Психологія проведення обшуку

На відміну від огляду місця події пошукова слідчого під час обшуку здійснюється найчастіше в умовах безпосереднього контакту з особами, не зацікавленими в тому, щоб шукані предмети були знайдені, в зупинці відкритого психологічної протидії з їхнього боку. Ці особи в процесі проведення обшуку мають можливість оцінювати результативність зусиль слідчого, його індивідуально-психологічні особливості та професійні якості.

Психологія особистості обшукуваного (психологія ховає) і його поведінки під час обшуку має свої особливості. Найчастіше це пов'язано з наявністю або відсутністю факту несподіванки при його проведенні. У першому випадку обшукуваний не зумів чи не встиг зробити дій, спрямованих на приховування або знищення речових доказів, був психологічно не готовий до проведення обшуку. А в другому - він передбачав його можливість, у зв'язку з чим зробив необхідні заходи до приховування шуканого, психологічно підготувався до конфліктної ситуації, на рівні свого інтелектуального розвитку мислення змоделював можливий хід пошукової діяльності слідчого, і в залежності від цього відпрацював різні варіанти своєї поведінки.

На приховування шуканого, на поведінку обшукуваного під час обшуку впливають: його інтелектуальний розвиток, особливості мислення, пізнавальні інтереси, провідні потреби, які в своїй сукупності формують індивідуальний стиль діяльності, що відображає певні переваги людини у виборі способів засвоєння і переробки інформації, його ціннісні орієнтації, мотиваційну сферу.

У тісному зв'язку з цими властивостями особистості, що впливають на вибір способів приховування шуканого, знаходяться характерологічні особливості (егоїзм, жадібність, боягузтво, акуратність і т.д.), придбані людиною звички, професійні знання і навички.

Певна неузгодженість в поведінці обшукуваного під час проведення у нього обшуку, вчинення ним «помилкових» дій можуть бути в значній мірі обумовлені його низькою емоційно-вольової стійкістю, підвищеною тривожністю.

Найбільш часто обшукуваний намагається укрити речові докази в недоступних або важкодоступних місцях (горища, Повалій, сміттєві баки, вигрібні ями, колодязі, тайники), розраховуючи, що слідчий буде не в змозі подолати існуючі перешкоди пошуку.

Але особи, наділені розвиненим інтелектом, крім об'єктивно недоступних (важкодоступних) місць, нерідко використовують суб'єктивно недоступні для обшуку місця, вдаються до нестандартних рішень в розрахунку на те, що слідчий не зверне увагу на об'єкти, відкрито знаходяться в його полі зору. Наприклад, якийсь важливий фінансовий документ може знаходитися не в сейфі або схованці, а прямо на видному місці в газетній стопці і т.п.

Цінну для пошуку інформацію слідчий може отримати і в ході самого обшуку, спостерігаючи за поведінкою і психофізіологічним станом, реакціями обшукуваного. Тому процедуру обшуку доцільніше проводити з помічником, який, крім пошуку, буде непомітно спостерігати за обшукується.

Прагнучи ввести слідчого в оману або просто бажаючи приховати своє хвилювання, обшукували вдаються до різних хитрощів:

- Демонструють уявне співробітництво зі слідчим, свою готовність надати йому сприяння в розрахунку на те, щоб притупити його пильність, настороженість, вселити йому думку, що його пошуки марні, оскільки шукані предмети відсутні;

- Навмисне відволікають його увагу слідчого сторонніми розмовами, різними проханнями, скаргами на своє здоров'я, ходінням по квартирі під приводом якої-небудь термінової необхідності;

- Дезорієнтують слідчого щодо об'єктів, які підлягають огляду, аж до прямого його обману;

- Здійснюють провокаційні дії, висловлюють на адресу слідчого всілякі погрози, спрямовані на те, щоб вивести його із стану психічної рівноваги.

У таких випадках слідчому необхідно, зберігаючи самовладання, нейтралізувати подібні зусилля обшукуваного, спокійним тоном зажадати від нього дотримання встановленого порядку при проведенні обшуку.

Психологічні особливості пошукової діяльності слідчого під час обшуку (психологія шукає) визначають її результативність. Важливо, щоб в його мотиваційній сфері була сформована потужна пошукова домінанта, треба дуже сильно хотіти цього. Не можна розраховувати на позитивний результат, якщо втрачена впевненість в успіху, на випадкові знахідки, якщо обшук проводиться «на всяк випадок».

