Особливості психічної діяльності слідчого при огляді місця ПОДІЇ

Огляд місця події являє собою особливий різновид пізнавальної діяльності слідчого, яка протікає в складних умовах впливу на психіку різних негативних чинників. Це і раптовість залучення його в цю діяльність, і дефіцит інформації, і невизначеність слідчої ситуації, і незвичність обстановки, вплив негативних подразників, що відволікають його увагу, і, нарешті, усвідомлення залежності своєї подальшої діяльності, спрямованої на розкриття злочину, від результатів проведеного огляду.

Найбільш важливу роль тут відіграють закономірності сприйняття і особливо мислення, що направляє перцептивні процеси, що аналізує інформацію, що надходить, а також і особливості уяви, що допомагають подумки реконструювати обстановку, створювати можливі моделі відбулося події, висувати версії.

У процесі сприйнятті беруть участь всі види аналізаторів, але найбільше значення мають зорові і відчутні рецептори - через них надходить найбільша кількість інформації. На підвищення порогу чутливості аналізаторів позитивну дію надає використання НТС криміналістики, зменшення негативного впливу інших негативних подразників за допомогою їх своєчасного усунення, періодів відпочинку або внутрішньої мобілізації за допомогою аутогенного тренування.

Істотно підвищує ефективність сприйняття вербалізація побаченого: обговорення, протоколювання, створення словесного портрета.

Приступаючи до огляду, доцільно отримати максимум інформації про подію, що відбулася, визначити мету, сформулювати завдання майбутньої пошукової діяльності, подумки намітити загальний план або схему огляду. Рекомендується думках розчленовувати об'єкт на окремі деталі. При цьому не слід довіряти однократному спостереженню, краще один і той же предмет розглядати кілька разів під різними кутами зору, піддаючи сумнівам попередні висновки, постійно ставлячи перед собою питання: «чому», «навіщо», «що це означає», критично ставлячись до своїм попередніми висновками. Оглядати предмети слід порівнювати з аналогічними об'єктами, зіставляючи результати спостереження з вихідною інформацією про них, а також з науковими даними.

Істотну, як позитивну, так і негативну роль відіграє психологічна установка слідчого, яка або допомагає найкоротшим шляхом прийти до істини, або, навпаки, заводить слідство в безвихідь. У першому випадку вона активізує і стабілізує пошукову активність слідчого, надаючи йому допомогу в подоланні всіляких побічних негативних впливів. У другому випадку, навпаки, вона виконує функцію психологічного гальма, що перешкоджає творчому рішенню пізнавальних завдань при огляді місця події, сковує мислення.

Вона часом стає джерелом помилок слідчого, коли він не тільки не шукає сліди злочину на місці події, але й не помічає їх, навіть якщо вони знаходяться в полі зору. Його пошукова активність обмежується лише ригідними установочними рамками, а все що не входить в них відмітається, як не потрібне. Зрозуміло, що такий підхід може призвести до невірних висновків і відвести слідство в неправильний напрямок.

У подібних випадках має місце фіксованість лише на тих об'єктах, які знаходяться в контексті існуючої установки. Такий виборчий і односторонній характер мислення значно звужує перцептивні можливості слідчого, який, як пишуть психологи, «не тільки вірить у те, що бачить, а й помічає саме те, у що вірить».

Цьому явищу нерідко сприяє ще один негативний спонукальне стан, яке отримало назву когнітивного дисонансу. Коли в ситуації невизначеності можливі різні варіанти, версії, що пояснюють події, що відбуваються, а також допускають можливу причетність до злочину декількох запідозрених осіб, то розвивається не завжди усвідомлюване суб'єктивний стан внутрішнього дискомфорту, конфлікту, від якого людина з нормальною психікою намагається скоріше позбавитися. Неможливість внутрішнього узгодження існуючих протиріч породжує сильне бажання скоріше позбутися від нього, диктує необхідність через пошук нової інформації, змінити колишні переконання.

Але як тільки якась більш зручна альтернатива прийнята, людина віддавати перевагу саме їй, що нерідко відбувається і на підсвідомому рівні. Тому людина опиняється в полоні своїх власних переконань, і всіма силами прагнути підтвердити їх правомірність, підсвідомо опираючись усього, що повертає його колишній стан невизначеності або когнітивного дисонансу. Тому слідчому необхідно знати про цю об'єктивної психологічної закономірності і постійно дисциплінувати себе твердженням: «я можу помилятися...».

Каузальна атрибуція - є ще одним негативним феноменом, який перешкоджає встановленню істини. Мова йде про приписуванні заздалегідь суб'єктам пізнання тих чи інших, відомих раніше слідчому властивостей. Цей об'єктивний стереотип пізнання являє собою основний механізм соціального сприйняття, що дозволяє включати сприймані об'єкти в відповідну смислову систему. Цей феномен може негативно впливати на поведінку тих, хто проводить огляд і робить свої висновки про те, що трапилося і про осіб, причетних до досліджуваної події.

Емоційний фактор також надає свій негативний вплив.

Відомо, що місце події є осередком досить великої кількості різних подразників, нерідко викликають негативні емоційні стани, які впливають на результативність слідчого огляду. Ці об'єкти, впливаючи на психіку слідчого через зорові, нюхові рецептори, викликають емоції, обумовлені біохімічними факторами. Наприклад, об'єкти з неприємним запахом викликають нюхові відчуття, забарвлені негативними емоціями, що, в свою чергу, може знижувати оптичну чутливість зорового аналізатора - явище, що отримало назву сенсибілізації.

