Поняття робочого часу, його норма

Правове регулювання робочого часу в Україні

План

Тема 2.2.1 Поняття робочого часу

Лекційне заняття № 21

з дисципліни: «Трудове право»

тема дисципліни: 2.2. Робочий час

для спеціальності 5.03040101

«Правознавство»

Викладач: Т.А. Барбанова

1. Правове регулювання робочого часу в Україні.

2. Поняття робочого часу, його норма.

Правове регулювання робочого часу в Україні визначається рядом законодавчих, підзаконних та локальних правових актів. Зокрема, це:

- Конституція України – ст. 45 – працівникові гарантується встановлена законом тривалість робочого часу;

- Конвенція МОП № 47 про скорочення робочого часу до сорока годин на тиждень, 1935 р. (ратифікована Україною 09.06.1956 р.);

- Кодекс законів про працю України;

- Список виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на додаткову відпустку і скорочений робочий день;

- Положення про порядок і умови застосування праці жінок, що мають дітей і працюють неповний робочий час;

- Указ Президента України «Про введення на території України раціональних графіків початку робочого дня»;

- Положення про порядок і умови застосування змінного (гнучкого) графіка роботи для жінок, що мають дітей;

- Рекомендації щодо застосування режимів гнучкого робочого часу на підприємствах, в установах, організаціях народного господарства;

- Основні положення про вахтовий метод організації робіт;

- Тимчасове положення про вахтовий метод організації робіт на підприємствах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

- Рекомендації про порядок надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці;

- Постанова «Про чергування на підприємствах і в установах».

Слід відзначити, що у сучасних умовах спостерігається тенденція до колективно-договірного та індивідуального (в рамках трудового договору) регулювання тривалості робочого часу. Держава лише встановлює певну межу тривалості робочого часу, яка не може бути збільшена. Конкретна ж тривалість робочого часу працівників визначається на підприємствах, в установах, організаціях у:

- колективному договорі;

- Правилах внутрішнього трудового розпорядку;

- трудовому договорі.

Робочий час – це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов’язки. З цього визначення випливає, що роботодавець вправі вимагати від працівника протягом робочого часу виконання трудових обов’язків і додержання правил внутрішнього трудового розпорядку. Порушення цих обов’язків у т.ч. і щодо тривалості робочого часу, тягне дисциплінарну відповідальність працівника.

Стаття 45 Конституції України передбачає, що працівникові гарантується встановлена законом тривалість робочого часу. Тривалість робочого часу встановлюється як у централізованому порядку, так і на рівні локального регулювання.

Норма робочого часу – це встановлена законом, колективним або трудовим договором для даного працівника тривалість його робочого часу за певний календарний період – день, тиждень, місяць.

Робочий день – це тривалість робочого часу в годинах і хвилинах протягом доби.

Робочий тиждень – це тривалість робочого часу протягом календарного тижня.

Кіровоградський кооперативний коледж

економіки і права ім. М.П. Сая

Циклова комісія правознавчих дисциплін

Дата добавления: 2014-01-20