КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Висновок. Система науки кримінології
Система науки кримінології
Кримінологія як і будь-яка наука має свою систему. Система кримінології знаходиться у прямій залежності від її предмета, відображає його структуру, оскільки особливістю наукових знань є їх логічно упорядкований систематизований характер. Система науки кримінології базується на двох підставах: за предметом та рівнем узагальнення науково-практичної інформації. 1. За предметом дослідження кримінологія складається з чотирьох проблем: а) вчення про злочинність; б) вчення про причини та умови, що обумовлюють злочинну поведінку; в) вчення про особу злочинця; г) вчення про заходи і методи попередження злочинності. 2. За рівнем узагальнення науково-практичної інформації кримінологія ділиться на загальну і особливу (спеціальну) частини. Загальна частина кримінології вивчає загальнотеоретичні проблеми злочинності. Це питання про поняття кримінології як науки, її предмет, задачі, функції, систему, методи і методику дослідження, про історичний розвиток кримінологічного мислення та аналіз її основних теорій. Центральне місце в загальній частині займають проблеми злочинності, особи злочинця, причин та умов злочинності, віктимології і суїциду, кримінальної статистики, організації та методики кримінологічних досліджень, кримінологічного планування та прогнозування, протидії злочинності. Особлива (спеціальна) частина кримінології (прикладна кримінологія) вивчає загальнотеоретичні проблеми запобіжної діяльності, а також окремі види злочинності і заходи щодо їх запобігання. З вищевикладеного випливає, що кримінологія має як загальнотеоретичний, так і прикладний аспекти. Перший з них полягає у розробці наукових основ злочинності як соціально-правового явища, другий — прикладний — має завдання щодо розробки конкретних заходів, спрямованих на попередження злочинності у суспільстві. Разом з тим слід відмітити, що кримінологія, як і будь-яка інша наука, не є загуслою, раз і назавжди запрограмованою за усіма параметрами. У процесі розвитку вона у визначених межах може доповнюватися, уточнюватися тощо. Таким чином, значимість вивчення кримінології полягає, насамперед, у тому, що вона розширює погляд на злочинність, розглядає її як явище, об’єктивно властиве суспільству, протидія якому є завданням усіх його політичних і суспільних інститутів. Поряд із цим кримінологія науково забезпечує реалізацію найважливішого елемента зазначеного протидії - попередження злочинів.
Рекомендована до теми література: - література до 2000 року: 1. Аванесов Г. А. Криминология, прогностика, управление.—Горький, 1975.—С. 14. 2. Гришаев П. Й. Советская криминология: Учебное пособие.— М., 1975— С. 6. 3. Герцензон А. А. Введение в советскую криминологию:—М., 1965 г. 4. Карпец И.И. Проблемы преступности.—М., 1969 г. 5. Карпец Й. И. Современные проблемы криминологии.—.М., 1982 г. 6. Ковалев Н.И. Основы криминологии.— М., 1970 г. 7. Курс советского уголовного права.—М., 1970.—Т. І.— С. 28. 8. Курс советской криминологии.—М., 1985 г. 9. Криминология.—М., 1966 г. 10. Криминология.— М., 1968 г. 11. Криминология.—М., 1976 г. 12. Сахаров А. Б. Некоторые принципиальные вопросы советской криминологии // Криминология и уголовная политика.—М. - 1985 г. 13. Садовский В. Н. Методологические проблемы исследования объектов, представляющих собой системы // Социология в СССР. Т. І.—М., 1966 г. 14. Стефанов Н. Теория й метод в общественных науках.—М., 1967 г. 15. Стручков Н. А. Вступительная статья // Бухгольц З., Лекшас Дж., Хартман Р. Социалистическая криминология.—М., 1975 г. 16. Шнайдер, Ганс Йоахим. Криминология: Пер. С нем. // Под общ. ред. Л. О. Иванова – М., 1994.
- література після 2000 року: 1. Бандурка А. М., Давыденко Л. М. Преступность в Украине: причины и противодействие: Монография // МВД Украины. НУВД. - Х.: Основа, 2003. - 367 с. 2. Джужа О. М., Кирилюк А. В. Сучасний погляд на розвиток кримінології // Право України. - № 2. – 2003. – С. 97-101. 3. Джужа О. М., Іванов Ю. Ф. Кримінологія: Навчальний посібник – К.: Вид. Паливода А. В., 2006. – 264 с.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1466; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |