Метод галузевих коефіцієнтів

Характеристика цінових мультиплікаторів

ЛЕКЦІЯ 4. ПОРІВНЯЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ БІЗНЕСУ.

План

4.2. Метод ринку капіталу (компанії-аналога)

4.3. Метод угод (продажів)

4.1.Характеристика цінових мультиплікаторів

Порівняльний підхід – загальний спосіб визначення вартості підприємства в рамках якого застосовують один або більш методів, заснованих на порівнянні передбачуваного до продажу підприємства з аналогічними, уже проданими на ринку компаніями.

Порівняльний підхід особливо ефективний у випадку існування активного ринку порівнянних об'єктів власності.

Точність оцінки залежить від якості зібраних даних, тому що застосовуючи даний підхід, оцінювач повинен зібрати достовірну інформацію про недавні продажі порівнянних об'єктів.

Основним інструментом визначення ринкової вартості власного капіталу підприємства із застосуванням порівняльного підходу є цінові мультиплікатори.

Ціновий мультиплікатор – це коефіцієнт, що показує співвідношення між ринковою ціною компанії або акції і її фінансовими й економічними показниками. У якості таких показників можна використовувати виторг від реалізації, прибуток підприємства-аналога, дивідендні виплати, вартість активів і ін…..

Для оцінки розраховують трохи мультиплікаторів по формулі

, (1)

де М – оцінний мультиплікатор; Ц – ціна продажу підприємства-аналога (добуток кількості акцій і їх поточної ринковою вартістю); ФБ – фінансова база.

В оцінній діяльності використовується два типи мультиплікаторів – інтервальні й моментні. Вибір найбільш доречного з них визначається в кожній конкретній ситуації.

Інтервальними називаються мультиплікатори, у яких як фінансової бази використовуються показники, величина яких формується протягом установленого бухгалтерською звітністю періоду часу. До таких мультиплікаторів ставляться: ціна/прибуток, ціна/грошовий потік, ціна/ дивідендні виплати, ціна/виторг від реалізації.

Моментними називаються мультиплікатори, для розрахунків яких використовується інформація про стан фінансової бази на конкретну дату. Наприклад, ціна/балансова вартість, ціна/чиста вартість активів.

Мультиплікатор ціна/прибуток (Р/Е ) виражаєзв'язок між ринковою ціною акціонерного капіталу компанії і її чистим прибутком. Ціна звичайної акції – чисельник, а прибуток після оподатковування (чистий прибуток) – знаменник. Даний мультиплікатор дозволяє прямо оцінювати вартість власного капіталу. Мультиплікатор Р/Е показує, скільки коштів готовий заплатити зацікавлений інвестор за одержувану компанією прибуток.

У якості бази для розрахунків мультиплікатора можна використовувати не тільки суму прибутку, отриману в останній рік перед датою оцінки. Оцінювач може використовувати середньорічну величину прибутки, обчислену за останні п'ять років.

Розглянутий мультиплікатор доцільно застосовувати в більшості прибуткових компаній зі стабільною структурою капіталу, яка сумісна з відібраними компаніями-аналогами.

Мультиплікатор ціна/грошовий потік (P/CF) чаші всього являє собою валовий грошовий потік, тобто чистий дохід плюс суми нарахованої амортизації, а не чистий грошовий потік. Чистий грошовий потік не використовується, оскільки може виявитися досить складно оцінити величину даного показника для кожної відкритої (публічної) компанії-аналога.

Найпоширенішою ситуацією застосування мультиплікатора P/CF є збитковість або незначна величина прибутку.

Мультиплікатор ціна/дивіденди може розраховуватися як на базі фактично виплачених дивідендів, так і на основі потенційних дивідендних виплат. Під потенційними дивідендами розуміються типові дивідендні виплати, розраховані по групі подібних підприємств на основі порівняння їх фактичних дивідендних виплат і чистому прибутку. Можливість застосування того або іншого мультиплікатора даної групи залежить від цілей оцінки.

Даний мультиплікатор на практиці використовується досить рідко, незважаючи на доступність необхідної для розрахунків інформації. Даний мультиплікатор доцільно використовувати, якщо дивіденди виплачуються досить стабільно як в аналогах, так і в оцінюваній компанії, або здатність компанії платити дивіденди може бути обґрунтовано спрогнозирована.

Мультиплікатор ціна/виторг від реалізації (P/S),або обсяг реалізованої продукції, – також досить популярний коефіцієнт, що розраховується як відношення ціни акції до валового доходу на одну акцію. Він застосовується для однорідних галузей, де інвестори очікують, що виторг створить відповідні обсяги прибутки, або грошового потоку.

