Сутність балансового методу

Балансовий метод планування та його використання на підприємстві

Серед сукупності методів, що використовуються в плановій діяльності підприємства, значне місце посідає балансовий метод. Цей метод отримав використання в практиці планової діяльності з 20-х років ХХ століття.

У загальному випадку суть балансового методу планування полягає у застосуванні розрахунків, в яких потреби суспільства пов’язані з ресурсами. Він застосовується у плануванні для досягнення рівноваги в сферах виробничого та особистого споживання на основі порівняння матеріальних, трудових, фінансових ресурсів з потребою у них. Система балансів дає змогу забезпечити збалансованість окремих розділів планів економічного та соціального розвитку в цілому. За допомогою балансового методу розкриваються економічні зв’язки, пропорції, виявляються вузькі місця і диспропорції, встановлюються величини дисбалансів у різних сферах економіки.

Баланс являє собою документ, що складається у вигляді таблиці, в якій одна частина, що характеризує ресурси за джерелами походження, дорівнює іншій частині, яка характеризує розподіл ресурсів за всіма напрямами.

Значний внесок в розвиток даного методу зробив В. Леонтьєв, який в 40-х роках ХХ сторіччя запропонував використовувати метод “витрати – випуск”.

Запропонована В. Леонтьєвим модель мала такі особливості:

економіка розглядалася як така, що складається з “чистих” галузей, кожна з яких займається випуском певного, притаманного їй, продукту;

взаємозв’язок між випуском та витратами описувалася лінійними рівняннями (лінійна та постійна технологія);

вектор попиту на товар вважався заданим, тобто в моделі відсутні оптимізаційні задачі споживачів;

вектор випуску товарів визначався виходячи з попиту, тобто відсутні оптимізаційні задачі підприємств;

рівновага розумілася як строга рівність попиту та пропозиції, тобто вартісний баланс відсутній, а ціни на товари у моделі не розглядалися взагалі.

Метою побудови моделі Леонтьєва був аналіз перетоку товарів між галузями економіки, що забезпечував таке функціонування виробничого сектору, коли обсяг випуску відповідає сумарному (тобто виробничому та кінцевому) попиту на товари. Тому економіка розглядалася в розукрупненому до рівня галузей вигляді. Вважалося, що кожна галузь є “чистою”, тобто випускає тільки один і тільки притаманний їй продукт. Це допущення та низка інших спрощень (постійність технології виробництва, відсутність інвестицій, ігнорування невідтворюваних ресурсів та інші) стосуються, в основному, вихідної моделі. Але їх не слід вважати недоліками моделі, оскільки в подальшому вона була представлена як узагальнена та конкретизована до різних рівнів деталізації.

У цілому основними перевагами методу “витрати – випуск” є таке:

дозволяє планувати галузі системно з урахуванням місця та ваги кожної галузі;

дає можливість здійснювати планування на декілька років, що дозволяє знайти шляхи підйому як усієї економіки країни, так і окремих галузей.

До недоліків даного методу можна віднести:

трудомісткість процесу збору та оброки великого обсягу статистичної інформації;

періодичність процесу складає 5 років, що не дає повної уяви про динаміку галузі.

Динамічна модель Леонтьєва підтвердила недосконалість статичних моделей його попередників. Метод Леонтьєва є достатньо простим, універсальним, тобто може використовуватися для економіки окремих країн та регіонів. Міжгалузевий аналіз може бути основним інструментом стратегічного планування.

Оскільки в національній економіці існують та продовжують виникати складні проблеми, що вимагають міжгалузевих обґрунтувань, використання методу “витрати – випуск” міжгалузевого балансу дозволяє не лише вивчити взаємозалежність між окремими галузями економіки, що виявляється у взаємному впливі цін, обсягів виробництва, капіталовкладень та доходів, але й вирішувати такі завдання:

прогнозування основних макроекономічних показників (випуск валового продукту, матеріальні витрати, виробниче споживання продукції та інші показники у розрізі галузей матеріального виробництва) в залежності від впливу зовнішніх та внутрішніх факторів;

прогнозування оптових цін на продукцію матеріального виробництва, рівня інфляції, вартості споживчого кошику;

прогнозування рівня безробіття та інше.

Отже, на основі моделей В. Леонтьєва може бути розроблений комплекс моделей функціонування економіки з метою визначення раціональних стратегій управління соціально-економічним розвитком окремого регіону, країни в цілому.

В умовах ринкової економіки підприємства самостійно здійснюють планування своєї фінансово-господарської діяльності, визначаючи при цьому потребу у матеріальних, фінансових, трудових ресурсах, знаходячи ефективні шляхи їх використання, узгоджуючи витрати, пов’язані зі здійсненням діяльності, з можливістю отримання певних результатів.

Використання балансового методу на підприємствах передбачає оцінку взаємозв’язку необхідних ресурсів та потреби у них на плановий період. Якщо ресурсів у порівнянні з потребами недостатньо, то відбувається пошук додаткових джерел, що дозволили б покрити їх дефіцит. Якщо ж, навпаки, спостерігається надлишок ресурсів, то слід вирішувати проблему, пов’язану з розширенням їх споживання або звільнення від надлишку.

Балансовий метод реалізується за допомогою складання системи балансів підприємства, що мають вигляд двосторонньої бюджетної таблиці, яка містить інформацію щодо джерел ресурсів та їх розподілу (табл. 2.1).

Складання такої таблиці передбачає досягнення балансової рівноваги, сутність якої полягає в тому, що сума залишків ресурсів на початок періоду та їх надходження з внутрішніх та зовнішніх джерел повинна дорівнювати сумі їх витрат (поточного споживання та продажу на сторону) і залишку на кінець періоду. При цьому важливе значення має досягнення їх оптимальної структури, яка б забезпечувала найбільшу ефективність діяльності підприємства.

Таблиця 2.1

Форма бюджетної таблиці

Джерело ресурсів	Розподіл ресурсів
Залишок на початок періоду	Поточне споживання
Внутрішні надходження	Перетворення ресурсів у готову продукцію
Внутрішня економія	Залишок на кінець періоду
Резерви	Резерви
Всього	Всього
Баланс	Баланс

Балансовий метод використовується для розрахунку взаємопов’язаних показників плану, а також для узгодження потреб та ресурсів підприємства, виходячи з обраних пріоритетів.

Дата добавления: 2014-10-31