Методи отримання, обробки, зберігання і передавання інформації

Види інформації, джерела і методи отримання інформації

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУБ'ЄКТІВ УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМІ КРЕАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 2

Принципи формування систем креативного менеджменту

До принципiв розвитку системи креативного ме­неджменту відносять:

1) принцип причинно-наслiдкового зв’язку мiж метою формування креативних рiшень, їхніх розробленням, оцiнюванням i регулюванням;

2) принцип можливості будь-якого працівника підприємства, незалежно від посади, брати участь у діяльності робочих груп із висунення креативних ідей і розроблення креативних рішень;

3) принцип комбінованого застосування різних методів акумулювання креативних ідей і вироблення креативних рішень;

4) принцип системності у створенні умов для зацікавлення працівників організації у творчому розвитку;

5) принцип мінімізації витрат часу на розроблення та аналізування креативних ідей і рішень;

6) принцип забезпечення позитивного впливу креативних ідей і рішень на показники економічної ефективності, екологічності і безпеки життєдіяльності;

7) принцип забезпечення конфіденційності інформації про сутність креативних ідей і рішень.

Таблиця 2.1

Групи методів і джерел	Види методів
Методи отримання інформації	• Перевірка документації; • проведення усних опитувань; • здійснення запитів; • спостереження; • тестування працівників тощо.
Методи обробки інформації	• Групування; • узагальнення; • порівняння; • економіко-математичні методи та інші.
Методи зберігання інформації	• Створення документальних архівів без використання технічних засобів; • створення електронних баз даних; • створення комбінованих архівів (з використанням засобів техніки і без них).
Методи передавання інформації	• Передавання у вигляді усних повідомлень; • передавання у вигляді письмових повідомлень без використання технічних засобів; • передавання у вигляді письмових повідомлень із застосуванням технічних засобів.
Джерела інформації	• Звіти працівників; • протоколи і акти перевірок; • відповіді на офіційні запити; • позиції експертів; • статистична, управлінська і фінансова звітність; • статистичні бюлетені; • засоби масової інформації; • результати анкетних опитувань; • ринкові рейтинги тощо

З огляду на сутнісні ознаки поняття "інформація" і сформульовані управлінську інформацію прийнято класифікувати за такими ознаками (рис. 2.1):

1) за джерелами отримання (внутрішня, зовнішня). Внутрішню інфор­мацію одержують з внутрішніх джерел об'єкта управління. Вона відображає фактори, які характеризують внутрішнє середовище об'єкта, його складові, їх тощо. Зовнішня інформація надходить із зовнішніх джерел, тобто відображає фактори зовнішнього впливу кількість об'єкта управління (інформація про постачальників, конкурентів);

2) за повнотою охоплення (повна, часткова, надлишкова).

3) за періодом дії (постійна, тимчасова). Постійною потрібно вважати інформацію, яка зберігає значення протягом тривалого періоду часу. Тимчасова інформація є актуальною недовго і характеризується зміною значень під час кожного її фіксування;

4) за часом надходження і використання (ретроспективна, поточна, перспективнa). Ретроспективною вважають інформацію, яка стосується діяльності об’єкта управління в минулому. Поточна інформація відображає стан в управлінні у заданий час. Перспективною є прогнозна інформація про об’єкт управління в майбутньому;

5) за об'єктивністю (об'єктивна, необ'єктивна). Об'єктивною є документально підтверджена інформація, яку можна перевірити. За відсутності цих умов інформація є необ'єктивною;

6) за актуальністю (актуальна, неактуальна). Актуальною вважають інформацію, яка є важливою для об'єкта управління у поточний момент часу. Якщо ця умова не виконується, інформація є неактуальною;

7) за станом оброблення (необроблена, на стадії оброблення, оброблена).

8) за формою фіксування (документальна, недокументальна). Інформація, що фіксується у документах, вважається документальною. За відсутності такої умови інформація є недокументальною;

9) за формою подання (усна, письмова). Якщо інформація подається в усній формі, вона є усною. Письмова інформація подається у письмовій формі;

10) за способом передавання або отримання (з використанням технічних застосування технічних засобів). Інформація може передаватись за допомогою телефону, факсу, комп'ютерної мережі тощо;

11) за рівнем доступу до інформації (конфіденційна, з обмеженим доступом, загальнодоступна). Конфіденційною вважають інформацію, доступ до якої можуть мати усі працівники підприємства за умови її нерозголошення (інформація про плани розвитку підприємства і використовувані технології, які забезпечують конкурентоспроможність підприємства). Інформація з обме­женим доступом – це частина конфіденційної інформації, до якої має доступ обмежене коло осіб (інформація про застосовувані технології, про методи отримання продуктів, характеристики технічної документації, формули тощо). Загальнодоступною вважається інформація, умови використання якої не регламентовані;

12) за видами діяльності на підприємстві (фінансова, маркетингова, виробнича, кадрова, інвестиційна, інноваційна тощо).

Дата добавления: 2014-11-06