Особливості розробки бізнес-планів на підприємствах АПК

План маркетингу входить складовою частиною до біз­нес-плану підприємства.

Планування в умовах ринкових відносин має індикативний характер. Це означає визначення орієнтирів розвитку виробницт­ва на різних рівнях народногосподарської системи.

Але виникають питання: у якій послідовності мають розроб­лятися такі плани? З якого рівня починати? Оскільки плани більш високих рівнів мають спиратися на планові розробки більш низь­ких рівнів, то логічно починати планові розробки на рівні пер­винної ланки, тобто підприємства. На цьому рівні планування відбувається у формі розробки бізнес-плану.

Визначаючи мету розробки бізнес-плану, можна виділити принаймні чотири напрями його призначення:

по-перше, він призначається для підприємства, яке його розробляє. Тут він відіграє роль плану-прогнозу на певний пе­ріод. Строки дії такого плану можуть бути різні — від одного року до п'яти, десяти і навіть більше. В умовах ринкової еко­номіки підприємство не може успішно діяти, не маючи такого плану;

по-друге, бізнес-план призначається для можливих кредиторів та інвесторів підприємства. Бізнес-план має обґрунтовано довес­ти платоспроможність і стійкість цього підприємства;

по-третє, бізнес-план призначається для споживачів продукції даного підприємства та його суміжників. Тут необхідно показати, що підприємство випускає високоякісну продукцію і функціонує ефективно;

по-четверте, бізнес-план окремих підприємств використову­ється управлінськими структурами різних рівнів при розробці індикативних планів, прогнозів та галузевих і регіональних про­грам економічного та соціального розвитку.

Таким чином, підприємства при розробці бізнес-планів мають враховувати певну різноманітність їхнього призначення. У пере­важній більшості публікацій, присвячених методиці розробки бізнес-планів, не враховуються галузеві особливості підприємств, які складають ці плани.

Хоча бізнес-плани складаються за певною загальною схемою, все ж у них мають бути враховані особливості функціонування підприємств різних галузей.

Підприємства, що входять у систему агропромислового ком­плексу, відрізняються виробничим призначенням.

З цієї точки зору можна виділити такі групи підприємств:

а) сільськогосподарські підприємства (кооперативні, фермер­ські господарства та ін.);

б) підприємства й організації виробничої інфраструктури (аг- росервіс, будівельні, транспортні та ін.);

в) організації та установи ринкової інфраструктури (біржі, ба­нки, страхові компанії тощо);

г) підприємства, організації та установи соціальної інфрастру­ктури (торгівля, пасажирський транспорт, школи, лікарні, куль­турно-освітні, побутові, підготовка кадрів та ін.);

д) підприємства первинної переробки сільськогосподарської сировини та її зберігання (млини, консервні заводи, цукрозаводи, елеватори, холодильники тощо);

е) промислові підприємства, що виробляють техніку і добрива для сільського господарства, устаткування для переробних виро­бництв, комбікормові заводи тощо.

Крім того, бізнес-плани підприємств можуть бути використані регіональними і загальнодержавними органами регулювання роз­витку АПК при розробці перспективних планів і прогнозів.

Особливості розробки бізнес-планів сільськогосподарських підприємств визначаються місцем цих підприємств у системі аг­ропромислового виробництва.

Ці підприємства можуть розробляти бізнес-плани, які призна­чаються для: а) підприємств, які виробляють техніку, добрива, хімічні засоби захисту рослин і тварин, тобто підприємств І сфе­ри АПК; б) для підприємств і організацій агросервісу; в) для під­приємств III сфери АПК.

У бізнес-планах, які призначаються для підприємств І сфери АПК, визначають потребу сільськогосподарських виробників у певних засобах виробництва, добривах тощо; для підприємств і організацій агросервісу — потребу в ремонті та обслуговуванні технічних засобів, у транспортних послугах; для підприємств. III сфери АПК — можливості конкретного сільськогосподарського підприємства у поставках для переробних підприємств певних видів рослинницької і тваринницької продукції.

З іншого боку, підприємства І сфери АПК у своїх бізнес- планах інформують сільськогосподарських виробників про мож­ливості виробництва відповідних технічних засобів та про випуск нових видів таких засобів; підприємства та організації агросерві­су — про свої можливості в обслуговуванні сільськогосподарсь­кого виробництва; переробні підприємства — про потреби у по­ставках сільськогосподарської сировини.

На основі бізнес-планів доцільно укладати угоди на довго­строкове співробітництво.

Бізнес-план для підприємств АПК розробляється за загально­прийнятою схемою. Зокрема, бізнес-план для фермерів може ма­ти такі статті або розділи:

— Титульний лист — на ньому вказується назва підприємст­ва, його адреса та автори документа.

— Опис підприємства — юридичний статує, мета сільгосп­підприємства, апарат управління та персонал, виробничі ресурси, асортимент продукції, патенти, ліцензії, права власності на майно та землю, фінансові результати господарської діяльності.

— Опис ринку — потенційна потужність підприємств, які за­куповують врожай, можливості конкурентів. Цифрові дані можна подавати у формі таблиць, діаграм, графіків.

— План маркетингу — основні елементи плану маркетингу викладені у п. 3.2. глави 3.

План виробництва — в цьому розділі фермер повинен довес­ти кредиторам, що він справді спроможний виростити достатню кількість врожаю; дається опис витрат на виробництво, а також прогноз його обсягу; вказується на якісні показники продукції, які поділяють за різними напрямами споживання та ціновими ха­рактеристиками; визначаються перспективи розвитку: розширен­ня посівних площ, освоєння нових культур, можливість надавати сусідам послуги власною технікою.

Управління та організація виробництва — цей розділ не є обов'язковим, оскільки необхідні дані вже фігурують у розділі «Опис підприємства»

Фінансовий план — цей розділ є обов'язковим. У ньому об­ґрунтовується потреба у коштах для втілення свого проекту. Тут може знадобиться потреба допомоги бухгалтера чи фахівця- фінансиста.

Ризики та їх мінімізація — це завершальний розділ бізнес- плану. Тут слід пам'ятати, що найбільш професійним способом мінімізації ризиків є страхування. Є можливість застрахувати майбутній врожай від погодних ризиків, а також фінансовий ри­зик неповернення кредиту з об'єктивних причин, / В. Скляренко. Бізнес-план для фермера. Чорноморські новини. 2.06.2005, с. 2/

Законом України «Про державну підтримку сільського госпо­дарства України» визначене державне регулювання ринку стра­хування сільськогосподарської продукції /капітальних активів/ та фонд аграрних страхових субсидій. Окремо передбачається дер­жавна підтримка виробників продукції тваринництва.

Тема 8. “Інфраструктура агропромислового виробництва ”

1. Призначення та склад інфраструктри агропромислового виробництва.

2. Функції агросервісу.

3. Інформатизаційне обслуговування АПК.

4. Соціальна інфраструктура в сільській місцевості.

5. Ринкова інфраструктура агробізнесу (організаційно-технічна, фінансово-кредитна, ринкова).

Дата добавления: 2014-10-17