Гарні результати цей мультиплікатор дає при оцінці підприємств сфери послуг (реклама, страхування, ритуальні послуги і т.д.). Мультиплікатор P/S не залежить від методів ведення бухгалтерського обліку. Гідністю мультиплікатора є його універсальність, яка рятує оцінювача від необхідності проведення складних коректувань.

Мультиплікатор ціна/балансова вартість (P/BV) – для його визначення необхідно ціну акцій компаній-аналогів поділити на величину їх балансової вартості на дату оцінки. Практично така інформація звичайно недоступна. Замість цього експерти-оцінювачі використовують величину реального капіталу компанії на кінець останнього фінансового року.

Фінансовою базою для розрахунків є або величина чистих активів, або повна вартість активів оцінюваної компанії й компаній-аналогів. Причому за основу можна брати як інформацію офіційних балансових звітів компаній, так і скоректовану величину, отриману оцінювачем розрахунковим шляхом.

Мультиплікатор ціна/чиста вартість активів(P/NAV) можна застосовувати в тому випадку, якщо дотримуються всі наступні умови:

а) оцінювана компанія має значні вкладення у власність: нерухомість, цінні папери, газове або нафтове встаткування;

б) основною діяльністю компанії є зберігання, покупка й продаж такої власності. Управлінський і робочий персонал додає до продукції в цьому випадку незначну вартість;

в) існують аналогічні компанії, що продаються на ринку, що дозволяє одержати достатню ринкову інформацію про активи.

На відміну від мультиплікатора P/BV при застосуванні мультиплікатора P/NAV величина акціонерного капіталу повинна бути встановлена на основі ринкової вартості базових (для розрахунків) матеріальних активів і пасивів. Нетто-активи дорівнюють сумі всіх активів по їхній ринковій ціні, зменшеній на величину ринкової вартості боргових зобов'язань компанії, яка часто може бути дорівнює балансової вартості цих зобов'язань.

У процесі оцінки аналітик прагне визначити максимальне число мультиплікаторів, оскільки застосування їх до фінансової бази оцінюваної компанії приведе до появи декількох варіантів вартості, що суттєво відрізняються друг від друга. Діапазон отриманих результатів може бути досить широким. Тому велика кількість використовуваних мультиплікаторів допоможе оцінювачеві виявити область найбільш обґрунтованої величини.

Уважається, що великі підприємства краще оцінювати на основі чистого прибутку. Дрібні компанії – на основі прибутки до сплати податків, оскільки в цьому випадку усувається вплив відмінностей в оподатковуванні. Орієнтація на мультиплікатор ціна/грошовий потік краща при оцінці підприємств, в активах яких переважає нерухомість. Якщо підприємство має досить висока питома вага активної частини основних фондів, більш об'єктивний результат дасть використання мультиплікатора ціна/прибуток.

Числові значення ринкових мультиплікаторів не залишаються постійними, а змінюються разом з кон'юнктурою ринку готового бізнесу в рамках галузей національної економіки.

При виборі мультиплікатора для оцінюваної компанії завдання полягає в тому, щоб знайти значення, яке точно позиціонує мета щодо альтернативних інвестиційних варіантів. Звичайно оцінювачеві вкрай складно знайти одну компанію, яка могла б бути повністю ідентичної оцінюваному об'єкту. Тому при оцінці фахівець змушено орієнтуватися на значення мультиплікаторів декількох порівнянних компаній одночасно.

Для розв'язку цього завдання оцінювачем розраховується й у наслідку застосовується до фінансової бази оцінюваного підприємства або середньоарифметичне, або модальне, або медіанне значення.

Середньоарифметичне значення – це величина, обумовлена як сума значень обраного оцінювачем мультиплікатора за всім списком порівнянних компаній, ділена на кількість компаній, що входять у список порівнянних об'єктів (статистичний ряд).

Модальне значення – величина, обумовлена числове значення, що як найбільше часто зустрічається, у статистичному ряді.

Медіанне значення – це величина, обумовлена на середині ранжируваного статистичного ряду.

Якщо оцінювана компанія приблизно еквівалентна середньому зі знайдених варіантів, то повинен підійти мультиплікатор, що перебуває поблизу середньоарифметичного або медіанного значення.

Найбільш об'єктивним прийманням визначення підсумкової величини ринкової вартості є метод зважування. Оцінювач залежно від конкретних умов, цілей і об'єкта оцінки, ступені довіри до тієї або іншій інформації надає кожному мультиплікаторові й, відповідно, варіанту вартості своя вага. На основі такого зважування виходить підсумкова величина вартості, яка може бути взята за основу для проведення наступних коректувань.

Таблиця 1

Дата добавления: 2014-10-23