КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Місце кримінології у системі наук, її зв’язок з правовими та іншими науками
Для розкриття суті кримінології як науки важливо визначити не тільки її предмет, методологію, але й місце в системі наук. Кримінологія відрізняється від всіх інших правових наук тим, що більшість розроблюваних нею проблем носить комплексний характер і знаходиться на стику філософії, соціології, права, психології, педагогіки, статистики тощо. Безперечно одне — кримінологія відноситься до класу суспільних наук. Але яке її місце, чи складає вона самостійну галузь знань, чи це тільки фрагмент, аспект іншої науки, або це міжнаукова дисципліна — з цього приводу існують різні погляди, як в нашій державі, так і в зарубіжних країнах. На сьогоднішній день у науковій літературі визначились, в основному, чотири погляди. Перший. Кримінологія є частиною кримінального права. Вперше таку думку висловив відомий російський вчений-кримінолог М. М. Гернет, який у 1906 р. назвав кримінологію проблематикою кримінального права. Аналогічну позицію послідовно відстоювали А. А. Герцензон (частина кримінального права)[6], А. А. Піонтковський (кримінологія не самостійна наука і виділення її в таку «принципово недопустимо»)[7]. Другий. Кримінологія—самостійна наука, яка знаходиться на стику соціології і права. Третій. Кримінологія—це загальнотеоретична наука про злочинність. Четвертий. Кримінологія — самостійна галузь юридичної науки, складова частина системи юридичних наук (Г.А. Аванесов, І. І. Карпец та інші). Ця думка була висловлена уже в першому підручнику з кримінології[8]. Визнання кримінології як частини науки кримінального права має сьогодні порівняно небагато прихильників. Зв’язок кримінального права з кримінологією незаперечний, але цей зв’язок не виключає самостійності останньої. Справедливо, що кримінологія зародилася і розвивалась у надрах кримінального права, але це не може бути достатнім аргументом для визнання її частиною цієї науки. Історія свідчить, що проблемою злочинності цікавились багато мислителів минулого, які були далекі і від юриспруденції, і від кримінального права, такі як: Аристотель, Руссо, Компанелла, Сен-Сімон, Томас Мор, Радищев, Бєлінський, Достоєвський та інші. Це говорить про те, що кримінологія виникла і розвинулась як загальнополітична теорія і лише потім «зімкнулась» з юриспруденцією і в подальшому своєму розвитку стала загальнотеоретичною наукою про злочинність. Самостійність кримінології відносно кримінального права визначається різними методами цих наук, специфічністю їх безпосередніх цілей і завдань. Якщо предметом кримінального права є окремий злочин, кримінальна відповідальність за нього, види злочинів, поняття особливо небезпечного злочинця та інше, то предметом кримінології — злочинність як соціальне явище, її причини та умови, особа злочинця, заходи щодо попередження злочинів. Якщо задачею кримінального права є покарати винну особу за скоєний злочин, то кримінології — не допустити формування особи з антисуспільною спрямованістю. Разом з тим необхідно відмітити, що кримінологи користуються багатьма поняттями і висновками кримінального права. І, навпаки, кримінальне право використовує висновки кримінології в соціальному плані, особливо стосовно формування особи злочинця і його покарання. Питання про зв’язок кримінології з іншими науками є складовою частиною питання про її предмет. Комплексний характер кримінології визначає і безліч її зв’язків з іншими науками, як суспільними, так і природничими. Суспільні науки, з якими кримінологія безпосередньо зв’язана, можна класифікувати у такому порядку: філософсько-соціологічні; юридичні; психолого-педагогічні; економічні: 1) зв’язок кримінології з філософією виявляється у тому, що її закони і категорії є основоположними для кримінологічних досліджень, дозволяють вірно розкрити суть і зміст злочинності, її зв’язок з іншими, як позитивними, так і негативними явищами. Особливо тісними є зв’язки з соціологією, яка збагачує кримінологічні дослідження безліччю соціологічних відомостей про суспільні явища та їх розвиток (міграція, урбанізація, соціальна активність людей, умови і спосіб їх життя і т. п.). Крім того, кримінологія широко застосовує методи соціології при проведенні досліджень (опитування, анкетування, тестування, спостереження). У свою чергу висновки