План лекції. Контрольні запитання

Тема лекції

Лекція №2

Контрольні запитання

1.1Які роль і місце автомобільного транспорту в транспортній системі України?

1.2 Які показники рівня пропозицій транспортних послуг?

1.3 Від яких факторів залежить економія ресурсів?

1.4 У чому суть автомобільної транспортної системи і на які функціональні самостійні системи її можна поділити?

1.5 Які показники системи «Технічна експлуатація автомобілів»?

Система технічного обслуговування та ремонту автомобілів.

4.1 Загальні положення.

4.2 Нормативні документи, вимогам яких має відповідати технічний стан автомобілів.

4.3 Види ТО і ремонту автомобілів.

Література

1. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів. К.: Знання-Прес, 2004, с. 64-70.

2. Епифанов Л.И., Епифанова Е.А. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. М.: Форум-Инфра-М, 2001, с. 9-10.

3. Лудченко О.А. Технічна експлуатація і обслуговування автомобілів. К.: Знання-Прес, 2007, с. 55-62

Зміст лекції

4.1 Загальні положення.

На автомобільному транспорті прийнята планово-запобіжна система ТО і ремонту рухомого складу. Принципові її основи визначені чинним Поло­женням про ТО і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту.

Відповідно до Статуту автомобільного транспорту Положення обов'язкове для всіх організацій і підприємств автомобільного транспорту, для органі­зацій і підприємств автомобільної і суміжних галузей промисловості щодо забезпечення встановлених нормативів і взаємодії з експлуатаційними та ремонтними організаціями і підприємствами автомобільного транспорту.

У Положенні визначено основні напрями взаємодії, завдання і відпо­відальність організацій і підприємств автомобільного транспорту, промисло­вості й авторемонтного виробництва щодо забезпечення високої надійності рухомого складу і зниження витрат на ТО ремонт. Наприклад, одним із завдань автомобільної промисловості є безпосередня участь в освоєнні нових моделей. Промислові підприємства повинні вчасно забезпечити автотранс­портні й авторемонтні підприємства технічною документацією, зразками не-стандартизованого устаткування, оснастки, спеціального інструменту, запасними частинами й експлуатаційними матеріалами потрібними для організації ТО і ремонту; сприяти в організації капітального ремонту автомобілів на про­мисловій основі, а також відновлювати деталі як товарну продукцію та інше.

Це Положення визначає порядок проведення технічного обслуговування і ремонту дорожніх транспортних засобів і поширюється на юридичних та фізич­них осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуата­цію, технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів) незалежно від форм власності.

Мета технічного обслуговування і ремонту - підтримування дорожніх транспортних засобів у технічно справному стані та належному зовнішньому вигляді, забезпечення надійності, економічності, безпеки руху та екологічної безпеки.

За цим Положенням терміни, наведені нижче, вживаються в такому зна­ченні:

дорожній транспортний засіб (ДТЗ) - транспортний засіб, призначений для експлуатації переважно на автомобільних дорогах загального користу­вання усіх категорій і сконструйований згідноз їхніми нормами;

технічне обслуговування (ТО) - комплекс операцій чи операція щодо підтримки працездатності або справності транспортного засобу під час вико­ристання за призначенням, зберігання та транспортування;

система технічного обслуговування та ремонту техніки - сукупність взаємопов'язаних засобів, документації технічного обслуговування і ремонту та виконавців, які потрібні для підтримуваня і відновлення якості виробів, що входять у цю систему;

періодичність технічного обслуговування (ремонту) - інтервал часу чи напрацювання між даним видом технічного обслуговування (ремонту) і на­ступним таким же видом або іншим, більшої складності;

напрацювання - тривалість або обсяг роботи виробу. Напрацювання може
бути як неперервною величиною (тривалість роботи в годинах, кілометрах
пробігу і т. ін.), так і цілочисловою величиною (число робочих циклів, пусків
і т. ін.);

підготовка до продажу - комплекс операцій чи операція щодо виявлення та усунення усіх несправностей, як виникали в процесі транспортування і збе­рігання ДТЗ та підготовки їх до використання;

