Сутнісні характеристики фізичного та інтелектуального капіталу

Фізичний	Інтелектуальний
Матеріальна природа Результат дій у минулому Адитивний Переважно фінансова оцінка Організація володіє всім капіталом	Нематеріальна природа Оцінка дій в майбутньому Неадитивний Комбінація вартісних і невартісних оцінок Організація володіє капіталом лише частково

Фізичний капітал – результат певних дій у минулому; інтелектуальний капітал – витрати в минулому, доходи в майбутньому.

Креативний менеджмент повинен забезпечити мінімальні витрати на створення основи інтелектуального капіталу та максимальні потенційні доходи в майбутньому. Таким чином основною задачею креативного менеджменту є створення і мотивація діяльності людського капіталу, активізація його творчого потенціалу. Організаційний і споживчий капітал – це вже деякий результат творчої діяльності людини (людського капіталу).

Отже, ми сформулювали основні робочі цілі креативного менеджменту:

- дати людині знання;

- забезпечити його інформацією;

- спонукати людину до творчої діяльності;

- забезпечити його права на результати свого творчого (інтелектуального) праці;

- забезпечити права та інтереси організації (економічної системи), яка надала людині знання, інформацію, умови для творчої діяльності, правову охорону результатів творчої праці.

Людський капітал – частина інтелектуального капіталу, яке має безпосереднє відношення до людини (знання, практичні навички, творчі та розумові здібності людей, їх моральні цінності, їх культура праці). Без людського капіталу не може бути творчості, що не може бути науки, новацій, інновацій та інтелектуального капіталу. Складність відносини людського капіталу з організацією, з якою пов'язаний людина в процесі своєї діяльності полягає в тому, що цей капітал як правило є приналежністю людини, його важко зробити чиєїсь власністю, в тому числі власністю самої людини, а тим більше власністю організації. Коли інтелектуальний капітал стає власністю організації, він переходить з розряду людського капіталу в розряд споживчого капіталу, а це вже товар, який є об’єктом купівлі-продажу. Частина людського капіталу завжди залишається з людиною і переміщається разом з ним (знання, досвід, навички, творча здатність, імідж, мораль, культура і т.д.).

На створення свого інтелектуального капіталу людина робить фізичні та інші витрати постійно протягом свого життя, а на виконання фізичної роботи тільки в момент її виконання. Інтелектуальний капітал, як і фізичні можливості людина завжди має при собі і може перетворювати його в товар, а товар – в гроші, компенсуючи витрати минулих періодів.

Завдання організації (менеджменту) створити привабливі умови для людського капіталу та виключити його міграцію. Завдання креативного менеджменту забезпечити активну, ефективну, творчу (інтелектуальну) діяльність людини (людського капіталу). Для мотивації творчої діяльності накопичено цілий арсенал методів і способів. Однак найефективніша мотивація закладена в самій творчій людині – це її бажання пізнавати, прагнення зробити те, що ще ніхто не зробив, дізнатися те, що ще ніхто не знає.

Креативний менеджмент складає сукупність принципів, методів і форм управління творчим процесом, інноваційною діяльністю та залученим до цього персоналом. Він базується на сучасних технологіях, творчості та командній роботі і ефективний там, де не справляються інші системні стратегії, а також являється досить актуальним способом співставлення консервативного логічного мислення із законами сучасного менеджменту.

Поняття “креативний менеджмент” можна розглядати з різних підходів, зокрема системного, функціонального, ситуаційного, поведінкового, адміністративного тощо (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Означення поняття “креативний менеджмент”

Підходи до трактування поняття	Означення поняття
Системний	Креативний менеджмент – це підсистема інноваційного менеджменту, яка передбачає забезпечення здатності суб’єктів управління висувати і розвивати нові ідеї, що набувають форми наукової або технологічної інформації
Функціональний	Креативний менеджмент – це конкретна функція менеджменту, яка націлена на забезпечення здатності суб’єктів управління пропонувати і розвивати нові ідеї, що набувають форми наукової або технологічної інформації, а також на безпосереднє акумулювання нових ідей

Продовження таблиці 1.2

Ситуаційний	Креативний менеджмент – це сукупність сприятливих умов та обставин, які створюють керівники підприємства для творчого розвитку трудового колективу й окремих працівників з метою акумулювання креативних ідей щодо вирішення виробничо-господарських проблем, подолання їхніх наслідків тощо.
Поведінковий	Креативний менеджмент – це сукупність цілеспрямованих дій і вчинків керівників підприємства, націлених на акумулювання креативних ідей щодо вирішення виробничо-господарських проблем, подолання їхніх наслідків тощо, а також сприяння перманентному творчому розвитку трудового колективу й окремих працівників
Адмiнiстративний	Креативний менеджмент – це сукупність дозвільно-розпорядницьких, спонукальних та інших управлінських відносин міх керівниками i підлеглими на предмет встановлення цілей щодо пошуку креативних ідей, пов’язаних із вирішенням виробничо-господарських проблем, подоланням їхніх наслідків тощо, а також їхнього виконання

Креативний менеджмент набуває найбільшого прикладного значення за умови його розкриття з позиції системного i функціонального підходів. Враховуючи це, доцільно ретельніше розглянути креативний менеджмент як систему, конкретизувати місце системи креативного менеджменту в системі управління підприємством, навести умови розвитку системи креативного менеджменту тощо.

