Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Види конфіденційної інформації




Захист iнтелектуальної власностi в системi креативного менеджменту

Iнтелектуальнi ресурси як одна з основних складових креативного потенцiалу мають властивiсть пiд впливом цiлеспрямованих iндивiдyальних або колективних зусиль перетворюватись на технологiчну iнформацiю. Внас­лiдок її комерцiалiзацiї виникає iнтелектуальна власнiсть, об'єкти якої (права власностi на результати творчої розумової дiяльностi) є iнструментами фор­мування трансферних взаємовiдносин мiж суб'єктами системи креативного розвитку. Iнтелектуальна власнiсть як механiзм реалiзацiї економiчних iнтepeciв суб'єктiв системи креативного розвитку передбачає передавання майнових прав через лiцензування, продаж або дарування.

Iнформацiйна безпека є принципом побудови систем креативного менеджменту пiдприємства. Bін реалiзовується за допомогою визначення конфiденцiйної управлiнської iнформацiї, передбачення можливих джерел розголошения, витiкания i несанкцiонованого доступу до iнформацiї, формування системи заходiв зi захисту iнформацiї, зокрема тієї, яка є iнтелектуальною власнiстю.

За рівнем доступу до інформації доцільно виділяти конфіденційну, загальнодоступну та інформацію з обмеженим доступом.

Конфіденційною слід вважати інформацію, доступ до якої можуть мати усі працівники підприємства за умови нерозголошення. Інформація з обмеженим доступом – це частина конфіденційної інформації, до якої має доступ обмежене коло осіб. Загальнодоступною вважається інформація, умови використання якої не регламентовані.

У табл. 2.3 наведено види конфіденційної інформації підприємства.

До категорії конфіденційної не може належати інформація, яка міститься в засновницьких документах; документах, що дають право займатись підприємницькою діяльністю (реєстраційні посвідчення, ліцензії, патенти); фінансовій звітності; документах про платоспроможність; документах про сплату податків та інших обов'язкових платежів до бюджету. Некон­фіденційною також є відомості про: чисельність, склад працівників, їх заробітну плaтy, умови праці і наявність робочих місць; забруднення довкілля, порушення антимонопольного законодавства, недотримання безпечних умов праці, реалізації продукції, шкідливої для здоров'я населення, а також інші порушення законодавства і розміри завданої шкоди.

Таблиця 2.3

Науково-технічна інформація Виробнича інформація Фінансова інформація
§ характер дослідних § робіт; § зміст патентів і ліцензій; § зміст раціоналізаторських § пропозицій; § плани впровадження нових технологій і видів продукції; § аналіз конкурентоспроможності продукції, яку випускає підприємство; § технологія виробництва; § обсяг випуску і плани реалізації продукції; § рівень складських запасів; § плани інвестицій у нове будівництво реконструкцію § виробництва; § методи і організація управління; § система організації праці; § плани рекламної діяльності; § прогнозований час виходу на ринок; § характер і умови укладених контрактів; § відомості про постачальників, споживачів, посередників, конкурентів § структура капіталів; § розмір прибутку і рівень собівартості продукції; § механізм формування цін на § продукцію; § відомості про банківські та торговельні операції; § розмір обороту засобів; § стан розрахунків з торговими клієнтами; § рівень платоспроможності підприємства; § фактичний стан ринків збуту; § відомості про ефективність експорту й імпорту; § відомості про фінансовий стан постачальників, споживачів, посередників, конкурентів тощо

 

Як показує практика, у конкурентній боротьбі дуже поширені дії, спрямовані на отримання конфіденційної інформації різноманітними способами. Як зазначає В. Ярочкін, потенційні або реально можливі дії щодо iнформаційних ресурсів, що призводять до неправомірного володіння відомостями, які охороняються, слід вважати загрозами конфіденційній інформації. Такими діями є: ознайомлення з конфіденційною інформацією різними шляхами і способами без порушення її цілісності; модифікація інформації в кримінальних цілях як часткова або значна зміна складу і змісту відомостей; руйнування (знищення) інформації як акт вандалізму з метою прямого завдання матеріальних збитків. У підсумку протиправні дії з інформацією призводять до порушення її конфіденційності, повноти, достовірності і доступності, що, своєю чергою, погіршує якість процесу управління в умовах неповної або хибної інформації.

Як показує практика, щодо об'єкта управління загрози конфіденційній інформації можуть бути внутрішніми (які виникають всередині об'єкта) і зовнішніми (які виникають за межами об'єкта).

Джерелами внутрішніх загроз є: адміністрація підприємства; персонал; технічні засоби забезпечення виробничої і трудової діяльності, а зовнішніх – недобросовісні конкуренти; злочинні угруповання і формування; окремі особи або організації адміністративно-управлінського апарату. У практиці під­приємства близько 82 % загроз походить від власних працівників підприємства ї або непрямої участі, 17 % загроз є зовнішніми, 1 % загроз здійснюється випадковими особами.

Вивчення літературних джерел дає змогу виділяти такі дії, що призводять до незаконного володіння конфіденційною інформацією підприємства: розголошення інформації, витікання інформації; несанкціонований доступ до інформації.

Розголошення – це зловмисні або необережні дії з конфіденційними відомостями, що призводять до ознайомлення з ними осіб, допущених до цих відомостей [6; 7; 14]. Розголошення виражається у повідомленні, передаванні, наданні, пересиланні, опублікуванні, втраті та інших формах обміну і дій з інформацією. Як правило, причинами розголошення конфіденційної інформації є те, що: працівники підприємства недостатньо знають правила захисту комерційних таємниць; не розуміють необхідності ретельного дотримання конфіденційності; не усвідомлюють потреби захисту інформації; те, що відсутні на під­приємстві системи контролю та покарання осіб за розголошення конфіденційної інформації. Суб'єктом у цьому процесі є джерело (власник) відомостей, що охороняють. За умови розголошення конфіденційної інформації необхідний аналіз каналів поширення, способів і засобів припинення розголошення.

Витікання – це безконтрольний вихід конфіденційної інформації за межі організації або кола осіб, яким вона була довірена. У разі витікання конфіденційної інформації, як і під час розголошення, потрібно досліджувати канали витікання, способи і засоби захисту від витікання. Вивчення літературних джерел дає змогу виокремити джерела і канали витікання конфіденційної інформації (табл. 2.4).

Таблиця 2.4




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-06; Просмотров: 3232; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.