сезонне технічне обслуговування - технічне обслуговування, яке вико­нується для підготовки транспортного засобу до використання в осінньо- зи­мових чи весняно-літніх умовах;

трудомісткість технічного обслуговування (ремонту) - трудовитрати на проведення одного технічного обслуговування (ремонту) даного виду;

фірмове обслуговування - метод виконання технічного обслуговування підприємством-виробником;

технічний стан - сукупність схильних до зміни в процесі виробництва чи експлуатації якостей виробу, яка характеризується в певний момент часу ознаками, встановленими технічною документацією на цей засіб;

справний стан (справність) - стан засобу, який відповідає усім вимогам нормативно-технічної і (або) конструкторської документації;

ремонт - комплекс операцій щодо відновлення справності або працездат­ності транспортних засобів та відновлення ресурсів виробів чи їх складових частин;

працездатний стан (працездатність) - стан транспортного засобу, в яко­му значення усіх параметрів, які характеризують здатність виконувати за­дані функції, відповідають вимогамнормативно-технічної і (або) конструк­торської документації;

поточний ремонт (ПР) - ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення працездатності засобу і полягає в заміні і (або) відновленні окремих частин (може виконуватись заявочно або за результатами діагносту­вання агрегатним, знеособленим та іншими методами);

капітальний ремонт (КР) - ремонт, який виконується для відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу засобу із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому числі базових;

ресурс - сумарне напрацювання транспортного засобу з початку його ек­сплуатації чи поновлення експлуатації після ремонту певного виду до пере­ходу в граничний стан;

граничний стан - стан засобу, коли його подальше застосування за при-значенням недопустиме чи недоцільне або відновлення його справного чи пра-­
цездатного стану неможливе чи недоцільне.

4.2 Нормативні документи, вимогам яких має відповідати технічний стан автомобілів

Згідно з Положенням технічний стан дорожньо-транспортних засобів (ДТЗ) має відповідати вимогам таких нормативних документів:

- Закону України «Про дорожній рух» (ст. 12, 16, 29, 32, 33, 36, 37, 53);

- Правилам дорожнього руху України;

- ДСТУ 2322-93 «Автомобілі легкові відремонтовані. Загальні технічні умови»;

- ГОСТу 25478-91 «Автотранспортные средства. Требования к техническому состоянию по условиям безопасности движения. Методы проверки»;

- ГОСТу 17.2.2.03-87 «Охрана природи. Атмосфера. Норми и методи измерений содержания окиси углерода и углеводородов в отработавших га­зах автомобилей с бензиновыми двигателями. Требования безопасности»;

- ГОСТу 21393-75 «Автомобили с дизелями. Дымность отработавших га-зов. Норми и методи измерений. Требования безопасности»;

- ДСТУ 2323-93 «Автомобілі легкові і мототехніка. Передпродажна підго­товка. Порядок»;

- інструкціям заводів-виробників ДТЗ.

Відповідальність за технічний стан ДТЗ визначається згідно з чинним законодавством.

3. Види ТО і ремонту автомобілів

Системою ТО і ремонту передбачається дві основні частини операцій: кон­трольна і виконавча. Планово-запобіжний характер системи ТО і ремонту визначається плановим і примусовим (через установлені пробіги або про­міжки часу роботи рухомого складу) виконанням контрольної частини опе­рацій, передбачених Положенням, з наступним виконанням за потреби вико­навчої частини. Деякі операції ТО і ремонту (наприклад, мастильні операції) можуть виконуватись у плановому порядку без попереднього контролю.

Технічне обслуговування передбачає підтримування рухомого складу в пра­цездатному стані й належному зовнішньому вигляді; забезпечення надійності й економічності роботи, безпеки руху, захисту навколишнього середовища; зменшення інтенсивності погіршення параметрів технічного стану; запобі­гання відмов і несправностей, а також виявлення їх із метою своєчасного усунення. Це профілактичний захід, який здійснюють у плановому порядку через певні пробіги або час роботи рухомого складу, як правило, без розбиран­ня і зняття з автомобіля агрегатів, вузлів і деталей. Якщо при ТО не можна визначити технічний стан окремих вузлів, то їх знімають з автомобіля для контролю на спеціальних приладах або стендах.