Згідно з Великим тлумачним словником сучасної української мови, опрацюванням наукових джерел [6] у табл. 1.3 виділено сутнісні ознаки понять “система”, “менеджмент”, “креативність” та “інновація”.

Таблиця 1.3

Cутнicнi ознаки понять “система”, “менеджмент”, “креативність” та “інновація”

Поняття	Сутнісні ознаки понять
Система	• наявність зв’язкiв між елементами сукупності; • спільна ціль елементів сукупності; • наявність зв’язкiв елементів сукупності із зовнішнім середовищем
Менеджмент	• системність; • функціональність; • рівень – підприємство

Продовження таблиці 1.3

Креативність	• творчість; • новизна; • розвиток; • наукова або технологічна інформація; • об’єкт креативності – особистий або колективний розвиток; • спрямованість креативності – забезпечення здатності окремих особистостей або трудового колективу висувати й розвивати нові ідеї
Інновація	• творчість; • новизна; • розвиток; • об’єкт інновації – будь-який процес або явище; • спрямованість – досягнення конкретного економічного, технологічного або іншого ефекту

На підставі синтезування виділених ознак вказаних понять під системою інноваційного менеджменту доцільно розуміти сукупність керуючої i керованої підсистем управління, які взаємодіють у напрямі акумулювання ідей щодо досягнення позитивних економічних, технологічних, соціальних та інших ефектів на засадах доведення висунутих ідей до рівня інноваційного продукту або технології та їхнього запуску у виробничий процес. Своєю чергою, креативний менеджмент доцільно трактувати як підсистему інноваційного менеджменту, яка передбачає забезпечення здатності суб’єктiв управління висувати i розвивати нові ідеї, що набувають форми наукової або технологічної інформації.

Результатом креативної діяльності є отримання суб’єктами системи креативного менеджменту наукової або технологічної інформації, а резуль­татом інноваційної діяльності – розроблення нового або покращання наявного продукту чи технології. Крім того, в системі креативного менеджменту суб’єктами керованої підсистеми управління є лише працівники, які про­понують i аналізують нові ідеї, а в системі інноваційного менеджменту до цієї групи суб’єктiв належать усі працівники, які залучені до розроблення i реалізації ідей.

На рис. 1.4 креативний менеджмент подано як підсистему системи інноваційного менеджменту.

Рис. 1.4. Місце креативного менеджменту в системі управління підприємством

До її складових елементів належать: цілі креативного менеджменту, суб’єкти й об'єкти, методи й технології креативного менеджменту, креативні ідеї та креативні рішення, інформація та комунікації. Рушієм цієї системи є суб’єкти креативного менеджменту, оскільки вони встановлюють цілі системи i впливають на об’єкти креативного менеджменту, вибираючи методи i технології їхньої реалізації.

Умовами розвитку системи креативного менеджменту на підприємстві є:

- відсутність адміністративного тиску на працівників, залучених до висунення i розвитку креативних ідей;

- гарантування безпеки працівників, залучених до висунення i розвитку креативних ідей, а також членів їхніх сімей;

- можливість самостійного вибору форми збирання, оброблення i подання інформації під час вироблення креативних рішень;

- відсутність загроз звільнення або пониження посади працівників, залучених до висунення і розвитку креативних ідей, у разі неприйнятності висунутих i розроблених ідей;

- наявність доступу до конфіденційної інформації та інформації з обмеженим доступом;

- отримання повноважень керівника робочої групи, що працює над удосконаленням i аналізуванням креативного рішення, яке ухвалили керівники підприємства.

Завданням менеджерів, які повинні цілеспрямовано впливати на осіб, що можуть креативно самостійно мислити, (здійснювати свій вплив так, щоб, не порушуючи творчої атмосфери кожного iндивiдуума, стимулювати третій рівень інтелектуальної активності для вирішення певного визначеного кола проблем у виробничо-господарській діяльності організації. Менеджери повинні забезпечити створення атмосфери творчості для таких працівників.

До основних рис, які повинен мати креативний менеджер, належать [17]: глибина і ширина знань менеджера у різних міждисциплінарних сферах, уміння застосовувати їх у різних ситуаціях, сформована стійка потреба до постійного відновлення знань і здобуття нових; цілеспрямоване прагнення до істини, здатність глибоко проникати в сутність проблеми, виявляти зв’язки між яви­щами, тобто здатність до аналізу і синтезу, уміння самостійно систематично працювати, нездоланне прагнення до самовдосконалення і самореалізації; конструктивний критицизм і самокритичність, уміння відмовитися від застарілих звичок і поглядів, уміння погоджувати нове з колишнім особис­тісним досвідом і досвідом інших; науковий світогляд тощо.

