План лекції. лекцій з дисципліни «Технічна експлуатація автомобілів»

Тема лекції

Лекція №1

КОНСПЕКТ

лекцій з дисципліни «Технічна експлуатація автомобілів»

за спеціальністю № 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»

Склав викладач: Воронін Р. В.

Конспект розглянутий та

схвалений на засіданні

циклової комісії

автомобільних дисциплін

Протокол №

від " " 2013 р.

Голова комісії Арефін Ю. В.

Загальні положення та зміст дисципліни «Технічна експлуатація автомобілів»

Вступ.

1.1 Системи автомобільного транспорту.

1.2 Особливості системи «Технічна експлуатація автомобілів».

1.3 Ефективність використання і надійність автомобіля.

Література

1. Лудченко О.А. Технічна експлуатація і обслуговування автомобілів. Підручник – К.: Вища школа, 2007, с.6-8.

2. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів. Підручник – К.: Знання-прес, 2003, с. 9-10.

Зміст лекції

Вступ.

Автомобільний транспорт грає істотну роль в транспортній системі України, оскільки він обслуговує всі галузі народного господарства. Висока маневреність, прохідність і пристосуванність для робіт в різних кліматичних умовах роблять автомобільний транспорт одним із основних засобів перевезення вантажів і пасажирів до місця призначення.

Суспільно-економічні зміни, що відбуваються в народному господарстві України, позначаються і на автомобільному транспорті. За останні роки досягнуть збалансованості попиту і пропозиції транспортних послуг (тобто рівноваги транспортного ринку). У цих умовах, коли диктат транспортних підприємств припинив існування, починають працювати такі чинники, як вартість і якість наданих транспортних послуг. Власники приватних автомобілів завдяки меншим накладним витратам тепер часто стають більш конкурентоспроможними на транспортному ринку порівняно з автотранспортними підприємствами. І хоч така конкуренція не настільки сильна, щоб загрожувати існуванню системи транспорту загального користування в цілому, значна кількість якого перебуває в муніципальному підпорядкуванні, проте державні автотранспортні підприємства зобов’язані рахуватися з приватним сектором як реальною господарською силою, спроможною на деяких локальних ринках транспортних послуг перехопити ініціативу, яка раніше належала громадському транспорту.

1.1 Системи автомобільного транспорту

Автомобільну транспортну систему поділено на функціональні самостійні систе­ми: комерційну експлуатацію автомобілів; технічну експлуатацію автомобілів; технічне обслуговування автомобілів. Кожній із названих систем відповідає певний процес функціонування. Взаємозв'язок цих про­цесів визначається спільною метою і наяв­ністю одного об'єкта експлуатації - автомобіля, який у кожній функціональній системі розглядається зі свого боку. Про­цеси функціонування системи керуються відповідними стратегіями - сукупністю правил, які забезпечують задане керуван­ня відповідним процесом експлуатації.

Отже, розрізняють комерційну експлу­атацію, технічну експлуатацію та техніч­не обслуговування. Усі стратегії тісно пов'я­зані між собою.

Система комерційної експлуатації автомобіля забезпечує використання їх за прямим призначенням.

Система технічного обслуговування ав­томобілів - це сукупність, взаємопов'яза­них засобів, документації технічного об­слуговування та виконавців, які потрібні для підтримування і відновлення якості виробів, що входять у цю систему.

1.2 Особливості системи «Технічна експлуатація автомобілів».

Система технічної експлуатації автомобілів - це сукупність автомобілів, во­діїв, засобів організації дорожнього руху, положень і норм, які визначають вибір і підтримування найвигідніших режимів роботи агрегатів автомобілів, організацію зберігання технічно справних автомобілів, а також підтримування і відновлення втра­ченої роботоздатності автомобілів у про­цесі виконання транспортної роботи.

Система технічного обслуговування ав­томобілів включає профілактичні і відновлювальні (ремонтні) роботи. Між цими двома групами можуть бути різні спів­відношення залежно від вибраного критерію оптимальності й методу проведення робіт. Однак у будь-якому разі основна вимога до технічного обслуговування автомобілів полягає в тому, щоб з обмеженими затратами праці і коштів забезпечити найбільшу ймовірність того, що в по­трібний момент на автомобілі можна ви­конати поставлене завдання.

1.3 Ефективність використання і надійність автомобіля.

Безпека дорожнього руху і своєчасність доставки вантажів і пасажирів, еко­номічні показники використання автомобілів багато в чому визначаються їх надійністю. Проблема забезпечення надійності особливо актуальна тепер, оскільки ускладнюються конструкції автомобільної техніки і збільшується обсяг автомобільних перевезень. Недостатня надійність знижує готовність ав­томобілів до експлуатації, в результаті чого знижується ефективність їх ви­користання і підвищуються експлуатаційні витрати.

Надійність - властивість автомобіля виконувати транспортну роботу, зберігаючи в часі або за пробігом експлуатаційні показники в потрібних ме­жах, що відповідають заданим режимам та умовам використання, техніч­ного обслуговування, ремонту, зберігання і транспортування.

Надійність автомобіля закладається при його проектуванні й доведенні до­слідного зразка, забезпечується в процесі виробництва і як одна з найважливі­ших експлуатаційних властивостей проявляється і підтримується в експлуа­тації. Тому розрізняють конструктивну, виробничу й експлуатаційну надій­ність автомобіля.

Ефективність використання автомобіля залежить від його якості. Якість - сукупність властивостей, які визначають ступінь придатності автомобі­ля (агрегата, механізму, вузла) до виконання заданих функцій при використапні за призначенням. Вона не залишається сталою в експлуатації, а зміню­ється в часі та просторі.