Ремонт виконується як за потреби (після появи відповідної відмови або несправності примусово), так і за планом (через певний пробіг або час роботи рухомого складу). Ремонтні роботи, що виконуються за планом, профілак­тичні і називаються планово-запобіжним ремонтом.

Планово-запобіжний ремонт застосовують передусім для рухомого скла­ду, до якого ставляться підвищені вимоги щодо безпеки руху і безвідмовності в роботі, а також для автомобілів, які працюють в однакових умовах, за яких спрощується можливість виявлення термінів заміни або ремонту окремих деталей і вузлів із метою запобігання відмов при роботі автомобілів на лінії і пов'язаних з ними простоїв.

Мета профілактичних і ремонтних дій - забезпечити справний стан ав­томобільної техніки. Проте за інших однакових умов найважливішим фак­тором, від якого залежить рівень сумарних матеріальних і трудових витрат на підтримування автомобілів у справному стані, є співвідношення профілак­тичних і ремонтних дій. Важливо зазначити, що витрати на ремонтні дії більші, ніж на профілактичні. Вимоги до технічного стану автомобільної тех­ніки визначаються чинними правилами технічної експлуатації рухомого складу і правилами дорожнього руху. Несправний рухомий склад, що створює загрозу для безпеки руху, не повинен брати участі у транспортному процесі. У тих випадках, коли несправності автомобіля не впливають на безпеку руху і не пов'язані з інтенсивним або передчасним руйнуванням деталей, автомобіль може завершити транспортну роботу в межах змінного або добового завдання.

Визначення технічного стану рухомого складу, його агрегатів і вузлів без розбирання роблять за допомогою контролю (діагностування), що є техноло­гічним елементом ТО і ремонту.

Мета контролю (діагностування) при ТО полягає у визначенні справж­ньої потреби у виконанні операцій передбачених Положенням, і прогнозу­ванні моменту виникнення несправного стану порівнянням фактичних зна­чень параметрів з граничними, а також в оцінці якості робіт.

Мета контролю (діагностування) при ремонті полягає у виявленні не­справного стану, причини його виникнення та встановленні найбільш ефек­тивного способу усунення: на місці, зі зняттям агрегату (вузла, деталі), з пов­ним або частковим розбиранням і заключним контролем якості робіт.

Нормативно-технічна документація для ТО і ремонту охоплює принци­пи, визначення, рекомендації, нормативи і методи їхнього коректування з ура­хуванням умов експлуатації, технологію.

Засоби ТО і ремонту передбачають: виробничо-технічну базу (будівлі, споруди, устаткування), розміщену на автотранспортних і спеціалізованих підприємствах для ТО і ремонту рухомого складу; матеріально-технічне за­безпечення (з урахуванням конструкції рухомого складу, пробігу від почат­ку експлуатації, інтенсивності та умов експлуатації).

Номенклатура професій персоналу, який забезпечує справний стан рухо­мого складу, охоплює робітників різних спеціальностей, техніків та інженерів.

У Положенні розкрито зміст складових елементів ТО і ремонту, визначено види ТО і ремонту.

Система технічного обслуговування та ремонту ДТЗ передбачає:

- підготовку до продажу;

- щоденне обслуговування;

- перше технічне обслуговування

- друге технічне обслуговування;

- сезонне технічне обслуговування;

- поточний ремонт;

- капітальний ремонт;

- технічне обслуговування під час консервації ДТЗ;

- технічне обслуговування та ремонт ДТЗ на лінії.

Підготовка до продажу здійснюється торговельною організацією з метою введення ДТЗ в експлуатацію. Вона виконується на спеціалізованих пунктах чи підприємствах, які реалізують продукцію та здійснюють фірмове обслуго­вування. У разі відсутності обслуговування підготовку ДТЗ до експлуатації здійснює покупець.