Крім того, виникають при цьому емоції мають ще й певний соціальний підтекст, оскільки вже сам по собі факт злочину викликає різко негативне ставлення до нього, співпереживання жертві злочину. Тому емоціям відрази можуть супроводжувати емоції співчуття, жалості. Людина, відчуває емоції відрази, підсвідомо прагне відсторонитися від об'єкта, що викликає такі емоції, або скоротити час контакту з ним. У слідчого, інших осіб, зайнятих в огляді місця події, трупів, різних об'єктів - носіїв слідів біологічного характеру, сильні емоції відрази можуть призвести до деструктивної поведінки і внаслідок цього істотно знизити результативність огляду. Дуже наочно ілюструють цю думку пояснення слідчого, який не впорався з розслідуванням вбивства, коли йому довелося оглядати місце події з двома трупами, результати огляду якого наводилося вище. «Здавалося б, - пояснив він потім, - я звик бувати на місцях події, не раз бачив трупи, але тоді в будинку не міг довго перебувати: обширні вогнепальні пошкодження з рушниці на головах потерпілих, частки мозку, нудотний запах крові - все це діяло на мене і доводилося виходити, щоб віддихатися, заспокоїтися».

Таке емоційний стан також негативно вплинуло на якість огляду, який проводився, за свідченням його учасників, всього лише протягом 20 хвилин! Тому деякі деталі обстановки будинку, де сталося вбивство, були відображені в протоколі з грубими спотвореннями, а на багато взагалі не було звернуто увагу. Всі подія підганялося під заздалегідь штучно створену схему «парного самогубства», що також відбилося на хід і результати огляду, про що ми вже писали вище.

Слідча ситуація, пов'язана з оглядом місця події, є ситуацією підвищеної відповідальності. Тому психічний стан слідчого багато в чому залежить також і від результатів самої пошукової діяльності. Низька результативність, переоцінка слідчим виникають у зв'язку з цим труднощів розкриття злочину нерідко призводять до зайвих хвилювань, викликають підвищене занепокоєння за долю справи і пов'язаного з цим особистого професійного престижу.

Великий вплив на виникнення у слідчого тих чи інших інтелектуальних, вольових психічних станів (зацікавленості, діловій, пізнавальної активності і т.п.), на ефективність його перцептивної, розумової діяльності на місці події надають міжособистісні відносини в системі слідчий - прокурор. Нагадування слідчому перед виїздом в загострено негативною, тим більше в грубій формі про його колишніх упущення по службі може лише посилити негативні емоції, викликати у нього сумніви у своїй професійній придатності і в поєднанні з іншими чинниками (наприклад, з тривожно-недовірливим рисами характеру) послабити позитивний вплив здібностей, знань, загальмувати перцептивні процеси, істотно знизити рівень уваги під час огляду. Навпаки, вираз прокурором переконаності в тому, що слідчий впорається з отриманим завданням, проявить знання, розкриє свої творчі здібності, демонстрація готовності прийти до нього на допомогу сприятимуть підвищенню у слідчого впевненості у своїх силах, ще більшої зосередженості, готовності успішно виконати доручення. Особливо чутливі до такого відношення початківці працювати в органах прокуратури слідчі.

Отримавши повідомлення про подію, не слід виявляти зайву квапливість, створювати обстановку дефіциту часу, що сприяє нагнітанню стану психічної напруженості. Необхідно заспокоїтися, подумати, звернеться до аналогій, минулого позитивного досвіду.

Перебуваючи в дорозі до місця події, доцільно відключитися від всяких сторонніх подразників, всіляких думок про будь службових чи сімейних неприємності. Слід активізувати стан ділової активності, бажання приступити до огляду, знайти сліди злочину. Необхідно акцентувати думки на позитивних моментах своєї професійної діяльності, своїх позитивних якостях, які допомагали досягати успіху.

Коли на місце події виїжджає оперативна група, в якій є більш досвідчений слідчий, зазвичай є її керівником, то неминуче починають діяти соціально-психологічні механізми її функціонування: формується групова думка, яке вже досить важко оспорювати окремим членам групи, особливо тим, у кого є невеликий досвід роботи (феномен групового тиску). Це може призводити до конформному, починяться поведінки окремих членів групи, знижувати ефективність спільної пошукової діяльності, перешкоджати розкриттю творчих можливостей кожного учасника. Тому керівнику групи необхідно проявляти належну увагу до думок і умовиводів всіх учасників огляду, не робити поспішних висновків, які підтримуються членами групи з більш високим статусним рейтингом, а також не нав'язувати свою думку молодим співробітникам, тим більше в категоричній формі.

Разом з тим, з метою підтримки високого рівня ділової співпраці між членами групи успіхи кожного з них слід розглядати як досягнення всієї групи, запобігаючи можливі конфлікти і непотрібне суперництво.

Перспективним напрямком в роботі слідчого, особливо по складних і «заплутаним» кримінальних справах, бачиться участь в огляді місця події в якості спеціаліста судового психолога, який зможе надати необхідну допомогу учасникам огляду в дешифруванні матеріальних слідів у психологічний зміст злочинної поведінки правопорушника, в складанні психологічного портрета злочинця.

Дата добавления: 2014-01-11