У зв'язку із складністю автомобіля, різноманітністю деяких його властиво­стей і особливостей конструкції, а також різних поєднань їх, різною їх залежні­стю від умов експлуатації та виду перевезень оцінити автомобіль за допомогою одного узагальнюючого показника, який би однозначно відображав його якість, досить важко. Тепер якість автомобіля визначається комплексом його найбільш показових експлуатаційних властивостей: місткістю, використанням маси, швидкістю руху, прохідністю, безпечністю (гальмівними властивостями, стійкістю, керованістю, оглядовістю, ефективністю сигналізації, забрудненням навколишнього середовища, безшумністю), паливною економічністю, надійністю, зручністю використання (плавністю ходу, комфортабельністю, простотою керування і дорожнього обслуговування, маневреністю), простотою ТО.

Комплекс цих якостей дає змогу повно і всебічно дати загальну оцінку ав­томобілю як транспортному засобу. Технічно справний автомобіль повинен мати певний рівень експлуатаційних якостей. Проте автомобіль з різних при­чин (втомленість, корозія, спрацювання, некваліфіковане водіння) втрачає деякі експлуатаційні якості (швідкість руху, безпечність, паливну економіч­ність та ін.). Це знижує його продуктивність, збільшує затрати на перевезен­ня, призводить до збільшення трудомісткості та енергомісткості перевезень і, в кінцевому підсумку, до зниження безпечності для навколишнього середо­вища, пасажирів і водія. Автомобіль втрачає працездатність.

Працездатність - стан рухомого складу, за якого значення всіх параметрів, які характеризують його здатність виконувати транспортну роботу, відпо­відають вимогам нормативно-технічної документації. Працездатність автомо­біля пов'язана не тільки з його здатністю виконувати необхідні функції, а й з тим, щоб при цьому експлуатаційні якості були в допустимих межах. Оскільки автомобіль є системою, яка відновлюється, визначення тактики і стратегії віднов­лення його працездатності має велике значення. Працездатний рухомий склад, заправлений мастильними матеріалами і рідинами, має бути готовим до роботи на лінії без додаткового здійснення будь-яких підготовчих робіт, за винятком заправляння паливом і теплової підготовки в зимову пору.

Порушення роботоздатного стану рухомого складу називається відмовою. Вона може бути наслідком руйнування, деформації або спрацьовування дета­лей, порушення регулювання механізмів і систем, припинення подачі палива і мастильних матеріалів, а також зміни робочих характеристик автомобіля (втрати потужності, збільшення гальмівного шляху), коли вони виходять за межі норм, допустимих за технічними умовами.

Критерії відмов і граничних станів встановлюють у нормативно-технічних документах з метою достовірного визначення технічного стану автомобіля роз­робником, виробником і споживачем, критерії відмов автомобіля та його еле­ментів визначають за однією характерною ознакою або за сукупністю ознак непрацездатного стану. Критерії граничних станів автомобіля та його елементів установлюють за характерними ознаками, на підставі яких треба вважати не­можливим подальше використання його з таких причин: неусувних порушень безпеки і виходу заданих параметрів за допустимі межі; недопустимого зниження ефективності експлуатації; потреби капітального ремонту.

Ознаками відмов і граничних станів автомобіля є: припинення (повне чи часткове) виконання автомобілем заданих функцій; відхилення заданих по­казників якості від визначених норм; відмови і граничні стани складових час­тин автомобіля, які призводять до припинення (повного чи часткового) функціо­нування автомобіля або виходу його показників якості за межі встановлених норм; наявність процесів, які перешкоджають функціонуванню автомобіля; закінчення призначеного ресурсу або терміну служби автомобіля; техніко-економічні фактори.

Приклад. Автомобіль складається з двох систем: ресурсних (несуча система, дви­гун, ходова система та ін.), закінчення ресурсу яких призводить до вичерпання ресурсу автомобіля; нересурсних (електроустаткування і прилади, допоміжні елементи двигу­на, кабіна й елементи оперення), ресурс яких закінчується одночасно з вичерпанням ресурсу автомобіля.

Критерії відмов і граничних станів автомобіля в цілому та деяких його складових частин наведено нижче.

Автомобіль

Критерії відмов: відмова ресурсних і нересурсних систем.

Критерії граничних станів: граничні стани ресурсних систем.

Двигун

Критерії відмов: зниження потужності нижче від допустимої; одноразові відмови окремих деталей циліндропоршневої групи та ін.

Критерії граничних станів: граничне спрацювання шийок колінчастого вала; гра­ничне спрацювання комплекту деталей циліндропоршневої групи та ін.

Несправність - стан рухомого складу, за якого він не відповідає хоча б одній з вимог нормативно-технічній документації. Є несправності, які не при­зводять до відмов (руйнування пофарбування або деформація кузова автомобі­ля) і які спричинюють їх (поломка одного з листів ресори).

Рухомий склад із несправними складовими частинами, стан яких не відпо­відає вимогам безпеки або спричинює підвищене спрацьовування деталей, не повинен продовжувати транспортну роботу або випускатись на лінію. Інші не­справності можуть бути усунуті після завершення транспортної роботи в ме­жах змінного або добового завдання.

Працездатний стан рухомого стаду забезпечується виробничо-технічною службою, яка несе відповідальність за своєчасне і якісне виконання ТО і ре­монту з додержанням установлених нормативів, ефективну організацію праці ремонтно-обслуговуючого персоналу, додержання нормативно-технічної доку­ментації щодо ТО і ремонту.

Дата добавления: 2014-10-23