолютного духу:

1) суб`єктивний дух – індивідуальна свідомість, воля, інтереси і потреби людини (сукупність біологічного і соціального);

2) об`єктивний дух – суспільна свідомість, суспільні відносини і соціальні інститути;

3) абсолютний дух – поєднання об`єктивного і суб`єктивного, самоусвідомлення себе.

Гегель характеризує відмінність філософії від мистецтва, релігії та науки і вважає, що:

- мистецтво і релігія – не можуть відволікатися від образів і алегорій в розмові про основу світу;

- наука – оволодіває поняттями, застряваючи на аналізі природних явищ, тобто не проникає в дійсну причину світостворення;

- філософія – розкриває істину картину існуючого, тобто те, що основу світу складає лише мислення.

Філософ розвинув вчення про заперечення, яке схематично відбивав у вигляді тріади:

Теза	Антитеза (заперечення)	Синтез (заперечення заперечення)
брунька яблука	квітка яблука	яблуко
холодне	тепле	гаряче
байдужість	співчуття	жалість

В своїх працях Г. Гегель визначив категорії кількості, якості, міри, явища, сутності, дійсності, причини і формує закони діалектичної суперечності і переходу якості в кількість. З усіх категорій Гегель виділив категорію буття, як найбільш абстрактну, тому що про буття ми можемо тільки сказати, що воно є.

Дата добавления: 2014-01-07