кримінології широко використовуються у соціологічних дослідженнях; 2) безумовно, найтісніше пов’язана кримінологія з юридичними науками, особливо з кримінальним правом. Ряд понять, якими оперує кримінологія, є кримінально-правовими: злочин, кримінальна відповідальність і покарання, судимість, рецидив та інші. Розглядаючи кількісну сторону стану злочинності, кримінологія опирається на кримінальне законодавство, оскільки зміни в ньому завжди ведуть і до кількісних змін злочинності Кримінологічна інформація збагачує кримінальне право висновками про суспільні відносини, які потребують, або не потребують кримінально-правового захисту. Кримінальна статистика забезпечує кримінологічні дослідження великим фактичним матеріалом про злочини і осіб, що їх скоїли, а також забезпечує їх репрезентативність (достовірність). Зв’язок науки кримінального процесу з кримінологією полягає у визначенні процесуальних заходів виявлення причин та умов скоєних злочинів (ст. 27 КПК України), а також процесуальних форм реагування на них. Кримінологічні дослідження допомагають процесуальній науці удосконалювати у цьому напрямку процесуальне законодавство. У різних напрямках можна прослідкувати зв’язок кримінології з криміналістикою. З одного боку теоретичні висновки про причини і умови злочинів, відпрацьовані кримінологією, мають визначальне значення для методики і тактики розслідування злочинів. З іншого—криміналістичні засоби розкриття причин і умов злочинів успішно застосовуються у кримінології при вивченні питань щодо запобігання злочинності. Очевидним є взаємозв’язок кримінології з кримінально-виконавчим правом, яке широко використовує висновки кримінології, зв’язуючи відпрацьовані нею засоби і методи виправлення і перевиховання засуджених осіб, з положеннями про причини злочинності, особу злочинця, механізми індивідуальної злочинної поведінки. В свою чергу кримінологія враховує набуті засоби, методи, висновки при розробці своїх методів вирішення профілактичних задачі у боротьбі з злочинністю. Вивчення проблем попередження злочинності неможливе без використання комплексу знань і з сфери державного, адміністративного, цивільного, сімейного, трудового та інших галузей права. Суспільні відносини, що вивчаються вищеназваними галузями юридичних наук і регулюються відповідними законодавчими актами, також є об’єктом злочинних посягань, отже, існують причини і умови, що їх породжують; 3) кримінологія тісно зв’язана з психолого-педагогічними науками. Теоретичні наставлення і емпіричні дослідження загальної та соціальної психології необхідні для вивчення всіх особистих особливостей, що визначають механізм індивідуальної злочинної поведінки. Вивчення морально-психологічних ознак особи злочинця як елементу її загальної кримінологічної характеристики неможливе без поглибленого аналізу емоційно-вольової сфери, особливостей темпераменту і характерологічних ознак осіб, які вчинили злочини, їх антисоціальної спрямованості, які визначають їх злочинну поведінку. Перевиховання таких осіб, у свою чергу, вимагає використання педагогічних методів впливу; 4) зв’язок кримінології з економічними науками виявляється не тільки при вивченні злочинності у сфері економіки і корисливої злочинності, але і при оцінці матеріальних факторів у генезисі соціальної детермінації злочинності, розробці системи економічних заходів щодо обмеження або попередження злочинів в окремих галузях народного господарства. За останні роки зростаючого значення набуває зв’язок кримінології з математикою та кібернетикою. Праці ряду кримінологів (Г. А. Аванесова, Ю. Д. Блувштейна, С. Е. Віцина, В. В. Панкратова та інших) показали можливість плідного співробітництва кримінології з цими науками. Математичні методи суттєво підвищують точність кримінологічних досліджень та їх висновків (наприклад. При визначенні рівня, питомої ваги, латентності злочинності, її прогнозуванні і т. п.). Безумовно, виходячи лише з положень названих наук, неможливо вирішити корінні проблеми злочинності, але знання та їх врахування допомагає глибше розкрити механізм злочинної поведінки, повніше виявити обставини, з якими пов’язане формування особи злочинця, і на цій основі визначити допоміжні заходи щодо запобігання антисуспільній поведінці.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 8395; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |