Тема 3. Трудовий договір

1. Поняття трудового договору. Умови його укладення|укладення,ув'язнення|.

2. Характеристика трудового контракту.

3. Порядок|лад| прийняття на роботу.

4. Переведення|переведення,перекази| на іншу роботу, їх види.

1. Трудовий договір – є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим| ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується|зобов'язав| виконувати роботу, визначену цією угодою, з|із| підляганням|підкоренням| внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений| ним орган чи фізична особа зобов'язується|зобов'язав| виплачувати працівникові заробітну плату|плату| і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. (ст. 21 КЗпП України).

Відповідно до Закону України від 24.12.99 р. “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України“. КЗпП доповнений ст. 24-1 наступного|слідуючого| змісту|вмісту,утримання|: “Реєстрація трудового договору. У разі|в разі| укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особа повинна в тижневий строк з моменту|із моменту| фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку|ладі|, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України“.

Сторонами трудового договору виступають|вирушають| працівник, власник підприємства, установи, організації або уповноважений| ним орган чи фізична особа, що є підприємцем.

Трудовий договір є|з'являється,являється| результатом взаємного волевиявлення сторін. Без взаємної волі сторін трудовий договір укласти не можна.

Працівником може бути|з'являється,являє бути будь-яка фізична особа, що володіє трудовою право-| і дієздатністю|дієспроможністю|. Дані особи|обличчя,лиця| можуть стати суб'єктами трудового право відношення лише в тому випадку, якщо|у тому випадку, якщо,в том случае | вони здатні|здібні| систематично виконувати певну міру праці. Тому трудова дієздатність|дієспроможність| виникає з 16-ти років, але|та| за згодою одного з батьків або особи|обличчя,лиця|, яка його замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу особи|обличчя,лиця|, які досягли 15 років, а в деяких випадках і з 14-ти років (за умови виконання ними легкої роботи, що не завдає|спричиняє| шкоди здоров'ю і не порушує процес навчання, у вільний від навчання час) (ст. 188 КЗпП України)..Другою стороною трудових правовідносин, що надають громадянам роботу, можуть бути підприємства, установи, організації (різних форм власності), підприємці, громадські|громадські| об'єднання, релігійні організації.

Змістом|вмістом,утриманням| трудового договору є|з'являються,являються| умови, передбачені сторонами з приводу реалізації права на працю. Слід розрізняти умови, що встановлюються законодавством, і умови, за згодою сторін. Чинним законодавством визначаються робочий час, час відпочинку, дисципліна праці, охорона праці та ін. За згодою сторін визначаються|своєю чергою| необхідні (обов'язкові) і додаткові (факультативні) умови трудового договору.

Необхідними є|з'являються,являються| такі умови, за якими сторони повинні обов'язково домовитися. Якщо за ними не буде досягнуто угоди, то не буде укладений трудовий договір.

Додаткові умови – це домовленості про надання гуртожитку, службового транспорту і т. ін. Відсутність угоди за цими умовами не виключає можливості|спроможності| існування трудового договору.

Трудові договори можуть бути укладені на різні строки:

1) безстроковий, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений|установлений| за погодженням сторін;

3) на час виконання певної роботи (ст. 23 КЗпП| України).

2. В ч. 3 ст. 21 КЗпП України вказано, що особливою формою трудового договору є|з'являється,являється| контракт.

Контракт – це терміновий|строковий| трудовий договір, який укладається у письмовій формі. Контракт є|з'являється,являється| підставою|основою,заснуванням| для видання наказу або розпорядження про прийняття на роботу; інших документів, наприклад, заяви, не потрібно.

Контракт повинен містити такі умови|вказується|: строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови його розірвання, в тому числі дострокового. Умови вирішення соціально-побутових проблем можуть встановлюватися за згодою сторін. Наприклад, відповідно до ст. 132 КЗпП України – за шкоду, заподіяну|спричинену| підприємству, установі, організації під час виконання трудових обов'язків працівники, з вини яких він причинений, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямого дійсного збитку|шкоди|, але|та| не більш їх середньомісячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена в більшому, ніж цей заробіток, розмірі. Якщо межі|кордони| матеріальної відповідальності були визначені в укладеному з|із| працівником контракті, вона покладається на нього відповідно до умов контракту.

Одночасно законодавством установлюються конкретні обмеження, перш за все|передусім|, для роботодавця|роботодавця| – у будь-якому випадку|в будь-якому разі| умови контракту не повинні погіршувати стан|становище| працівника порівняно із законодавством про працю. Якщо в контракті будуть записані умови, які погіршують стан|становище| працівника, то вони визнаються недійсними. Так, недійсними вважатимуться|лічитимуться| положення|становища| контракту про встановлення штрафних санкцій для працівника, який неналежним чином виконує обов'язки, передбачені контрактом.