Безпосередньо на вияви креативної особистості, менеджера впливає креативний потенціал особи. Креативний потенціал – це складна підсистема, яка тісно переплітається з іншими структурними складовими психіки, з елементами, які детермінують творчі процеси, і не є суцільно автономним утворенням. Креативний потенціал менеджера виявляється у здатності осо­бистості ставити і виконувати нові завдання у сфері своєї діяльності, підходити до вирішення конкретної справи нестандартно, самостійно, оптимально.

Для того, щоб зрозуміти, чи може бути особа креативним менеджером, потрібно звернути увагу на основні вияви креативності у менеджерів. О.М. Харцій стверджує, що такими проявами повинні бути: загальна динамічність психічних процесів; домінування пізнавальних інтересів; допитливість, потяг до створення нового, схильність до пошуку й вирішення проблем; створення асоціативних масивів, швидке засвоєння нової інформації; нахил до постійних порівнянь, зіставлень, відбору; творча спрямованість на пошуки аналогій, комбінування, реконструювання; нахил до зміни варіантів, економність у рішеннях, використанні часу, засобів тощо; виявлення інтуїції; здібності до вироблення власних стратегій та тактик під час вирішення різних проблем, завдань, пошуках виходу зі складних, нестандартних, екстремальних ситуацій.

Отже, креативна діяльність виявляється у швидкості, точності, гнучкості, оригінальності мислення, багатій уяві, високих естетичних цінностях, ступені деталізації проблеми, вияву наполегливості, цілеспрямованості, рішучості, працелюбності, систематичності в роботі, сміливому прийняттю рішень.

Основними етапами становлення (формування) креативного менеджера є: 1. Етап вироблення вмінь та навичок формування творчого мислення. 2. Етап оволодіння методами розв’язання нестандартних задач. 3. Етап опанування форм креативного підходу до управлінської діяльності. Вважають, що наявність хоча б одного з виділених параметрів дає змогу констатувати певний рівень розвитку творчих здібностей особистості, здатність до інтелектуальної творчості.

На рис. 1.5 наведено складові елементи системи креативного менеджменту і взаємозв’язки між ними.

Рис. 1.5. Складові елементи системи креативного менеджменту

До об’єктів системи креативного менеджменту належать суб’єкти керован­ої підсистеми управління, які висувають креативні ідеї. Проаналізувавши їх, керівники системи креативного менеджменту ухвалюють креативні рішення. Ключовими аспектами, які дають змогу ідентифікувати креативний менедж­мент як окрему підсистему управління в системі інноваційного менеджменту, є його цілі і об’єкти управління. До цілей інноваційного менеджменту належать: зниження собівартості готової продукції; зниження ціни готової продукції; підвищення якості готової продукції; створення нових видів продукції; розроб­лення нових або удосконалення наявних технологій виробництва продукції; розроблення нових або удосконалення наявних технологій управління.

Отже, цілями креативного менеджменту є: забезпечення здатності суб’єктів управління висувати і розвивати нові ідеї, що набувають форми наукової або технологічної інформації; акумулювання нових ідей у формі наукової або технологічної інформації.

Щодо об’єктів управління в системах інноваційного і креативного менеджменту, то виконані дослідження дають підстави стверджувати, що їхнє ідентифікування найдоцільніше за етапами інноваційного процесу (рис. 1.5).

Оскільки креативний менеджмент є підсистемою інноваційного менеджменту, то усі етапи інноваційного процесу є об’єктами інноваційного менеджменту. Ті з етапів цього процесу, які передбачають зародження ідей щодо створення або удосконалення інноваційної продукції і технологій, доцільно об’єднувати в групу об'єктів креативного менеджменту. До них нале­жать: науково-дослідні роботи, удосконалення дослідного зразка інноваційного продукту або технології, а також удосконалення інноваційного продукту або технології під час дрібносерійного та серійного виробництва.

Місце системи креативного менеджменту в системі управління під­приємством великою мірою визначається функціями, які вона виконує (інфор­маційно-аналітична, спонукальна, відтворювально-розвиваюча). Усі зі зазна­чених функцій мають інформаційну основу. Так, перша з виокремлених функцій передбачає створення і трактування інформації, друга – формування різних форм подання інформації до суб’єктів креативного менеджменту на засадах урахування їхніх мотивів, третя – збереження і перетворення наявної інформації на вищі, складніші та досконаліші форми.

Таким чином система креативного менеджменту є конкретною функцією управління в системі менедж­менту підприємства. З позиції системного підходу вона є підсистемою системи інноваційного менеджменту. Мета її формування полягає у створенні на підприємстві сприятливих умов для творчого розвитку як трудового колективу, так і окремих осіб з метою акумулювання креативних ідей і рішень у формі наукової і технологічної інформації, яку можна використати для вирішення виробничо-господарських проблем організації або отримання нових можливостей для розвитку. На відміну від системи інноваційного менедж­менту, система креативного менеджменту передбачає лише акумулювання ідей і їхній критичний аналіз, а система інноваційного менеджменту охоплює також реалізацію інноваційних рішень, зокрема управління процесом фінансування, розроблення та реалізації інноваційних рішень.

Дата добавления: 2014-11-06