Відновлення лакофарбового покриття автомобілів

Консервація автомобіля. Взимку легкові автомобілі здебільшого не експлуатуються, їх ставлять на консервацію в неопалюва­них приміщеннях і на відкритих майдан­чиках. При цьому вони тривалий час збе­рігаються в умовах підвищеної вологості, зазнають температурних змін, дії агресив­них газів. Особливо небезпечні для лако­фарбового покриття зміни температури від плюсової до мінусової. Волога, що про­никає крізь пори і мікротріщини покрит­тя, після замерзання руйнує його аж до ме­талу. Щоб захистити лакофарбове по­криття в таких умовах, його треба покри­ти консервувальними поліролями або автоконсервантом.

Автиконсервант — це рідка водно-во­скова емульсія. ЇЇнаносять на суху поверх­ню розпилювачем. За півтора року при температурі, не нижчій ніж +5 °С, на лакофарбовому покритті утворюється матова воскова плівка, яка не змінює кольору по­криття кузова. Автоконсервант має високі захисні властивості, але вогненебезпечний, при розконсервації не потребує застосу­вання розчинника, який зменшує твердість лакофарбового покриття. Розконсервову­ють автомобіль гарячою водою (60... 70 °С) з додаванням автошампуню або автоконсерванту.

Автоконсервант можна застосовувати також для захисту металевих частин авто­мобіля (шасі, мостів, днища автомобіля) при експлуатації взимку. Плівка автокон-серванту є хорошим захисним засобом.

Пофарбування кузова автомобіля. Запотреби (звичайно під час ТО) автомобілі фарбують. Ці роботи виконують на ма­лярних дільницях автотранспортних під­приємств. Типова малярна дільниця скла­дається з трьох постів: підготовчого, фар­бувального і сушильного.

На підготовчому посту знімають стару фарбу, видаляють нальоти іржі, окалини, жирові та інші забруднення, а також ізо­люють місця, які не потребують фарбуван­ня. Поверхні, що підлягають фарбуванню, шліфують і шпаклюють. Стару фарбу, ір­жу й окалину знімають пневматичними ре­версивними щітками та іншими інструмен­тами. Видалення старої фарби механічним способом — операція трудомістка. Тому останнім часом дуже поширені хімічні спо­соби видалення старої фарби, особливо за допомогою спеціальних рідин, які є суміш­шю активних розчинників і різних доба­вок. Рідини для змивання старої фарби діють ефективно: добре тримаються на по­хилих поверхнях, мають малий ступінь ви­паровування, негорючі. Рідину перед за­стосуванням старанно перемішують, потім наносять на ділянки поверхні площею не більш як 0,5 м². Розпушене старе покрит­тя видаляють шпателем. Якщо покриття видалилося не повністю, операцію повто­рюють. Очищену поверхню старанно протирають тканиною, змоченою бензином. Витрата препарату — 0,4...0,5 кг/м².

Підготовлений до фарбування автомо­біль установлюють у спеціальну камеру, де роблять місцеве і суцільне грунтування, наносять верхні шари фарби фарборозпи­лювачами. Пофарбований автомобіль над­ходить на пост сушіння, де його ставлять між панелями терморадіаційної установки.

Рис. 11.15. Пости фарбування і сушіння автомобілів

Рис. 11.16. Технологія відновлення лакофарбового покриття:

а — поновлення лаку автомобіля

Рис. 11.16. Технологія відновлення лакофарбового покриття:

б — усунення дрібних подряпин і слідів від ударів каміння: в — усунення пошкоджень на пластмасових деталях; г — полірування та доведення до блиску

Пости фарбування і сушіння (рис. 11.15) обладнують припливно-витяжною вентиля­цією повітря з підігріванням до 90 °С у хо­лодну пору пароводяними калориферами. Припливне повітря очищається від пилу за допомогою пилозбірників і розтрубами розподіляється по всій верхній частині фар­бувальної камери. Під камерою обладну­ють канаву з водою. Забруднене повітря за­смоктується витяжними вентиляторами че­рез решітку під автомобілем у канаву, де воно попередньо очищується. Потім по­вітря надходить у гідрофільтри й остаточ­но очищене випускається в атмосферу.

На посту фарбування вентиляціямаєбути відрегульована так, щоб біля поверх­ні автомобіля, яку фарбують, швидкість повітряного потоку була близько 0,6 м/с і виникло розрідження у прохідній камері. Це створює найкращі умови для осідання шкідливої пари і мінімального винесення фарби повітрям. Крім того, забруднене по­вітря не потрапляє з прохідної камери в інші приміщення. Як випливає з досвіду експлуатації подібних малярних дільниць, малярні роботи економічно вигідно цен­тралізувати для кількох ВАТ АТП, розта­шованих у зоні дії малярної дільниці.

Контрольні запитання

1. Які трапляються види корозії кузовів легкових автомобілів і автобусів.

2. Які при­чини утворення корозії і як їй запобігти?

3. Як фарбують автомобіль?

Дата добавления: 2014-10-23