Застосування|вживання| трудового контракту можливе тільки|лише| у випадках, передбачених законодавством України. На практиці контракт як різновид трудового договору часто упроваджується|запроваджується,впроваджується| підзаконними актами, зокрема, указами Президента України, ухвалами|постановами| Кабінету Міністрів України, чим, на думку профспілок, порушуються конституційні права громадян на працю. Відповідно до офіційного тлумачення, яке надав Конституційний Суд України, терміном “законодавство“ охоплюються закони України, діючі міжнародні договори України, згоду|злагода| на обов'язковість яких дала Верховна Рада України, а також ухвали|постанови| Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і ухвали|постанови| Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень і відповідно до Конституції України і законів України. У зв'язку з наданим офіційним тлумаченням контракт не може упроваджуватися|запровадяться,впровадяться| нормативно-правовими актами центральних (міністерств, держкомітетів, установ) і місцевих органів виконавчої влади (місцевих державних адміністрацій), актами органів місцевого самоврядування|самоуправління|, а також будь-якими актами локального характеру|вдачі| (колективними договорами, угодами та ін.).

У деяких випадках законодавство встановлює обов'язкове укладення контракту; як правило, це торкається керівників підприємств, установ і організацій. Зокрема, обов'язково укладається контракт з|із| керівниками підприємств, установ освіти|утворення|, що знаходяться|перебуває| в загальнодержавній власності, керівником, науковим, творчим та іншим співробітником національної установи України, керівником об'єднань зв'язку, підприємств зв'язку і їх філіалів, працівниками залізничного транспорту загального|спільного| користування, які здійснюють обслуговування пасажирів і т. ін.

Значна частина|частка| нормативно-правових актів (близько 40) передбачає можливість|спроможність| застосування|вживання| контрактів на добровільному волевиявленні його сторін. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП, терміновий|строковий| трудовий договір (яким і є|з'являється,являється| контракт) укладається лише тоді, коли трудові відносини не можна встановити на невизначений|неозначений| час.

Особливістю контракту є|з'являються,являються| також умови його розірвання:

1) разом і|поряд з,поряд із|з загальними|спільними| підставами припинення дії трудового договору, контракт може містити|утримувати| й інші (додаткові) умови, наприклад, за недотримання збереження|зберігання| конфіденційності службової інформації або щодо|відносно| конфіденційності умов контракту.

У разі|в разі| розірвання контракту за ініціативою роботодавця|роботодавця| на підставах, установлених|установленим| у контракті, але|та| не передбачених чинним законодавством, звільнення здійснюється|справляється,проводиться| за пунктом 8 статті 36 КЗпП України.

2) оскільки|тому що| контракт – терміновий|строковий| трудовий договір, він не може бути розірваний з ініціативи працівника: при розірванні контракту на вимогу працівника внаслідок|внаслідок| його хвороби або інвалідності, перешкоджаючих виконанню роботи за контрактом; порушення роботодавцем|роботодавцем| законодавства про працю; невиконання або неналежного виконання ним зобов'язань за контрактом й інших поважних причин – звільнення працівника здійснюється|справляється,проводиться| згідно зі ст. 39 КЗпП України

У випадках невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань за контрактом він може бути достроково розірваний в разі попередження|попереджувати,запобіганням| відповідної сторони за два тижні.

За два місяці до закінчення строку дії контракту за угодою сторін він може бути продовжений або укладений на новий строк.

При укладенні контрактів слід виходити з того, що вони повинні бути направлені|спрямовані| на забезпечення умов для прояви|вияву| ініціативи і самостійності працівника з урахуванням|з врахуванням| його індивідуальних здібностей і професійних навиків|навичок|, підвищення взаємної відповідальності сторін.

3. При прийнятті на роботу власник підприємства, установи, організації або уповноважений| ним орган зобов'язаний вимагати від особи, яка влаштовується на роботу:

1) трудову книжку, оформлену належним чином, а якщо особа|обличчя,лице| влаштовується на роботу вперше|уперше| – довідку про останнє заняття, видану за місцем проживання;

2) паспорт;

3) військовий|воєнний| квиток (для військовозобов’язаних осіб |облич,лиць| військовооб язаних,).

Прийом на роботу без надання вказаних документів не допускається.

Якщо для роботи необхідні спеціальні знання, власник підприємства, установи, організації, або уповноважений| ним орган має право вимагати від працівника пред'явлення диплома або іншого документа про освіту|утворення| або професійну підготовку.

При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб|облич,лиць|, що влаштовуються на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, а також документи, пред'явлення яких не передбачене законодавством (ст. 25 КЗпП України).