Перелік та обсяг робіт з підготовки до продажу встановлюються виробни­ком і наводяться у сервісній документації ДТЗ. Підготовка до продажу обо­в'язково містить такі роботи, як зняття і консервації, очищення, регулювання, заправлення, змащування, кріплення, а також перевірку комплектності та праце­здатності.

Перелік та обсяг робіт технічного обслуговування в період обкатки ДТЗ встановлюються виробником і наводяться у сервісній документації.

За погодженням із головним розробни­ком допускається обгрунтована зміна кіль­кості видів ТО в разі змінення конструкції транспортних засобів та умов експлуатації. Для сучасних автомобілів замість ТО-1 і ТО-2 проводять одне періодичне обслу­говування (ПО).

4. Підготовка до продажу ДТЗ з метою введення його в експлуатацію здійснюєть­ся торговельною організацією на спеціа­лізованих пунктах чи підприємствах, які реалізують продукцію та здійснюють фір­мове обслуговування.

Перелік та обсяг робіт з підготовки до продажу встановлюються виробником і наводяться у сервісній документації ДТЗ. Підготовка до продажу обов'язково міс­тить такі роботи, як зняття з консервації, очищення, регулювання, заправлення, змащування, кріплення, а також перевірку комплектності та роботоздатності.

Перелік та обсяг робіт технічного об­слуговування в період обкатки ДТЗ вста­новлюються виробником і наводяться у сервісній документації.

5. Щоденне технічне обслуговування (ЩО) охоплює контроль, спрямований на гаран­тування безпеки руху, а також роботи для підтримування належного зовнішнього вигляду, заправляння паливом, мастилом і охолодною рідиною, а для деяких видів рухомого складу — санітарне оброблен­ня кузова, яке виконують на автотранс­портному підприємстві після роботи рухо­мого складу на лінії. Технічний стан авто­мобілів контролюють у підготовчо-заключ­ний час перед виїздом на лінію, а також у разі зміни водіїв на лінії.

Прибирально-мийні роботи виконують у разі потреби, але обов'язково перед тех­нічним обслуговуванням чи ремонтом. Ку­зови автомобілів спеціального призначен­ня обробляють відповідно до вимог та інструкцій на перевезення певного виду вантажів.

Технічний стан автомобілів щоденно перевіряє відповідний технічний персонал після повернення ДТЗ на місце постійної стоянки, а також водій перед виїздом на лінію та під час зміни водіїв на лінії. Якщо ДТЗ експлуатуються без повернення на­прикінці робочого дня на місце постійної стоянки, то технічний стан їх перевіряє водій щодня перед початком роботи.

Технічне обслуговування ДТЗ викону­ють у планово-обов'язковому порядку, включаючи визначений цим документом та інструкціями виробників перелік обо­в'язкових робіт. Так, у сучасних автомобі­лях замість ТО-1 і ТО-2 допускається одне технічне обслуговування — періодичне (ПО), яке проводять після встановленого нормативами пробігу.

Щоденне обслуговування, технічні об­слуговування (ТО-1 і ТО-2) та сезонне тех­нічне обслуговування ДТЗ не належать до реконструкції, модернізації, технічного пе­реоснащення та інших видів удосконален­ня ДТЗ.

6. Технічні обслуговування (ТО-1 і ТО-2) охоплюють контрольно-діагностичні, крі­пильні, регулювальні, мастильні та інші роботи, спрямовані на виявлення несправ­ностей та запобігання їм, зниження інтен­сивності погіршання параметрів технічно­го стану рухомого складу, економію пали­ва та інших експлуатаційних матеріалів, зменшення негативного впливу автомобі­лів на навколишнє середовище.

Перше технічне обслуговування (ТО-1) рекомендується здійснювати з періодич­ністю, що наведена в табл. Друге технічне обслуговування (ТО-2) рекомендується здійснювати з періодич­ністю відповідно до табл. і проводити разом з черговим ТО-1.

