Аналіз і профілактика професійних захворювань та виробничого травматизму

Тема 4

Чи знаєте ви, що...

© за приблизними оцінками щороку в світі внаслідок виробничого травматизму гине близько 300 тис. чоловік;

® у деяких країнах світу фінансові витрати в результаті нещас­них випадків та аварій за розмірами наближаються до дер­жавних витрат на потреби національної оборони;

® за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) смертність від нещасних випадків на сьогодні заіімае третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань. Крім того, якщо від таких захворювань потерпають в основному люди похилого віку, то внаслідок нещасних випадків — пере­важно люди молодого та середнього віку;

® аналіз причин смертності в Україні (1994 — 2004 рр.) показує, що саме нещасні випадки у виробничій та невиробничій сфері є головною причиною смерті людей у працездатному віці (при­близно 35% усіх смертей у цьому віці);

Ф в Україні щорічно майже 17 тис. чоловік стають інвалідами, чисельність пенсіонерів внаслідок трудового каліцтва переви­щує 160 тис. чоловік;

<& щорічна загальна сума виплат на фінансування пільгових пенсій та пенсій з трудового каліцтва, відшкодування заподіяної шкоди потерпілим на виробництві та інших виплат, пов'яза­них із незадовільними умовами праці, перевищує 1 млрд грн;

Ф за розрахунками німецької ради підприємців наслідки нещасних ви­падків коштують у 10 разів дорожче, ніж вартість заходів щодо їх запобігання;

& фахівці міжнародної організації підрахували, що економічні витрати, пов'язані з нещасними випадками на виробництві, складають понад 1% світового внутрішнього продукту. На ці кошти, орієнтовно, можна забезпечити харчування протя­гом року близько 75 млн людей (всього населення Німеччини).

4.1. Поняття, причини і види виробничого травматизму

Охорона праці як наукова дисципліна оперує специфічними термінами. Ось тлумачення декотрих з них, що вживаються в цій темі.

З Травма — порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії небезпечних виробничих фак­торів.

ії Нещасний випадок — випадок з людиною внаслідок непередба­ченого збігу обставин та умов, за котрих завдається шкода здоров'ю або настає смерть потерпшого. Нещасний випадок на виробництві пов 'язаний з дією на працівника небезпечного виробничого фактора.

® Виробничий травматизм характеризується сукупністю травм і нещасних випадків на виробництві.

® Професійне захворювання — патологічний стан, зумовлений тривалою роботою за шкідливих умов праці і пов 'язаний з над­

мірним напруженням організму або несприятливою дією ви­робничих факторів.

® Робоче місце — місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності.

® Шкідливі речовини — речовини, які під час контакту з організмом людини можуть викликати захворювання або зміни стану здоров'я.

® Джерело небезпеки — фактор, що супроводжує виробничий процес і становить небезпеку для персоналу та для населення регіону і навколишнього середовища.

Факти для роздумів:

* За даними МОП, щорічно у всьому світі фіксується близько 125 млн випадків виробничого травматизму.

* У Європі від нещасних випадків та професійних захворювань потерпають щорічно близько 10млн осіб, з яких майже 8 тис. гине.

* Загалом у всіх країнах світу кожні 3 хв гине людина, а кожні 2 с травмується 8 осіб.

У 2002 р. в Україні на виробництві всього було травмовано май­же 31 тис. чоловік — на 76,8% менше, ніж у 1992 р., смертельно травмованих у 2002 р. було 1325 осіб — на 48,6% менше, ніж у 1992 р. Скоротилась за цей період і кількість випадків професій­них захворювань в Україні.

Отже, підсумковим показником всіх зусиль в галузі охорони праці є динаміка виробничого травматизму та професійної захворюва­ності.

УВАГА! В Україні помітна тенденція до зменшення кількості випадків як загального, так і смертельного травматизму.

Позитивні зміни в динаміці травматизму та профзахворюваності немалою мірою зумовлені:

зниженням обсягів виробництва;

& неповною зайнятістю працюючих;

перетіканням робочої сшиї з травмонебезпечних виробництв в комерційні та інші невиробничі структури, неповним обліком травматизму та захворюваності.

Проте позитивні зрушення в економіці України протягом 2003— 2004 р. супроводжуються зростанням випадків смертельного трав­матизму, зокрема в таких галузях економіки України, як вугільна промисловість, агропромисловий комплекс, хімічна промис­ловість, машинобудування, будівництво, транспорт та ін.

Основними причинами смертельних травм в названих галузях економіки є:

— в агропромисловому комплексі:

• невиконання вимог посадових інструкцій та інших норма­тивних актів з охорони праці (21,3%);

• порушення трудової й виробничої дисципліни (19%);

• допуск до роботи без навчання (11%);

• порушення вимог безпеки під час експлуатації транспорт­них засобів, устаткування, машин, механізмів (9%);

• незадовільний технічний стан транспортних засобів (3,9%);

— в хімічній промисловості:

• невиконання вимог посадових інструкцій (15%);

' порушення трудової і виробничої дисципліни (15%);

• порушення вимог безпеки під час експлуатації транспорт­них засобів (9%);

— на транспорті:

• невиконання інструкцій з охорони праці (12%);

• порушення трудової й виробничої дисципліни (10%);

• порушення правил дорожнього руху (8%);

— в металургійній промисловості:

' невиконання інструкцій з охорони праці (12%);

• порушення трудової й виробничої дисципліни (10%);

• порушення вимог безпеки під час експлуатації засобів ви­робництва (10%);

— в машинобудуванні:

• невиконання вимог посадових інструкцій (13%);

' порушення трудової й виробничої дисципліни (10%);

• допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони

праці (6%);

— на будівництві:

• порушення трудової й виробничої дисципліни (12%);

• невиконання інструкцій з охорони праці (11%);

• невиконання вимог посадових інструкцій (10%);

— невиробничій сфері:

• порушення трудової й виробничої дисципліни (11%);

• протиправні дії інших осіб (10%);

' допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці (9%).