Крім того, відповідно до законодавства, не допускається встановлення прямих або непрямих переваг при прийомі на роботу залежно від походження, соціального і майнового стану|становища|, расової і національної приналежності, статі|статі|, мови|язика|, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру|вдачі| занять, місця проживання й інших обставин (ст. 22 КЗпП України).

Під час укладення трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути зафіксована в наказі (розпорядженні) про прийняття|прийняття,приймання| на роботу (ст. 26 КЗпП України).

Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено|установлене| законодавством України, не може перевищувати 3-х місяців, в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації – 6 місяців.

Строк випробування при прийнятті на роботу робітників|робочих| не може перевищувати одного місяця. Якщо працівник у період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній. Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу осіб|облич,лиць|, перерахованих в ст. 26 КЗпП України.

Якщо строк випробування закінчився|витік|, а працівник продовжує працювати, то він вважається|лічиться| таким, що витримав випробування, і подальше|наступне| розірвання трудового договору допускається лише|лише| на загальних|спільних| підставах.

Якщо впродовж|упродовж| строку випробування встановлено|установлено| невідповідність працівника роботі, на яку він прийнятий, власник або уповноважений| ним орган протягом цього строку має право розірвати трудовий договір. Розірвання трудового договору на цих підставах може бути оскаржено працівником в порядку|ладі|, встановленому|установленому| для розгляду трудових спорів|спорів| з питань звільнення.

4. Переведення|переведення,переказ| на іншу роботу – це зміна істотних|суттєвих| умов праці. Переведення|переведення,переказ| працівника на іншу постійну роботу можливо лише за його згодою.|злагодіою

Тимчасове переведення|переведення,переказ| на іншу роботу регламентується ст. 33 КЗпП України, викладеній в новій редакції відповідно до Закону України від 24.12.99 р. У ній вказано, що “тимчасове переведення|переведення,переказ| працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише |лише| за його згодою|злагоди|“.

Власник або уповноважений| ним орган має право перевести|перекласти,переказати| працівника строком до|на строк до| одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди|злагоди|, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха|лиха|, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу|погрозу| життя чи нормальні життєві умови людей, з|із| оплатою праці за виконану роботу, але|та| не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

У випадках, зазначених у частині 2 ст. 33 КЗпП забороняється тимчасове переведення|переведення,переказ| на іншу роботу вагітних жінок, жінок, які мають дитину|дитяти|-інваліда або дитину|дитяти| віком до 6 років, а також осіб|облич,лиць| віком до 18 років без їх згоди|злагоди|.

За наявності цих підстав переведення можна здійснювати як на тому ж підприємстві, в установі, організації, де постійно працює працівник, так і на інше підприємство, але|та| у тій же місцевості, з|із| оплатою праці по виконуваній роботі, але|та| не нижчою середнього заробітку за попередньою роботою.

Можливе також переведення|переведення,переказ| працівника для заміщення відсутнього. Тривалість такого переведення|переведення,переказу| на іншу роботу не може перевищувати 1 місяць протягом календарного року. При необхідності заміщення працівника протягом довшого часу потрібна згода|злагода| працівника, який переводиться|перекладається,переказується|.

Стаття 34 КЗпП, викладена в новій редакції, регламентує тимчасове переведення|переведення,переказ| на іншу роботу в разі|в разі| простою.

Простій – це зупинення роботи, викликане|спричинене| відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі|в разі| простою працівники можуть бути переведені|перекладені,переказані| за їх згодою з урахуванням|з врахуванням| їх спеціальності й кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві на весь час простою або на інше підприємство, але|та| в тій самій місцевості на строк до 1-го місяця. У разі переведення на нижче оплачувану роботу внаслідок|внаслідок| простою за працівниками, які виконують норми виробітку, зберігається середній заробіток за попередньою роботою, а за працівниками, які не виконують норми виробітку або переведені |перекладеними,переказаними| на почасову оплату праці, зберігається їх тарифна ставка (оклад).

Переведення|переведення,переказ| працівника на іншу роботу слід відрізняти від переміщення. Переміщення– це доручення працівникові виконувати роботу на іншому робочому місці на тому ж підприємстві або в іншому структурному підрозділі в тій же місцевості, на іншому механізмі або агрегаті без зміни істотних|суттєвих| умов праці.

Переміщення можливе без згоди|злагоди| працівника і здійснюється на користь виробництва. Але власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.

Питання для самоконтролю:

1. Що включає в себе трудовий договір?

2. Хто може бути стороною трудового договору?

3. Яка є правоздатність і дієздатність працівника?

4. Які умови складають зміст трудового договору?

5. Що включає в себе зміст трудового контракту?

6. Чим відрізняється трудовий договір від трудового контракту?

7. Які документи необхідно надати при прийнятті на роботу?

8. Для яких працівників не встановлюється випробування?

9. Назвіть види переводів і чим вони відрізняються від переміщення?

Дата добавления: 2014-10-31