7. Сезонне технічне обслуговування (СО), що проводиться двічі на рік, охоплює ро­боти з підготовки рухомого складу до екс­плуатації в холодну і теплу пори року.Якокремий плановий вид СО рекомендуєть­ся проводити для рухомого складу, який працює в районах дуже холодного, жаркого сухого і дуже жаркого сухого кліма­ту. Для решти кліматичних умов СО сумі­щають з ТО-2 з відповідним збільшенням трудомісткості.

Періодичність технічного обслугову­вання, власник ДТЗ може зменшити до 20 % залежно від умов експлуатації його.

Технічне обслуговування має забезпе­чити безвідмовну роботу рухомого скла­ду в межах встановлених періодичностей щодо дій, які входять до обов'язкового пе­реліку операцій.

Відповідно до призначення і характеру виконуваних робіт ремонт поділяють на капітальний (КР) і поточний (ПР).

Ремонт охоплює контрольно-діагностич­ні, регулювальні, розбірні, складальні, слю­сарні, механічні, мідницькі, бляхарські, ко­вальські, зварювальні, оббивні, електро­технічні, шиномонтажні, малярні та інші роботи. Можна виконувати ремонт як ок­ремих агрегатів і вузлів, так і автомобіля в цілому.

8. Капітальний ремонт (КР) рухомого складу, агрегатів і вузлів призначений для відновлення їхньої справності й близький до повного відновлення ресурсу. Прово­дять його, як правило, знеособленим ме­тодом, який передбачає повне розбиран­ня об'єкта ремонту, дефектацію, віднов­лення або заміну складових частин, скла­дання, регулювання, випробування.

Капітальний ремонт виконується в разі потреби згідно з результатами діагносту­вання технічного стану і призначений для продовження строку експлуатації ДТЗ.

До капітального ремонту належать ро­боти, пов'язані із заміною кузовів для ав­тобусів та легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів або з одночас­ною заміною не менше трьох базових агре­гатів.

До капітального ремонту причепів на­лежать роботи, пов'язані із заміною рами.

Технічний стан агрегатів або вузлів, які здають у капітальний ремонт, і якість його виконання мають відповідати вимогам стандартів і нормативно-технічної доку­ментації на КР. Автомобілі й агрегати зда­ють у капітальний ремонт на підставі ре­зультатів аналізу їхнього технічного стану із застосуванням засобів контролю (діаг­ностування), з урахуванням пробігу, вико­наного з початку експлуатації або після КР; сумарної вартості витрачених запас­них частин від початку експлуатації та ін­ших витрат на ПР. За строк служби повно-комплектний автомобіль проходить один капітальний ремонт, не рахуючи капіталь­них ремонтів агрегатів і вузлів до і після КР автомобіля. Щоб уточнити ресурс до КР автомобілів, треба керуватися чинни­ми інструкціями автомобільних заводів і фірм.

Легкові автомобілі й автобуси відправ­ляють у капітальний ремонт, якщо треба відремонтувати кузов, а вантажні автомо­білі — коли треба відремонтувати раму, кабіну, а також не менше трьох інших ос­новних агрегатів у будь-якому поєднанні. Агрегат здають у КР, якщо базова й основ­ні деталі потребують ремонту з повним розбиранням його, а також якщо робото-здатність агрегату не може бути відновле­на або її відновлення за допомогою ПР економічно недоцільне.

Передбачено обмежити капітальний ре­монт повнокомплектних автомобілів і в перспективі зовсім виключити його (перед­усім це стосується вантажних автомобілів і легкових автомобілів-таксі), замінивши агрегати і вузли, які потребують КР, справ­ними, взятими з оборотного фонду. Реко­мендації щодо строків виключення капі­тального ремонту повнокомплектних ав­томобілів наведено в інструкціях авто­мобільних заводів з урахуванням досяг­нутого рівня надійності кузова, кабіни, рами.

9. Поточний ремонт (ПР) призначений для забезпечення працездатного стану ру­хомого складу з відновленням або заміною окремих його агрегатів, вузлів і деталей (крім базових*), які досягли гранично до­пустимого стану. Його виконують у разі потреби за результатами діагностування технічного стану ДТЗ або за наявності не­справностей.

До поточного ремонту ДТЗ належать ро­боти, пов'язані з одночасною заміною не більш як двох базових агрегатів (крім ку­зова і рами).

Будь-який ремонт агрегатів належить до поточного ремонту ДТЗ.

Під час поточного ремонту допускаєть­ся одночасно замінювати комплект агре­гатів, вузлів і деталей, близьких за ресур­сом. Агрегати, вузли і деталі, що відпра­цювали, надходять на спеціалізовані ви­робництва для відновлення їх як запасних частин і створення з них ремонтних комп­лектів. Застосування ремонтного комп­лекту має виключати додаткові втрати ро­бочого часу на доведення його елементів і доставку деталей, яких бракує, на робоче місце. Поточний ремонт має забезпечува­ти безвідмовну роботу відремонтованих агрегатів, вузлів і деталей на пробіг не менш ніж до чергового ТО-2.

Щоб скоротити тривалість простою ру­хомого складу, ПР виконують переваж­но агрегатним методом, при якому заміня­ють несправні або ті, що потребують капітального ремонту, агрегати і вузли справ­ними, взятими з обмінного фонду.

Для автотранспортних засобів, до яких ставляться підвищені вимоги безпеки руху (автобуси, автомобілі-таксі тощо), реко­мендується регламентувати частину робіт ПР (планово-попереджувальний ремонт), щоб запобігти відмовам. Це роботи, які впливають на безпеку руху; вартість усу­нення яких нижча від вартості ремонту в разі потреби, включаючи збитки від про­стоїв рухомого складу; які найчастіше ви­никають, коли автомобіль використову­ють у певних умовах експлуатації. Части­ну операцій планово-попереджувального ПР малої трудомісткості можна викону­вати разом із ТО. Цей вид ремонту нази­вають супровідним. Щоб забезпечити справний стан рухо­мого складу протягом пробігу, що стано­вить 50...60 % ресурсу до капітального ре­монту, слід проводити ПР, який охоплює:

поглиблений огляд, контроль (діагносту­вання) технічного стану елементів кузова, кабіни, рами і встановлених на них вузлів; проведення за результатами контролю (діа­гностування) потрібного ремонту, що пе­редбачає відновлення (заміну) деталей і вуз­лів, які досягли граничного стану; гермети­зацію зварних швів та ущільнень; усунення вм'ятин і тріщин на панелях і каркасі кузо­ва, кабіни і рами; видалення продуктів ко­розії, відновлення протикорозійного по­криття кузова, кабіни і рами; пофарбуван­ня кузова, кабіни і рами автомобіля. У по­мірно холодному, холодному і дуже хо­лодному кліматичних районах ці роботи виконують перед настанням холодної по­ри року.

Автомобілі й агрегати, які за своїм тех­нічним станом не придатні до подальшої експлуатації або КР і відпрацювали вста­новлений амортизаційний строк, підляга­ють списанню в установленому порядку. При цьому агрегати, вузли і деталі, які при­датні для подальшого використання або підлягають КР, оприбутковують для по­повнення обмінного фонду. Елементи авто­мобіля, що відпрацювали, передають на спеціалізовані дільниці підприємства для відновлення.

Норми експлуатаційного пробігу авто­мобільних шин та порядок їх корегування залежно від умов експлуатації викладено в нормативному документі «Норми експлуа­таційного пробігу автомобільних шин», за­твердженому наказом Міністерства транс­порту України від 12.12.97 № 420. Характе­ристики категорій умов експлуатації ДТЗ наведено в ГОСТ 21624—81.

Порядок технічного обслуговування ДТЗ під час їх зберігання в законсервова­ному стані викладено у «Рекомендациях по обслуживанию автомобильного транс-порта, находящегося на консервации, й технологии снятия его с хранения» (К.: Минтранс,1993).

Рис. 4.1. Система ТО і ремонту АТЗ та особливості її реалізації

Дата добавления: 2014-10-23