За даними національного науково-дослідного інституту охоро­ни праці, значна кількість працівників травмується або гинуть в групових нещасних випадках, що виникають на виробництві. Так, за 1994 — 2004 рр. сталося 1586 групових нещасних випадків, в яких постраждало 4965 осіб, з них 1643 особи загинуло.

Успішна профілактика виробничого травматизму та професій­ної захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення.

Складною в Україні є і ситуація з професійною захворю­ваністю. Щорічно на підприємствах країни реєструється понад 2,5 млн професійних захворювань. Професійна патологія зареєст­рована у осіб понад 185 професій, серед яких значною є частка про­фесій невиробничої сфери. Зростає профзахворюваність праців­ників, пов'язана з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Причини виробничого травматизму

_ * організаційні - відсутність або неякісне проведення навчання з

питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням;

-- ► технічні — несправність виробничого устаткування,

механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжиш пристроїв, засобів сигналізації та блокування;

-- ► санітарно-гігієнічні - підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі

робочих зон шкідливих речовині недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни;

психофізіологічні - помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі.

4.2. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворювань

Важливим моментом профілактики виробничого травматизму іа профзахворювань є систематичний аналіз факторів, що їх спри­чиняють.

> статистичнии

> монографічний

> топографічний

> економічний

> метод анкетування

> метод експертних оцінок.

Статистичний метод базується на вивченні травматизму за документами: звітами, актами, журналами реєстрації. Це дозволяє групувати випадки травматизму за певними ознаками: за професі­ями потерпілих, за робочими місцями, цехами, стажем, віком, при­чинами травматизму, обладнанням, яке спричинило травму тошо.

Для оцінки рівня травматизму розраховують показники його частоти та важкості:

де: П_чт— показник частоти травматизму; А — кількість випадків трав­матизму за звітний період; Т — середньоспискова чисельність пра­цівників; П_вт — показник важкості травматизму; Д— кількість днів непрацездатності.

Показник непрацездатності — це число людино-днів непрацез­датності, шо припадає на 1000 працівників:

Ці показники дозволяють вивчати динаміку травматизму на підприємстві, організаціях та установах, порівнювати його з інши­ми суб'єктами ринкової економіки.

Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робо­чого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного та індивідуального захисту. Іншими словами, цей

П_чт=А- 1000/7^і; П_НГ=Д/А,

(4.1)

(4.2)

ППТ= 1000 Д/Г.

(4-3)

метод полягає в аналізі небезпечних та шкідливих виробничих фак­торів, притаманних лише тій чи іншій (моно) дільниці вироб­ництва, обладнанню, технологічному процесу. За цим методом по­глиблено розглядають всі обставини нещасного випадку, якщо не­обхідно, то виконують відповідні дослідження та випробування. Дослідженню підлягають: цех, дільниця, технологічний процес, основне та допоміжне обладнання, трудові прийоми, засоби інди­відуального захисту, умови виробничого середовища, метеоро­логічні умови в приміщенні, освітленість, загазованість, запи­леність, шум, вібрація, випромінювання, причини нещасних ви­падків, шо сталися раніше на даному робочому місці. Відтак, і нещасний випадок вивчається комштексно.

Топографічний метод грунтується на тому, що на плані цеху (підприємства) відмічають місця, де сталися нешасні випадки. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною небезпекою, які ви­магають ретельного обстеження та профілактичних заходів. По­вторення нещасних випадків в певних місцях свідчить про незадо­вільний стан охорони праці на даних об'єктах. На ці місця зверта­ють особливу увагу, вивчають причини травматизму. Шляхом додаткового обстеження згаданих місць виявляють причини, котрі викликали нешасні випадки, формують поточні та перспективні заходи щодо запобігання нещасних випадків для кожного окремо­го об'єкта.

Економічний метод полягає у вивченні та аналізі втрат, що вик­ликані виробничим травматизмом.

Метод анкетування. Розробляються анкети для робітників. На підставі анкетних даних (відповідей на запитання) розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків.

Метод експертних оцінок базується на експертних висновках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного обладнання, пристосувань, інструментів, технологічних процесів вимогам стандартів та ергономічним вимогам, що ставляться до машин, механізмів, обладнання, інструментів, пультів керування.

Під дією шкідливих факторів на виробництві у робітників мо­жуть виникати гострі професійні або хронічні отруєння і захворю­

вання. Розслідування й облік професійних отруєнь та захворювань здійснюються згідно з діючим Положенням. Розслідуванню підля­гають всі вперше виявлені хронічні та гострі професійні отруєння і захворювання.

З метою кількісної оцінки рівня захворюваності на виробництві розраховують показник частоти випадків захворювань та показник важкості захворюваності Пвз (кількість днів непрацездатності, шо припадають на 1000 працюючих).

де: 3 — кількість випадків захворювань; Д — кількість днів непра­цездатності за звітний період; Т— загальна кількість працюючих.

Роботодавець зобов'язаний інформувати працівників про стан охорони праці, причини нешасних випадків, професійних захво­рювань та про заходи, котрих вжито для їх усунення та для забезпе­чення умов праці на рівні нормативних вимог.

П43=3■ 1000/Г; Пвз = Д/3,

(4.4)

(4.5)

Дата добавления: 2014-10-17