Види контролінгу

1.Стратегічний (орієнтація на зовнішню і внутрішню середовища).

2.Оперативний (орієнтація на економічну ефективність і рентабельність).

1. Ціль стратегічного контролінгу - забезпечення важливості підприємства і відстеження руху підприємства до наміченої стратегічної мети розвитку.

Задачі стратегічного контролінгу - участь у встановленні кількісних і якісних цілей підприємства; відповідальність за стратегічним плануванням, розробка альтернативних стратегій, визначення критичних зовнішніх і внутрішніх умов, що лежать в основі стратегічних планів; визначення вузьких і слабких місць.

- визначення основних підконтрольних показників відповідно до встановлених показників.

- порівняння планових і фактичних значень підконтрольних показників з метою виявлення причин, винуватців, наслідків даних відхилень;

- аналіз економічної ефективності інновацій і інвестицій.

Напрями аналізу в стратегічному контролінгу:

1. Аналіз зовнішнього середовища включає:

- аналіз економічно-політичної сфери;

- аналіз ринку продуктів і аналіз конкурентів;

- аналіз ринку сировини і матеріалів;

- аналіз ринку капіталів;

- аналіз ринку технологій;

- аналіз ринку праці;

- аналіз екологічних проблем;

- аналіз соціально-політичної сфери.

2. Аналіз внутрішньої сфери:

- аналіз продукції, що випускається;

- аналіз існуючої організаційної структури;

- аналіз фінансового стану підприємства;

- оцінка територіального розташування;

- аналіз маркетингу;

- аналіз людських ресурсів підприємства;

- аналіз технічних і технологічних ресурсів;

- аналіз проведених НІОКР;

Таким чином, стратегічний контролінг несе відповідальність за обґрунтованість стратегічних планів. Він оцінює обґрунтованість обраної стратегічної мети і реальність її досягнення; повноту стратегічних планів і їх взаємоув'язування; підтверджує відсутність внутрішніх протиріч.

За результатами аналізу або розробляється система контролю за ходом виконання планів, або розробляються альтернативні варіанти стратегічного плану.

Як правило виділяють наступні області контролю:

1.стратегічні цілі (якісні і кількісні);

2.критичні зовнішні і внутрішні умови, що лежать в основі стратегічних планів;

3.вузькі і слабкі місця, виявлені в результаті аналізу стратегічного плану;

При визначенні системи підконтрольних показників враховують:

1.Кількість показників повинна бути обмежена.

2.Показники повинні характеризувати діяльність усього підприємства в цілому і його окремих підрозділах.

3.Показники повинні бути динамічна і перспективними, тобто забезпечувати порівнянність min за 5 років.

4.Показники повинні мати характер раннього попередження.

5.Показники повинні бути порівнянними не тільки з минулим періодом, а і з показниками інших підприємств даної галузі.

Аналіз обраних підконтрольних показників включає:

- порівняння нормативних і фактичних значень з метою виявлення відхилень;

- виявлення причин і винуватців відхилень;

- визначення залежностей між отриманими відхиленнями і кінцевими результатами діяльності підприємства;

- аналіз впливу отриманих відхилень на кінцеві результати.

2. Мета оперативного контролінгу - створення системи управління досягненням поточних цілей підприємства, а також прийняття своєчасних рішень по оптимізації співвідношення “витрати-прибуток”.

Задачі оперативного контролінгу:

1.керівництво при плануванні і розробці бюджету (враховується стадія поточного й оперативного планування);

2.визначення вузьких і пошук слабких місць для тактовного управління;

3.визначення всієї сумісності підконтрольних показників відповідно до установленими поточними цілями;

4.виявлення причин, винуватців і наслідків відхилень;

5.аналіз впливу відхилень на виконання поточних планів;

6.створення систем інформації для прийняття поточних управлінських рішень.

Основні показники:

- рентабельність капіталу

- рентабельність виробництва

- продуктивність

- ступінь ліквідності

Стратегічний контролінг визначає мету і ставить нормативні рамки для оперативного контролінгу. Оперативний контролінг використовують для розробки рішень по запобіганню кризового стану.

Основні розходження:

1)Стратегічний контролінг орієнтований на потенціал, а оперативний – на конкретний результат.

2)Контроль передумов і результату має різне значення для цих видів контролінгу.

3)Об'єкти планування і контролю в оперативному контролінгу збігаються, а в стратегічному – можуть розрізнятися.

4)На етапі стратегічного контролінгу частіше виявляється самоконтроль, а на етапі оперативного – зовнішній контроль.

Дата добавления: 2014-01-07