Цілеспрямованої поведінки передує відповідна психологічна підготовка до обшуку, під час якої оцінюється вся видобута інформація, формується цільова установка - відшукати розшукувана речовий доказ, подолати пов'язані з цим труднощі, тобто створюється певний емоційно-вольовий настрій, який і сприяє будь-якої творчої пошукової діяльності.

Інше важливе об'єктивне психологічна умова - це многопредметность навколишнього обстановки, в якій проводиться обшук. Відомо, що із збільшенням кількості сприймаються предметів, величина поля сприйняття, його якісні показники різко знижуються, що призводить до різних проблем у будь пізнавальної діяльності, тим більше у такій специфічній, як обшук. Тому під час обшуку вся обстановка, яка підлягає обстеженню, подумки розбивається на окремі ділянки, відповідні знаходяться тут предметам, і визначається послідовність їх вивчення.

Не можна не враховувати і того, що об'єкти (предмети) під час обшуку обстежуються слідчим в незнайомій для нього обстановці, нерідко в умовах активної протидії обшукуваного, що в сукупності саме по собі є фактором, в сильному ступені відволікаючим, розсіює увагу слідчого. Це призводить до підвищеної стомлюваності, до більш швидкого зниження, особливо до кінця обшуку, працездатності. Тому під час обшуку необхідно робити невеликі перерви в роботі, вносячи корективи в послідовність пошукових дій.

Оскільки основне навантаження при обшуку лягає на органи зору необхідно створення умов для підвищення порогу їх чутливості: обшук необхідно починати з ранку, максимально використовуючи денне освітлення, або забезпечити хорошу освітленість приміщення іншими засобами. Слід використовувати науково-технічні засоби криміналістики і спеціальні прийоми, що поліпшують якість огляду (лупа, розглядання предметів під різними кутами зору з використанням підсвічування).

Під час обшуку важливо виключити вплив на психіку, свідомість слідчого різних негативних подразників (шум, сторонні розмови і т.п.). Ніщо стороннє не повинно турбувати, відволікати увагу. Не повинно бути ніякого поспіху і суєти, важливо усвідомити, навіяти собі, що поки обшук не завершений, нічого іншого не існує.

Особливо важливо стежити за своїм емоційним станом, по можливості нейтралізувати всі негативні емоції, пов'язані з обстеженням об'єктів, що викликають огиду, почуття огиди. Для цього необхідно мати з собою відповідні технічні засоби (рукавички, чоботи, халати, фартухи і т.п.). Не слід піддаватися розгубленості в разі безрезультатності пошуків, а тим більше показувати цей стан обшукуваного. Якщо шукані предмети не знайдені, потрібно ще раз проаналізувати весь хід своїх пошукових дій, подумати над тим, що ще не зроблено, на що не було звернено належної уваги.

Пошук можна припиняти лише тоді, коли є безумовна впевненість у тому, що зроблено було все можливе, щоб знайти шукані предмети. Якщо такої впевненості немає, завершувати обшук не можна.

Велика увага на ефективність обшуку надають інтелектуальні якості слідчого, його висока пізнавальна активність, гнучке, творче, нестандартне мислення, що дозволяють в змінюється обстановці своєчасно використовувати нову, часом незначну на перший погляд інформацію, швидко перемикати свою увагу в умовах впливу великої кількості інформації, вибирати з інформації саме потрібне в даний момент. Важливі також зібраність, організованість, висока працездатність, схильність до оперативного аналізу, співставлення розрізнених фактів і виявлення на цій основі прихованих взаємозв'язків. Наприклад, виникнення ледве вловимих ознак нервово-психічної напруги у обшукуваного, збігаються у часі з оглядом яких предметів.

Крім спостереження слідчий може застосовувати різні тактико-психологічні методи, прийоми перевірки мимовільних реакцій обшукуваного, які розроблені в судовій психології та криміналістиці:

- Метод бесіди або «словесної розвідки» - перш, ніж почати обстеження якого об'єкта слідчий цікавиться у обшукуваного, що там знаходиться, і спостерігає за реакцією обшукуваного;

- Метод випробування - слідчий через якийсь час повертається до обстежувати об'єкти, огляд якого співпав з появою у обшукуваного мимовільних психофізіологічних реакцій;

- Метод порівняння - дозволяє виявити в оглядаються предметах істотні відмінності, неоднорідність форми, забарвлення або, наприклад, обклеювання шпалерами стін, відсутність ознак, характерних для оригіналу.

Застосовуються й інші методи, описані в різних підручниках і посібниках з криміналістики.

Дата добавления: 2014-01-11